Як руйнування природи людиною сприяло пандемії COVID-19 | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 23.04.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Як руйнування природи людиною сприяло пандемії COVID-19

Спричинена коронавірусом хвороба COVID-19 є показовим прикладом того, як вплив людини на осередки життя диких тварин сприяє поширенню інфекційних захворювань.

Торгівля панголінами в Індонезії

Торгівля панголінами в Індонезії

Після того, як новий коронавірус наприкінці грудня 2019 року почав поширюватися у китайському мегаполісі Ухані, на виникли перших теорій змови не довелося довго чекати. Одна з них твердила, що вірус начебто розробили у тамтешній лабораторії. Натомість науковці сходяться на думці, що ми маємо справу з зоонозом, тобто хворобою, яка передалася людині від тварин. Найбільш імовірно, що коронавірус SARS-CoV-2 походить від кажана, котрий інфікував іншого ссавця, від якого заразилися вже люди.

Читайте також: Коронавірус, СНІД і чума: чому теорії змови стають вірусними під час пандемій

Утім, хоча SARS-CoV-2 напевно не походить з якоїсь лабораторії, людина зіграла у появі цієї пандемії не останню роль. Втручання у природу, скорочення кількості живих видів і руйнування екосистем роблять передачу таких вірусів набагато ймовірнішою. Це підтверджує нове масштабне дослідження, проведене науковцями з Австралії та США.

Так, останнім часом спалахи нових інфекційних хвороб суттєво почастішали. З 1980-х років їхня кількість потроювалася кожні десять років. Понад дві третини цих хвороб походять від тварин. З них 70 відсотків - від диких тварин. Чимало хвороб, про які ми багато чули за цей час - вірус Ебола, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), свинячий і пташиний грип, - є зоонозами.

Крім того, SARS-CoV-2 та викликана ним хвороба COVID-19 продемонстрували, що у глобальному та тісно пов'язаному сучасному світі спалахи інфекційних хвороб швидко можуть переростати в пандемії. Багато людей були шоковані тим, наскільки швидко COVID-19 поширився усім світом. Але при цьому науковці вже давно застерігали від подібних пандемій.

З серпня 2018 року по липень 2019-го в Амазонії було вирублено майже 10 000 квадратних кілометрів лісу

З серпня 2018 року по липень 2019-го в Амазонії було вирублено майже 10 000 квадратних кілометрів лісу

Порушуючи екосистеми, ми створили передумови для того, аби віруси передавалися від тварин до людей, зазначає еколог і заступник керівника німецького Дослідницького інституту "Стала Європа" Йоахім Шпанґенберґ (Joachim Spangenberg). "Не тварини, а ми створюємо цю ситуацію", - наголошує він у розмові з DW.

Читайте також: Що треба знати про коронавірус: запитання та відповіді

Вирубування лісів і розбалансування екосистем

Люди все більше вдираються в осередки життя диких тварин, вирубують ліси для розведення худоби, влаштовують полювання та добувають ресурси. Це випускає в широкий світ збудників хвороби, які, як правило, ніколи не полишають звичні для них осередки та тварин. "Ми опиняємося все ближче до диких тварин і через це контактуємо з цими вірусами", - зауважує професор вірусології Техаського університету Ян Сянь.

"Зростання густоти населення та все більше втручання у природні осередки життя тварин - не лише з боку людей, але і свійських тварин - збільшує ризик інфікування", - додає Девід Хейман, який досліджує інфекційні хвороби та способи їх передачі в Університеті Мессі у Новій Зеландії. При цьому руйнування екосистем не лише збільшує вірогідність інфікування. Воно також впливає на те, скільки вірусів живе у дикій природі та як вони поводяться, додає науковець.

Протягом останнього століття вирубали близько половини всіх тропічних дощових лісів, у яких живуть приблизно дві третини всіх біологічних видів на Землі. Такі масштабні втрати середовищ існування мають наслідки для усієї екосистеми, зокрема і "тих її частин, про які ми так охоче забуваємо, - інфекцій", говорить Хейман.

Науковці дійшли висновку, що коли зникають тварини на верхівці харчового ланцюга, то тварини нижчих ланок, наприклад, пацюки та миші, схильні за певних обставин займати їхні місця проживання. А саме ці тварини несуть із собою більше за інших збудників хвороб. "Має значення не лише те, скільки видів живуть в екосистемі, але також і те, які саме це види", - зазначає Аліс Латін з Товариства охорони дикої природи.

"Кожен вид має свою роль в екосистемі, й іноді достатньо замінити лише один вид іншим, щоб спричинити велетенські наслідки для ризику інфікування. І ми не завжди можемо це передбачити", - заявила вона DW.

Зміни в середовищах проживання можуть змушувати переселятися диких тварин разом з їхніми збудниками хвороб - причому й у ті райони, де живуть люди. Латін наводить приклад вірусу Ніпах, який спричинив спалах хвороби в Малайзії у кінці 1990-х років. Вирубування дерев змусило тоді криланів залишити ліси, де вони жили, і переселитися у мангові дерева, що росли на території ферм, де розводили свиней. Кажани часто переносять збудників хвороб, на які вони самі не хворіють. Того разу вони своїми випорожненнями та слиною заразили свиней, а ті вже інфікували працівників ферм.

Існують і докази того, що розбалансування екосистем збільшує ризик появи нових шляхів передачі хвороб. За словами німецького дослідника Шпанґенберґа, саме через це настільки важливим є підхід "Єдиної охорони здоров'я". Він заснований на ідеї, що все пов'язано з усім - і здоров'я тварин, і екосистема, і людина. Як тільки один з елементів виходить зі збалансованого стану, те саме відбувається і з іншими.

Торгівля дикими тваринами

Так звані "мокрі" ринки, де продають тварин, які або ще живі, або яких тільки-но забили, є додатковими розсадниками інфекційних хвороб. Науковці вважають, що коронавірус SARS-CoV-2 з високою імовірністю походить з одного з таких ринків у китайському Ухані.

Читайте також: Коронавірус і подекуди небезпечні гастрономічні вподобання китайців

Клітки з набитими в них хворими тваринами з багатьох причин є "ідеальним середовищем" для розмноження збудників хвороб, говорить Шпанґенберґ, а також "найшвидшим шляхом передачі хвороби від одного виду до іншого". Тому багато науковців, включно з Шпанґенберґом, переконані, що у світі потрібно запровадити жорсткі вимоги, які б регулювали ринки, де торгують живими тваринами.

А секретарка Конвенції ООН з біологічного розмаїття Елізабет Марума Мрема взагалі вимагає заборонити ринки диких тварин в усьому світі. При цьому вона зауважує, що мільйони людей, передусім у регіонах з низьким рівнем доходів, залежать від продуктів харчування та виручки, які їм забезпечують ці ринки.

І тому, пояснює Хейман, настільки складно знайти заходи, які би запобігли поширенню хвороб. Експлуатація тварин - це лише одна з проблем. "Бідність, наявність роботи, ставлення до людей у віддалених областях, а також спосіб, у який люди поводяться з харчовими продуктами" - все це, за словами Хеймана, створює умови для передачі інфекцій.

Доведеться щось змінювати і в економіці, певна Латін: "Адже втрати від появи хвороб та передачі їх дикими тваринами набагато вищі за економічний зиск від експлуатації довкілля". "Ми належимо до природи, ми - частина екосистем, у яких наше здоров'я залежить від здоров'я диких і свійських тварин, а також від стану довкілля. Ми повинні знайти кращий шлях безпечно жити поряд одне з одним", - закликає Латін.