Як Янукович перейшов межу: дослідниця зі США про події на Майдані | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.02.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Як Янукович перейшов межу: дослідниця зі США про події на Майдані

У США вийшла друком книга про події на Майдані очима очевидців. Її авторка, дослідниця історії Марсі Шор розповіла DW, чому українці були готові вмирати.

Дослідниця історії Марсі Шор - професорка, доцентка Єльського університету в США, фахівчиня зі Східної Європи. Її нова книга "Українська ніч: історія революції в особах" вийшла у січні 2018 року в університетському видавництві. В інтерв'ю DW Шор розповіла про головну, на її думку, причину Майдану і про червону лінію, яку перейшов Віктор Янукович.

DW: З моменту подій, які в Україні називають Революцією гідності, минуло чотири роки. Деякі ключові події, приміром, масовий розстріл демонстрантів у лютому 2014-го, досі до кінця не розслідувані. Чи не занадто рано було писати книгу про це?

Марсі Шор: Якби я збиралася написати традиційну науково-історичну роботу, тоді так, було б зарано - і досі зарано. Усі переваги істориків криються в ретроспективі. Озираючись назад, знаєш більше, ніж учасник подій або очевидець в реальному часі. Але "Українська ніч" - це не академічна праця з історії. Це літературна документалістика, яка намагається відобразити революцію як досвід конкретних людей.

Марсі Шор

Марсі Шор

Який ваш висновок - що відбулося в Україні тієї зими і чому?     

Тієї зими в Україні був подвиг самоорганізації і час солідарності, що в історії буває дуже рідко. Чому так сталося? Для істориків питання причини завжди носять ймовірний характер: не можна провести контрольне дослідження у реальному житті. Неможливо повернутися і зіграти сцену ще раз, ізолювати змінні у спробі визначити, що зіграло визначальну роль. Що говорить моя інтуїція? Маси вивело на Майдан інтуїтивне повстання проти свавілля, гнів, викликаний ставленням до них як до безпорадної іграшки в руках влади.

Чому деякі учасники протесту були готові померти, але не змиритися з правлінням Януковича іще на якийсь час?

Насильство - це свого роду межа. В цьому випадку насильство було червоною лінією. Янукович перетнув одну таку лінію, коли відправив "Беркут" бити студентів на Майдані в ніч проти 30 листопада 2013 року. Іншу червону лінію він перетнув, коли в січні були вбиті Сергій Нігоян та Михайло Жизнєвський (перші жертви на Майдані, убиті снайперами в січні 2014 року - Ред.). Моє особисте відчуття - тільки в січні критична маса людей на Майдані зробила вибір: вони були готові ризикувати життям заради того, щоб до них ставилися по-людськи. Вони були готові померти, якщо буде потрібно. Не думаю, що такі настрої були в листопаді, але вони були в лютому.

Ви розмовляли зі свідками та учасниками тих історичних подій. Хто, на вашу думку, несе головну відповідальність за близько 100 загиблих під час подій на Майдані?

Я думаю, передусім Янукович, а також Путін несуть моральну відповідальність за бійню.

Яку роль зіграли ультраправі партії і рухи, такі як "Свобода" і "Правий сектор", в українській революції? Хто були люди, які кидали пляшки із запальною сумішшю в поліцію?

 "Свобода" і "Правий сектор" були дуже помітні під час революції, хоча вони становили лише незначну меншість серед людей на Майдані. Ті, хто захищав Майдан від "нападу Беркута", були дуже неоднорідною групою, що включала в себе весь політичний спектр - від ультралівих до ультраправих. Найбільше ними рухав опір свавіллю та тиранії, протест проти ставлення до них як до об'єкта, а не як до суб'єкта. Коли люди почали виготовляти пляшки із запальною сумішшю на Майдані, революція вийшла далеко за межі Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Ви самі не були в Києві під час революції, але багато знали з преси та інших джерел. Що нового ви дізналися під час праці над книгою і спілкування з очевидцями?

Мене цікавив особистий досвід революції: що штовхає людей туди, куди вони ніколи раніше не пішли би? Як вони описують момент ухвалення рішення? Як відчуття чогось тимчасового змінювалося в ході революції? Що відбувається зі страхом? Що означає революція для відносин між батьками і дітьми?

Чия особиста історія вас особливо вразила?

Це були різні моменти в різних історіях. У мене двоє маленьких дітей - сину було три, а дочці рік під час Майдану - і, можливо, тому я особливо чутливо сприймала історії про батьків і дітей. Коли 30 листопада побили студентів, Тарас Прохасько (український журналіст і письменник - Ред.) всю ніч їхав з Івано-Франківська до Києва, щоб приєднатися до сина, Маркіяна, на Майдані. Після того, як в лісі знайшли тіло Юрія Вербицького (викрадений невідомими активіст Майдану, чиє тіло зі слідами тортур знайшли під Києвом у січні 2014 року - Ред.), син Юрія Прохаська (український перекладач, брат Тараса Прохаська - Ред.) благав батька не повертатися до Києва для участі в революції. Іще один момент - коли молодий студент Михайло, на вигляд худорлявий і слабкий, бився на Майдані в лютому, йому зателефонувала мати і благала прийти додому. Але відповів, що ні, він не може прийти.

Якщо дивитися на ситуацію в Україні зараз - чи може українська революція ще зазнати поразки, чи зміни незворотні?

Слава Вакарчук (український рок-музикант - Ред.) сказав мені про Майдан: "Це змінило мою душу". Я думаю, це справедливо для багатьох, якщо не для всіх, хто пройшов через це. Я не вірю, що ці особисті, екзистенційні зміни будуть з легкістю відіграні назад. Що це означає для політики, для урядових реформ - не знаю. Все можливо. 

Дивитись відео 03:00
Now live
03:00 хв

Музей Революції Гідності: як зберігаються артефакти Євромайдану (20.02.2018)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама