Як Чорнобиль посприяв кінцю атомної ери в Європі | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 26.04.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Як Чорнобиль посприяв кінцю атомної ери в Європі

Після катастрофи у Чорнобилі почався закат ядерної енергетики у Європі - на сьогодні більшість реакторів - застарілі, вони стають все менш рентабельними, а також несуть у собі значні ризики.

Образ Європи, що процвітає завдяки атомній енергетиці, уже давно в минулому. Після Другої світової війни дослідники та політики пропагували ядерну енергію як дешеву, екологічну та невичерпну. Малі реактори на літаках, потягах, кораблях та навіть у домах мали вирішити енергетичне питання.

У 1970-1980-тих рокках було спроектовано та зведено більшість атомних електростанцій. Водночас реактори відігравали і важливу військову роль - вони постачали сировину для створення атомних бомб під час "холодної війни". З 1956 року до кінця 1970-х на теренах сучасного ЄС та Швейцарії ввели в експлуатацію 87 АЕС. 1980-ті роки стали зоряним часом для ядерної індустрії: до мережі підключили 102 нових реактори.

Поворот від атомної енергії та кінець "холодної війни"

Катастрофа на четвертому енергоблоці у Чорнобилі у квітні 1986 року стала шоком для Європи та першим поворотним моментом. Доти атомну енергію цінували за безпечність, але після цього її наслідки стали очевидними. Частини України забруднені й досі, вони не придатні для життя. Радіоактивні опади уразили також і Центральну, Східну та Південну Європу, були забруднені продукти харчування.

АЕС Калькар у Німеччині так і не ввели в експлуатацію. Тепер там парк відпочинку за шість мільярдів євро

АЕС Калькар у Німеччині так і не ввели в експлуатацію. Тепер там парк відпочинку за шість мільярдів євро

Більшість планів щодо нових АЕС після Чорнобиля пішли в небуття. Більше того, в експлуатацію не вводили готові та майже добудовані станції. Італія вирішила взагалі відмовитися від атому і до 1990 року відключили від мережі усі чотири реактори.

Після 1990 року в Європі звели ще 15 АЕС, останні дві - у 2001 та 2007 роках. У той же час були зупинені 54 реактори. Сьогодні, за даними "Звіту щодо стану світової ядерної індустрії" (World Nuclear Industry Status Report), у Євросоюзі працюють 128 реакторів, майже половина з яких (58) - у Франції. Водночас європейські АЕС уже доволі старі, їх чутливість до збоїв зростає. Середній вік складає 31 рік.

Нові АЕС стануть катастрофою

Атомна енергетика довгий час була національною гордістю Франції. Реактори на сьогодні покривають три чверті потреб країни в електроенергії. Утім, за планами уряду, ця частка до 2025 року має скоротитися до 50 відсотків.

Перспективи французької атомної енергетики уже давно не виглядають привабливими. Вже вісім років, як не створено жодної нової АЕС. Крім того, два єдині споруджувані у Європі реактори стали катастрофою для французького атомного концерну AREVA. У 2005 та 2007 почалось зведення АЕС у Фінляндії та у Франції, вони вже давно мали працювати. Проте вони не будуть готові до кінця 2018 року. За прогнозами, вони коштуватимуть втричі дорожче запланованого - більше дев'яти мільярдів євро за станцію. Без державних субсидій та запланованої купівлі АЕС енергогенеруючою компанією EDF компанія AREVA може збанкрутувати.

Французька АЕС Фессенгайм

Французька АЕС Фессенгайм

Будівництво АЕС водночас стає для Франції і ризиком для існування. Профспілки у листі до президента Олланда попередили про загрозу банкрутства EDF. Компанія має значні борги, проте планує звести ще два реактори у Гінклі-Пойнт (Англія). Кошторис - 33 мільярди євро.

Фінансові аналітики ще до початку будівництва намагалися від нього відговорити, через ці ризики у березні фінансовий директор EDF пішов у відставку. Рішення стосовно проекту кілька разів відкладалося, очікується, що його ухвалять не раніше вересня.

До відмови від атомної енергетики схиляє і розвиток відновлюваної енергетики. Виробництво екологічно чистої енергії стало значно дешевшим - і не пов'язане з такими ризиками. За даними дослідницького інституту Prognos, сонячна та вітрова енергія коштують уже вдвічі дешевше.

Старі реактори стають збитковими

Навіть старі реактори також стають все більш нерентабельними. Вони були розраховані на 30-35 років експлуатації, тепер же стають частішими аварійні ситуації та ремонтні роботи. "Коли старі електростанції й далі мусять виробляти електрику, і залишатися безпечними, то зараз необхідно йти на значні інвестиції", - каже DW представник Prognos Франк Петер. "На один енергоблок потрібно 400-500 мільйонів євро. Європейський енергоринок не здатний на такі вливання у найближчі 10-15 років", - пояснює експерт.

АЕС у Гінклі-Пойнт, Англія

АЕС у Гінклі-Пойнт, Англія

Виведення реакторів на рівень безпеки нових АЕС, та, до прикладу, захист їх від падіння літака, обійдеться ще дорожче, у три-чотири мільярди євро на енергоблок, додає Петер.

Оскільки обслуговувати АЕС часто більше не вигідно, дедалі частіше старі реактори виводять з мережі. "У США ми проходимо ці відключення з економічних причин", - пояснює Майкл Шнайдер, провідний автор World Nuclear Industry Status Report. "У Швейцарії економічний тиск настільки потужний, що АЕС у Мюлеберзі відключать від мережі у 2019 році. Також у Швеції чотири з десяти реакторів мусять бути виведені з експлуатації до 2020 року, - значно раніше, ніж планувалося", - каже він.

Перш за все фіаско загрожує корпораціям, платникам податків та прийдешнім поколінням через подальші витрати атомної індустрії. Єврокомісія у поточному звіті називає цифру витрат на рівні 268 мільярдів євро до 2050 року, дослідження на замовлення Зелених у Європарламенті - усі 485 мільярдів. За даними ЄС, виробники електроенергії відклали поки лише 150 мільярдів євро.

Зростає ризик ядерної катастрофи

Громадяни та політики хвилюються також і через небезпеку, пов'язану зі старими реакторами. У них дедалі більше проблем, вони не захищені від падіння літаків та можуть стати об'єктом терактів. Спокою не додають і дрібні несправності, замовчування і загальна культура безпеки на АЕС.

Протест Greenpeace проти АЕС у Франції

Протест Greenpeace проти АЕС у Франції

Навіть за необхідної модернізації це не виглядає оптимістично. Економічні аспекти "переважно стоять на передньому плані", - вказує вчена-фізик Ода Бекер у дослідженні поточних загроз німецьким АЕС, проведеному на замовлення недержавної організації "Об'єднання за довкілля та захист природи" (BUND). "Тут потрібна зміна парадигми. На першому плані має стояти не економічна підтримка операторів АЕС, а захист населення", - переконана вона.

Через численні міркування безпеки 85 відсотків німців старше 45 років вважають за можливе повторення у Європі катастрофи на кшталт Чорнобильської, показало проведене на замовлення Greenpeace опитування. "Люди усвідомлюють велику небезпеку через зношені АЕС у Німеччині та сусідніх країнах", - каже представник Greenpeace Тобіас Мюнхмаєр.

Водночас дедалі більше політиків та урядовців вимагають тимчасового чи остаточного виведення з експлуатації реакторів, що застаріли чи перебувають у критичному стані, а також міжнародних перевірок безпеки. Міська влада та уряди прагнуть домогтися вимкнення атомних установок задля захисту населення та внаслідок претензій від країн-сусідів.

Дивитись відео 00:39
Now live
00:39 хв

Нове укриття для "Чорнобиля" (25.04.2016)

Аудіо й відео до теми