Євродепутати замислилися над урегулюванням в Азовському морі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Євродепутати замислилися над урегулюванням в Азовському морі

Підкомітет Європарламенту з безпеки й оборони провів засідання щодо ситуації в Азовському морі. Євродепутати розпитали чиновників ЄС, НАТО і АПУ, як ЄС може допомогти Україні вирішити конфлікт з РФ.

Азовське море

Азовське море

Ескалація конфлікту в Азовському морі привертає все більше уваги міжнародної спільноти. 22 жовтня Європарламент планує на пленарному засіданні обговорити ситуацію в Азовському морі. Але спершу євродепутати підкомітету з безпеки і оборони вирішили детальніше розібратися у ситуації.

Для цього чотири члени підкомітету відвідали у вересні Україну, зокрема побували в Маріуполі. А у четвер, 11 жовтня, вони запросили представників зовнішньополітичної служби ЄС, НАТО й адміністрації президента України, аби розібратися у ситуації та з'ясувати, як її можна врегулювати.

Делегація підкомітету Європарламенту з безпеки й оборони відвідали Україну, зокрема Донбас

Делегація підкомітету Європарламенту з безпеки й оборони відвідали Україну, зокрема Донбас

Російські перевірки - проблема і для суден ЄС

З весни цього року Росія проводить посилені перевірки суден, які прямують до або з українських портів у Азовському морі. Замість звичних раніше кількох годин ці перевірки іноді розтягуються і до кількох днів. За даними, які навів заступник глави адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв, Росія так перевірила вже понад 200 суден. Більшість із них - під прапорами країн ЄС, зокрема Німеччини, Австрії, Болгарії, Греції, Нідерландів, уточнив Єлісєєв.

Представник Європейської служби зовнішніх справ Люк Девінь додав, що під прапорами країн ЄС були близько 120 суден. Він наголосив, що "ці інспекції мають природу зловживання", зокрема вони суттєво збільшили ціну перевезення вантажів. "Це проблема не лише для українських суден і української економіки, а також для кораблів країн ЄС", - зауважив Девінь.

А Радослава Стефанова, голова відділу, який займається Україною та Росією в штаб-квартирі НАТО, заявила, що Альянс розглядає "погіршену безпекову ситуацію в Азовському морі" в контексті безпеки в Чорному морі та всьому регіоні. "Це (ситуація в Азовському морі. - Ред.) пов'язано з нашою власною безпекою", - додала вона.

Чи достатня реакція ЄС?

Всі члени підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони, які брали слово, говорили про підтримку України, так само, як і представники НАТО та дипломатичної служби ЄС. У той же час між Єлісєєвим і Девінєм відбулася суперечка щодо того, чи достатніми були дії Євросоюзу.

За словами Люка Девіня, ЄС відреагував невідкладно, засудивши зведення Росією Керченського мосту до Криму та додавши влітку до санкційного списку шість компаній, причетних до цього будівництва. Натомість Єлісєєв, говорячи про спорудження Росією Керченського мосту, зауважив: "На наш погляд, реакція ЄС була дуже стриманою". А санкції проти шести компаній, на його думку, - "це ж просто нічого".

Цей візит до Брюсселя Єлісєєв використав, аби закликати перейти до конкретних справ на підтримку України: "Нам потрібні дії, а не слова, - від ЄС і НАТО". Девінь відповів: "Ми вже зробили багато". Зокрема, він нагадав і про вже надану багатомільярдну фінансову допомогу, і про найбільший внесок в роботу ОБСЄ в Україні, і про плани посилити допомогу Києву в сфері кібербезпеки перед виборами наступного року.

