Євродепутатка Гармс: Заборона в′їзду до Росії спричинена моєю підтримкою України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.09.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Євродепутатка Гармс: Заборона в'їзду до Росії спричинена моєю підтримкою України

Росія відмовила у в'їзді співголові фракції Зелених Європарламенту. В інтерв'ю Deutsche Welle Ребекка Гармс розповіла подробиці інциденту і назвала його "великим розіграшем".

Ребекка Гармс

Ребекка Гармс

У Росії, судячи з усього, є свій "чорний список" політиків з Євросоюзу. На своєму досвіді це відчула Ребекка Гармс, співголова фракції Зелених у Європарламенті. У четвер, 25 вересня, їй відмовили у праві перебування на території Росії. Депутатка прибула до Москви, щоб бути присутньою на процесі у справі української льотчиці Надії Савченко, яку звинувачують у вбивстві російських журналістів. Після повернення до Брюсселя Гармс дала інтерв'ю DW.

Deutsche Welle: Що трапилося із Вами 25 вересня у московському аеропорту?

Ребекка Гармс: Я не змогла пройти паспортний контроль - прикордонники не визнали мій дипломатичний паспорт як документ, достатній для в'їзду до країни. Тепер мені все це здається дипломатичним розіграшем. Спочатку мені сказали, що комп'ютер, за допомогою якого відбувається перевірка дипломатичних документів, не працює.

Потім мені заявили, що самого паспорта недостатньо, і що я повинна мати спеціальну акредитацію, щоб потрапити до Москви. Потім у мене почали вимагати інші документи. Дивувались, що я маю два різні паспорти - бельгійський, який спеціально видається депутатам Європарламенту, і німецький дипломатичний. Усе тривало дуже довго за участі великої кількості чиновників, до того ж усі розмови відбувались з великими перервами, оскільки виникали мовні проблеми.

В результаті минуло кілька годин, перш ніж один із чиновників чітко сказав мені: мовляв, пані Гармс, я заявляю, що ваше перебування у Росії небажане - "You are not desired in our country".

Співробітники аеропорту пред'явили Вам якісь документи, які би підтверджували, що Ви оголошені персоною нон ґрата?

Ні, жодного письмового обґрунтування мені не пред'явили, а тільки зобов'язали підписати папір, у якому мене поінформували про те, що моє перебування у Росії небажане і що мені заборонений в'їзд до країни. Там же було написано, що якщо я порушу цю заборону, мене розглядатимуть як особу, яка вчинила злочин за російськими законами.

Що, на Ваш погляд, є причиною заборони Вашого в'їзду до Росії?

Мені здається, що, перш за все, російська влада та російське правосуддя не зацікавлені у тому, щоб мені вдалось реалізувати мої плани. Разом з громадськими активістами та правозахисниками з Росії та Польщі я збиралась спостерігати за перебігом судового процесу над військовослужбовицею української армії Надією Савченко. Річ у тому, що в Росії не люблять, щоб за політично вмотивованими процесами хтось уважно слідкував.

Ще одна проблема, через яку, на мій погляд, мене учора не пустили до Москви, полягає у тому, що у Європейського Союзу та Росії на сьогодні різні точки зору на право України обирати свій шлях розвитку і право на самовизначення. І ще я думаю, що це мої регулярні виступи на підтримку України, а також моя манера називати речі своїми іменами, коли я кажу про те, що Росія грубо нехтує нормами міжнародного права та порушує наявні домовленості. Думаю, саме таку пряму точку зору у Росії не дуже хочуть чути.

Ви були здивовані, коли Вас не пустили до країни?

Якби я завчасно знала, що мене не пустять, я б не поїхала. Моя поїздка не була таємницею, про цей візит було наперед оголошено у прес-релізі. Я планувала зустрітись зі співробітниками "Меморіалу" та російськими адвокатами Савченко. Уся програма була відома. Співробітники мого бюро уточнили у російському посольстві, чи є мій дипломатичний паспорт дійсним для в'їзду до їхньої країни. Там ніхто ні про що не попередив.

Є інформація, що Москва підготувала список осіб, яким заборонений в'їзд до Росії. Ви про цей список знали?

Напередодні я мала поганий зв'язок, коли з аеропорту по мобільному телефону дзвонила у німецьке посольство та представництво ЄС у Москві. Однак я дізналася, що, ймовірно, під час мого перельоту до Москви була отримана інформація про існування так званого "чорного списку" європейських політиків. Я ще не встигла з'ясувати подробиці, однак у представництві ЄС у Москві мені підтвердили, що такий список існує. Щоправда, про інші імена, крім мого, мені нічого невідомо.

Гармс однією з перших із західних політиків була на Майдані (листопад 2013 року)

Гармс однією із перших серед західних політиків була на Майдані (листопад 2013 року)

Чи можете Ви собі уявити, що росіяни вважають правильним оголошення заборони на в'їзд до Росії певним західним політикам? Адже Євросоюз уже давно запровадив аналогічні заборони для десятків російських політиків та бізнесменів….

Цілком можу собі це уявити. Однак я би не сказала, що у моєму випадку мова йде про якусь агресивну позицію чи політику щодо Росії й тепер мені доведеться за це відповідати, як це було у випадку з тими, кого внесли у "чорний список" ЄС. На цих осіб покладена відповідальність за анексію Криму. Або, наприклад, у санкційний список ЄС потрапили ті, хто несе відповідальність за підтримку сепаратистів на Сході України. Особисто у мене була думка, що особливо зараз, у цей надзвичайно важкий час, коли відносини між Росією, ЄС та Україною розпалені до межі, особливо важливо вести діалог, зберігати контакти якраз на рівні громадянського суспільства між представниками ЄС, Росії та України, щоб залишатись відкритими. І під час поїздки до Росії я хотіла підняти якраз цю тему.

Ви би хотіли знову поїхати до Росії?

Я не відношусь до тих людей, які намагаються головою пробивати стіни. Я ґрунтовно подумаю, перш ніж вирішу, на яких умовах знову поїду до Росії. Досвід з очікуванням у транзитному відсіку московського аеропорту не настільки чудовий, щоб мені захотілось його повторити. Я пригадувала там бідолаху Едварда Сноудена, якому довелося провести чимало часу в аналогічній ситуації. Однак я розмовлятиму з моїми російськими друзями, правозахисними організаціями та з представниками російської опозиції, а також з депутатами Держдуми, із якими я працюю у спільній комісії, про те, як нам тепер зустрічатись.

Реклама