Як у Німеччині поводяться із залишками нацистських артефактів | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 31.08.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Як у Німеччині поводяться із залишками нацистських артефактів

У Німеччині час від часу у громадських будівлях досі виявляють залишки нацистської спадщини. Що робити з ними: знищити чи залишити для нащадків?

Церковний дзвін у містечку Герцгайм ам Берг

Церковний дзвін у містечку Герцгайм ам Берг

Свастика та нацистські гасла, викарбувані на церковному дзвоні у мальовничому німецькому містечку Герцгайм ам Берг, були виявлені нещодавно. І знову постало питання: що ж робити з цим "нацистським дзвоном" та іншими рештками ери націонал-соціалізму, які досі регулярно знаходять по всій Німеччині?

Дзвін на тисячолітній церкві у Герцгаймі був встановлений на дзвіниці у 1934 році. Нинішній пастор церкви Гельмут Майнгардт (Helmut Meinhardt) не розуміє ажіотажу навколо цієї історії та переконує, що церковний дзвін слід залишити таким, як є. Такої ж думки дотримується і мер Герцгайма Рональд Бекер (Ronald Becker). "Якщо щось працює добре, то для чого це змінювати?" - запитує він. За його словами, якщо зішкрябати символ та напис зі дзвону, то тоді погіршаться його акустичні властивості. До того ж, дзвін має історичну цінність, і жителям села слід визнати власні помилки минулого і пам'ятати про них, вважає Бекер.

Церква у Герцгаймі - не єдиний приклад свідомого збереження нацистських символів у ФРН. У церкві в місті Хоф у Баварії, яка була відкрита 1939 року, є малюнок, на якому зображений Ісус Христос поряд з людиною, яка є разюче схожою на Гітлера, вдягненою у робу та взутою у чорні черевики. Церква вирішила залишити цей розпис. Подібні дебати - про те, що робити з гітлерівським спадком - продовжують точитись у ФРН навколо церков, громадських будівель, назв вулиць та армійських казарм.

DW.COM

Шкіл імені Вернера фон Брауна більше немає

Міністерка оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) цього року наказала перейменувати армійські казарми, які носили імена німецьких офіцерів часів Другої світової війни. Це було зроблено для того, щоб чітко продемонструвати відсутність зв'язків між Бундесвером та традиціями Вермахту.

Пристрасті також вирують навколо шкіл та вулиць, названих на честь діячів часів нацизму. У 2014 році була перейменована школа імені Вернера фон Брауна - винахідника першої у світі балістичної ракети дальньої дії "Фау-2" (V2). У 2011 році у селищі Тюмлауер-Ког на півночі Німеччини ухвалено рішення прибрати дзвін, прикрашений свастиками та присвячений Герману Герінгу. Цей дзвін, який у 1935 році був встановлений на башті на честь захоплення нацистами земель у Північному морі, у 2008 році був розміщений поряд з військовим меморіалом. Але рішення його прибрати уряд землі Шлезвіг-Гольштейн було ухвалене лише у відповідь на скаргу одного з туристів. 

Застереження для майбутніх поколінь

Хоча чинне німецьке законодавство і забороняє використання зображення свастики, воно водночас передбачає, що свастика заборонена лише тоді, коли використовується для пропаганди нацизму. Це лазівка для можливості зберігати історичні артефакти, адже деякі символи тієї епохи залишали як прояв непокори з боку прихильників нацизму у післявоєнний період. Проте деякі з них збереглись не навмисно, оскільки їх просто не помічали, забули про них або їх було дуже важко прибрати.

Дивитись відео 02:11
Now live
02:11 хв

Коментоване видання "Майн кампф" викликало ажіотаж у Німеччині (09.01.2017)

З часу приходу Гітлера до влади у 1933 році в Німеччині було реконструйовано або заново побудовано близько тисячі церков - і у цих змінах була відображена тодішня ідеологія, яку перейняли, у тому числі, багато німецьких церковних діячів. Навіть знаменитий Кельнський собор має фрагменти, на яких вигравіювана свастика.

Історик та екскурсовод з містечка Герцгайм ам Берг Ерік Гасс (Eric Hass) вважає, що нацистські символи слід зберегти, оскільки вони не використовуються для прославлення ери Гітлера. Таким чином вони можуть слугувати застереженням для майбутніх поколінь. "Ми не повинні ховати під сукно наше темне минуле. Це було б найлегшим шляхом, але, як на мене, це було б неправильно. На жаль, багато молоді у наших селах небагато знає про добу нацизму", - зазначає Гасс у коментарі DW. За його словами, такі історичні артефакти, як "нацистський дзвін" із його села, допоможуть пояснити, яким було це темне нацистське минуле.

Справді, багато молодих німців знають небагато про ці сторінки власної історії, хоча нацистська доба вивчається у школах та широко висвітлюється у ЗМІ, документальних та художніх фільмах. Як розповідає німецький письменник та видавець Віланд Ґібель (Wieland Giebel), який цього року представив у Берліні присвячену Гітлеру виставку, він був здивований тим, наскільки деякі її відвідувачі були непоінформовані про епоху нацизму. Оскільки живих свідків тих подій залишається дедалі менше, а скоро їх взагалі не стане, цегляні артефакти зможуть допомогти передати знання про ту еру наступним поколінням, вважає Ґібель. "Нацистські релікти - це як сімейна історія. Якщо ви намагатиметесь тримати цей темний розділ прихованим, це може призвести до того, що погані речі знову відбудуться", - зазначає він.

Дивитись відео 01:33
Now live
01:33 хв

Особисте життя Гітлера у фото за 39 тисяч євро (15.03.2017)

Аудіо й відео до теми