Як Єврокомісія боротиметься з фейковими новинами | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.04.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Як Єврокомісія боротиметься з фейковими новинами

За рік до виборів до Європарламенту Єврокомісія представила низку заходів з протидії дезінформації в інтернеті. Про запровадження нових правил, однак, поки не йдеться.

Спроби вплинути на вибори в інших країнах та роль у цьому соціальних мереж - у першу чергу, скандал довкола Facebook і Cambridge Analytica - спонукав Єврокомісю (ЄК) більш серйозно взятися за боротьбу з поширенням фейкових новин. Для цього вона представила у Брюсселі в четвер, 26 квітня, свій план "Подолання онлайн-дезінформації: європейський підхід".

У Єврокомісії визнають, що дезінформація - давно відоме явище. Однак інтернет не лише збільшив обсяги та розмаїття доступних новин, він також дозволив поширювати фейкові новини "у масштабах, зі швидкістю та точністю вибору цілі, які є безпрецедентними".

Роль Росії

Коли говорять про спроби вплинути на вибори, то в першу чергу згадують Росію. Так,у США розслідують втручання Москвиу президентські вибори в країні, а у Великобританії - у референдум щодо Brexit. Але, за словами джерел DW, під час підготовки Єврокомісією документа мали місце дискусії, чи згадувати у ньому Росію взагалі. У підсумку було знайдено "дуже збалансоване формулювання".

Так, ідеться, що кампанії масової онлайн-дезінформації широко використовуються, щоб сіяти недовіру та створювати напруження у суспільстві. "Більше того, кампанії дезінформації з боку третіх країн можуть бути частиною гібридних загроз внутрішній безпеці, включно з виборчими процесами, зокрема у поєднанні з кібератаками", - зазначається у документі Єврокомісії. Після чого згадується лише одна країна, хоча і без прямого звинувачення у таких діях: "Наприклад, військова доктрина Росії відкритим текстом визнає інформаційну війну однією зі сфер своєї дії".

У США деякі вважають, що обрання президентом Трампа не обійшлось без втручання Росії

У США деякі вважають, що обрання президентом Трампа не обійшлось без втручання Росії

За даними Єврокомісії, за останні роки спроби дезінформації та маніпуляції онлайн були зафіксовані під час виборів у щонайменше 18-ти країнах в усьому світі. Брюссель при цьому більш за все непокоять вибори до Європарламенту 2019 року. З огляду на це ЄК закликала відповідні органи держав-членів ЄС перейняти найкращі практики виявлення та управління ризиками, які створюють дезінформація та кібератаки під час виборів.

Що таке фейкові новини?

За словами єврокомісарки з питань цифрової економіки та суспільства Марії Габріель, вперше у документах ЄС дають визначення дезінформації. Під нею розуміють "інформацію, неправдивість або оманливість якої можна довести, і яку створюють, подають та поширюють з метою отримання економічної вигоди або навмисного введення в оману громадськості і яка може завдати суспільної шкоди". Шкодою тут може бути загроза як демократичним політичним процесам або процесам ухвалення рішень, так і охороні здоров'я або захисту довкілля.

При цьому помилка у повідомленні, сатира, пародія дезінформацією не є. Так само, як і журналістика, у якій чітко прослідковується політична позиція автора. "Тільки через те, що ви не згодні з чимось чи не погоджуєтесь зі світоглядом, на якому щось засновується, ще не обов'язково робить повідомлення фейковою новиною", - пояснив єврокомісар з питань безпеки Джулін Кінг.

Скандал навколо Facebook та Cambridge Analytica показав роль соцмереж у політиці

Скандал навколо Facebook та Cambridge Analytica показав роль соцмереж у політиці

Що пропонує Єврокомісія?

Представляючи план, Габріель уточнила, що Єврокомісія обрала м'який підхід. Іншими словами, мова не йде про ухвалення нового законодавства чи зміни чинного. Також не йдеться про видалення незаконного змісту, наприклад, пов'язаного з тероризмом. Цю сферу регулюють зовсім інші правила.

Таким чином Єврокомісія ініціює цілу низку заходів:

- ЄК скликає форум, до якого увійдуть представники інтернет-платформ, рекламодавців, ЗМІ та громадянського суспільства. Метою його роботи буде створити Кодекс практик щодо дезінформації, чинний для всього ЄС. Він повинен бути опублікованим до липня цього року. Після цього Єврокомісія оцінюватиме його ефект до жовтня. Якщо ж результати виявляться незадовільними, вона запропонує інші дії, включно з ухваленням нових нормативних документів.

- ЄК підтримає створення незалежної Європейської мережі факт-чекерів. Спершу вони обмінюватимуться досвідом та знаходитимуть спільні методи роботи. У подальшому в Єврокомісії хочуть запустити європейську онлайн-платформу про дезінформацію, яку зможуть використовувати факт-чекери. Ідея полягає в тому, що коли якась новина позначається як фейкова, то інформація про це повинна швидко ставати доступною усій мережі. Це дозволить більш оперативно зупиняти поширення фейків та розвінчувати їх. У ЄК наголошують: рішення, як реагувати на ці фейки, - справа самих факт-чекерів.

- ЄК має намір просувати у співпраці з онлайн-платформами добровільні системи ідентифікації постачальників інформації в інтернеті, що має укріпити довіру до надійних джерел.

- ЄК хоче сприяти підвищенню медійної грамотності громадян, щоб вони могли самостійно усвідомлено обирати, які новини та матеріали їм читати.

- Підтримка якісної журналістики. У ЄК хочуть швидкого ухвалення реформи авторського права у ЄС. Вона повинна посилити позицію видавців (у першу чергу, ЗМІ) у порівнянні з онлайн-платформами. Зокрема, це має полегшити редакціям та журналістам монетизацію контенту, який вони продукують.

Нова цензура?

Журналістів під час представлення ЄК цього плану хвилювало питання цензури. Єврокомісари поспішили розвіяти це занепокоєння. Так, Габріель назвала ЗМІ критично важливим елементом для демократії. "Ніхто не має наміру нікому нічого нав'язувати читати щось або вірити у щось", - пообіцяла вона. А Кінг наголосив, що ніхто не створюватиме міністерства правди, маючи на увазі роман "1984" Джорджа Оруелла.

Бажання не переступити поріг цензури, очевидно, було однією з причин, чому частина ініціатив не була детально та чітко прописана. Інша причина - на думку Єврокомісії, "саморегуляція - найбільш підходящий шлях для онлайн-платформ швидко вжити заходів для подолання проблеми" дезінформації. Чи спрацював цей підхід - це в Брюсселі вирішуватимуть восени.

Дивитись відео 02:49

Як російські тролі втручаються у політику США - розповідь екс-працівниці "фабрики тролів"(19.02.2018)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама