Як Україна програла футбольно-інформаційну «битву під Полтавою» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Як Україна програла футбольно-інформаційну «битву під Полтавою»

Коли клуб «Ганновер» вирушав на матч до України, футболістам мали вручити довідкові матеріали про Полтаву. Їх нині оприлюднює Deutsche Welle. Схоже, що країну-господаря «Євро-2012» сприймають як «скриньку Пандори».

Полтаву має знати кожен... - Süddeutsche Zeitung

"Полтаву має знати кожен..." - Süddeutsche Zeitung

Футболіст Ян Шлаудраф сповнений приємних очікувань. Така подорож є однією з «прекрасних сторін» Ліги Європи, каже бомбардир. «Ну, коли б ще нормальна людина поїхала до Полтави?» Він такий не один. На виїзному матчі з полтавською «Ворсклою», який відбудеться 29 вересня, команду «Ганновер 96» супроводжують близько 500 уболівальників. 150 мали полетіти до Києва у четвер чартерним рейсом, а звідти – автобусом до Полтави .

Решта захотіли добиратися на власний ризик - літаком, автомашиною або залізницею, хоча цей машрут через Берлін та Варшаву, а потім Київ є доволі довгим. Їхня подорож – перший тест на готовність України приймати фанів «Євро-2012» . Але репутацію українських господарів напередодні цієї подорожі було дещо зіпсовано.

Заочне знайомство з невідомим краєм

Надія ганноверського клубу в Лізі Європи - бомбардир Ян Шлаудрафф

Надія ганноверського клубу в Лізі Європи - бомбардир Ян Шлаудрафф

Одразу після жеребкування 26 серпня у Лізі Європи, коли «Ганноверу» випало зустрітися із полтавською «Ворсклою», газета «Зюддойче Цайтунґ» звернула увагу на те, що хоча провінційний клуб нікому не відомий, але саме місто має неабияку історію: «Полтаву має знати кожен, хто цікавиться східноєвропейською історією. Там, під Полтавою, 1709 року відбулась велика битва, в якій російська армія, очолювана царем Петром I, одержала перемогу над шведами…» Газетярі натякають, мовляв, не повторити б «Ганноверу» долю шведів.

Оскільки Полтава ще ніколи не грала в єврокубках, вона є темною конячкою для німецького клубу. Але ганноверські гравці і тренер заінтриговані не стільки майбутнім матчем проти маловідомого суперника, скільки обставинами подорожі в українську глибинку та специфікою цієї країни. У підготовці подорожі клуб допоміг їм корисною інформацією.

Перед грою на веб-сторінці «Ганновера» розмістили туристичну довідку для фанів. Ось декілька уривків.

«Уникайте нічних поїздок на автомобілі. В зв'язку з поганим станом доріг, відсутністю дорожньої розмітки та частими непередбачуваними перепонами на шляху існує підвищена аварійна небезпека…»

***
«Більшість туристів розповідають про Україну як про безпечну для подорожей країну. Однак з деякого часу побільшало нападів на іноземців, особливо неєвропейської зовнішності…»

***
«Авіапасажири останнім часом повідомляють про дедалі більше випадків крадіжки багажу або переритих валіз, особливо після прибуття до аеропорту «Бориспіль». Тому настійливо рекомендується під час подорожей до України та з України везти цінні речі та документи виключно в ручній кладі, а валізи замикати на ключ…»

***
«Час від часу туристи повідомляють про те, що міліція, прикордонники та митники або інші представники держави змушували їх сплачувати якісь тарифи або штрафи, правові обґрунтування яких є сумнівними…»

Як виявилося, першоджерелом інформації, яку поширив ганноверський клуб, є Міністерство закордонних справ Німеччини. На його веб-сторінці Deutsche Welle знайшла ще ширшу довідку про Україну для туристів, включно з наведеними фактами. «Ганновер» лише зробив те, що зробив би будь-який німецький турист перед поїздкою до невідомої країни - зазирнув до веб-сторінки МЗС.

«За» та «проти»

Нападник Ворскли Ахмед Янузі

Нападник Ворскли Ахмед Янузі

Прокоментувати, наскільки достовірними є факти у довідці «Ганновера 96», Deutsche Welle попросила керівника кельнського туристичного агентства entdecke.net, яке організовує тури німецьких уболівальників до України, зокрема, на «Євро-2012». Олександр Коцюба вважає, що в якості вказівок для футбольних уболівальників ця інформація є цілком нормальною. Однак, за словами експерта, те саме можна написати й про інші країни.

«Дещо у довідці є справедливим, багато чого перебільшено, але здебільшого це кліше та інформація з інтернету. Це пишуть люди, які ніколи не були в Україні, шукають її на карті світу в Сибіру та стверджують, що все знають»,- каже Коцюба. А перш ніж писати про расизм, «слід було б спочатку подивитись у своїй країні та поговорити з місцевими». Винятки ж є скрізь, продовжує він.

Керівник турагентства, у свою чергу, пропонує точку зору очевидця, журналіста Андре Мюнніха. Після матчу Ліги Європи «Карпати» (Львів) – «Борусія» (Дортмунд) той написав: «Україна до Євро готова. Нехай не всі стадіони збудовано, а інфраструктура вимагає поліпшень – населення, схоже, буде гарантом запальних, емоційних та чесних змагань із вражаючою рамковою програмою».

Екстремальні враження

Подорож до Полтави вимагала від ганноверської команди «спеціальної підготовки», а у середу її чекав абсолютний атракціон - приземлення на військовому аеродромі. Оскільки ганноверські менеджери не ризикнули їхати з Харкова до Полтави на автобусі, через «погані дороги». Курйозною була причина однієї проміжної посадки. У Харкові до борт-команди підсів штурман, щоб допомогти пілотові посадити літак. Здивуванню менеджера клубу з Нижньої Саксонії Йорґа Шмадтке не було меж: «Це найнезвичніше, що колись траплялося за всю мою кар'єру».

Приземлитися футбольна делегація повинна була до 16-ї години, повідомляє агентство dpa, тому що злітна смуга коротка та не освітлюється. Фани заспокоїлись лише коли веб-сайт «Ганновера 96» близько 13-ї години середи написав: «Гравці благополучно сіли у Полтаві».

Імпорт м'яса не дозволений

Сорочинський ямарок

Сорочинський ямарок

Менеджмент «Ганновера» ухвалив нестандартне рішення - взяти з собою до України кухаря. Звістку про це в Німеччині на всі смаки коментували Bild та інші видання. На борт чартерного літака були завантажені макарони, молочна рисова каша та інші продукти. «Гравці бояться, що їм в Україні щось підмішають в їжу?» - запитує ганноверська газета «Нойє Прессе».

Чому так сталося, речник ганноверського футбольного клубу Алекс Якоб прокоментував стисло: це «з міркувань обережності». Повар Кристоф Рау пояснив, що «їжа в Україні дуже жирна та із великим вмістом олії». Італійською оливковою олією вищої якості, соусами, спеціями, борошном та крупнозерновим рисом, корицею та ваніллю – також запаслися ще у Німеччині. Однак німецьке м'ясо українські митники провозити не дозволили, пише Bild з посиланням на повара Рау. В зв'язку з цим кухареві в Полтаві підшукали перекладача – для закупівель.

Інформаційна прогалина не заповнена

Розвіювати страхи Україні треба активніше

Розвіювати страхи Україні треба активніше

В результаті перед футбольними фанами з публікацій у пресі та на веб-сайті клубу постала дикувата, криміногенна і дещо кумедна країна, в якій наступного року проводитиметься чемпіонат Європи. Розвіювати страхи Україні треба активніше, вважають оглядачі. Представниця фан-клубу ґельзенкірхенського «Шальке» Сузанне Франке запитує: А чому б клубам або містам в Україні, які приймають матчі, не прийти і самим не висловити свої туристичні рекомендації?

Франке радить клубам і містам надсилати за кордон інформацію туристичного характеру про себе. Інакше в інформаційному полі довкола них та України будуть домінувати штампи, сказала активна уболівальниця  в інтерв'ю Deutsche Welle. Вона впевнена, що хоча в Україні й існують тенденції щодо неприязного ставлення до іноземців, треба дуже ретельно розрізняти між містами й районами, де ці прояви можуть траплятися.

Слід адресувати цю інформацію потенційним туристам, впевнена Франке: «Наприклад, якщо є справді райони, де це може спостерігатися, де гостей-уболівальників можуть спіткати негаразди, бо часто хулігани проживають в певному районі, то треба на це вказувати. Або казати: їдьте лише у такий-то район, тут прекрасні готелі!» Тільки для цих порад, наголошує вона, потрібно знайти обов'язково дуже вмілого перекладача, в якого б німецька була рідною.

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Леся Юрченко

DW.COM

Реклама