У свою чергу, Стефанова нагадала про практичну підтримку, яку НАТО надає Україні. Серед іншого, це проведення навчань, наприклад, "Сі бриз-2017", в яких взяли участь військово-морські сили низки країн НАТО. "Ми дуже прагнемо продовжувати конкретну підтримку України, для нас це включає щоденну роботу на рівні експертів як в Україні, так і в НАТО", - зазначила вона. За словами Стефанової, серед іншого радники альянсу допомагали створювати інститут військово-морських сил в Одесі після того, як туди було перенесено академію з Криму.

Водночас євродепутати погодилися в тому, що нинішня ескалація в Азовському морі поки не здобула достатньої уваги з боку ні політиків, ні громадськості в країнах ЄС. "Моє враження - поки не було адекватної реакції", - наголосила євродепутатка від фракції Зелених Ребекка Гармс.

Нові санкції?

Серед дій, яких би Київ очікував, Єлісєєв назвав запровадження нових санкцій. Зокрема, мова йде про санкції проти російських портів у Азовському морі. Підставою для цього, на думку Єлісєєва, було би те, що ці порти використовуються для порушення санкцій, уже запроваджених через Крим. "На мій погляд, санкції мають бути сильнішими, і не лише проти залучених в будівництво компаній, а й проти компаній, які використовують цей міст", - додав Єлісєєв.

Євродепутати, зокрема Ребекка Гармс і представник фракції Європейської народної партії Тунне Келам, підстави для нових санкцій бачать. Утім, Люк Девінь нагадав, що санкції перебувають у виключному віданні держав-членів ЄС: "Я не можу говорити за них". Як відомо, для запровадження санкцій потрібна згода усіх урядів 28 країн ЄС.

Маріуполь

Маріуполь: в адміністрації президента України хочуть, аби ЄС запустив окрему програму розвитку економіки міста

Як підтримати Маріуполь і Бердянськ

Єлісєєв повідомив, що через російські дії вантажопотік українських портів на Азовському морі скоротився на 43 відсотки. Тому він заявив про ідею попросити Єврокомісію запустити окрему програму підтримки економічного розвитку Маріуполя та Бердянська.

Голова підкомітету з безпеки і оборони Анна Фотига очолювала вересневу місію до України. За її словами, "блокада" портів Маріуполя та Бердянська та відсутність авіаційного сполучення "є дуже небезпечною для економічного розвитку всього регіону". Нагадаємо, роботу аеропорту Маріуполя припинили 2014 року через міркування безпеки.

Євродепутат від фракції Європейської народної партії Міхаель Ґалер, який входив до місії до України, переказав прохання міської влади Маріуполя відновити роботи аеропорту міста. Він нагадав аргумент, що це занадто близько до зони конфлікту. "Мій контраргумент: якщо є щось, повторення чого Путін не допустить, - це збиття цивільного літака над Сходом України", - переконаний Ґалер. Відновлення роботи аеропорту стало би "величезним поштовхом для економічного розвитку там".

Дипломатичним шляхом

Люк Девінь наголосив, що ЄС глибоко занепокоєний мілітаризацією Азовського моря, яку здійснює Росія. Він закликав вирішувати проблему дипломатичним і юридичним шляхами.

Костянтин Єлісєєв запевнив, що Київ відданий мирному врегулюванню: "Ми не хочемо воювати! Ми би хотіли мати мир - це наш ключовий принцип". У той же час він розраховує на співпрацю з країнами НАТО та ЄС у зміцненні оборони України, зокрема, військово-морських сил.

Допомогти у врегулюванні ситуації в Азовському морі могла би місія ОБСЄ в Україні - на думку Єлісєєва, їй би варто було поширити моніторинг і на Азовське море та Керченську протоку. Як відомо, мандат місії ОБСЄ поширюється на всю територію України.

Дивитись відео 04:09
Now live
04:09 хв

Держкордон, якого немає: ексклюзивний репортаж DW з Азовського моря (19.09.2018)

Дивитись відео 04:59
Now live
04:59 хв

Курс на ЄС і НАТО: що думають про це у прифронтовому Маріуполі? (20.09.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама