Як норвезький ільменіт в обхід санкцій потрапив до Криму? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 07.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Як норвезький ільменіт в обхід санкцій потрапив до Криму?

Дві судноплавні компанії з ФРН підозрюються в нелегальних поставках стратегічної руди з Норвегії до Криму. DW - про розслідування радіостанції Deutschlandfunk і реакцію німецького уряду.

Російські кораблі в Севастополі

Російські кораблі в Севастополі

На останньому саміті ЄС, що проходив в Брюсселі 28-29 червня, глави держав і урядів Євросоюзу в черговий раз продовжили санкції, запроваджені стосовно Росії за анексію Криму і підтримку сепаратистів на Донбасі. Німецькому бізнесу ці санкції не подобаються. Проте, як не раз запевняв Східний комітет німецької економіки, який об'єднує фірми, що ведуть справи в Росії, підприємці Німеччини визнають "примат політики" і готові - нехай вимушено - миритися з обмеженнями на комерційні угоди.

Але, вочевидь, не всі німецькі фірми згодні зазнавати збитків або жертвувати прибутковими угодами. До цього часу в Німеччині не вщухає скандал, що спалахнув через те, що турбіни фірми Siemens всупереч режиму санкцій опинилися на споруджуваних в Криму електростанціях. Тепер під підозру потрапили ще дві німецькі судноплавні компанії - Hansa Heavy Lift з Гамбурга і Heinz Corleis KG зі Штаде.

Німецькі судна з ільменітом на рейді в Керченській протоці

За даними журналістського розслідування, проведеного радіостанцією Deutschlandfunk, ці компанії забезпечили доставку до Криму з Норвегії занесеного до санкційного списку ільменіту - титанистого залізняку, який застосовується у військовій сфері. Його використовують, наприклад, для виробництва високоякісної фарби, якою обробляють бойову техніку і, зокрема, військові кораблі. Кореспондентка радіостанції Сабіне Адлер (Sabine Adler) так викладає розвиток подій:

Суховантаж Mississippi судноплавної кампанії Hansa Heavy Lift, що прямував в російський порт Кавказ, 23 листопада 2017 року став на рейд у Керченській протоці. Продавати ільменіт в Росію можна, але не в Крим. Дійти до порту призначення, проте, Mississippi завадив занадто низький міст.

Не всі судна можуть пройти під новим Керченським мостом

Не всі судна можуть пройти під новим Керченським мостом

Тому 10 тисяч тонн ільменіту були прямо в морі в кілька заходів перевантажені на російське судно "Нефтерудовоз-2". А воно ходило не в російський порт, а в Камиш-Бурун в Криму. Там і розвантажувалося. Точно така ж процедура повторилася кілька днів згодом із суховантажем Callisto судноплавної кампанії Heinz Corleis KG.

Спостерігали за рухом цих суден в Керченській протоці активісти української неурядової організації Black Sea Watch, яка за допомогою своєї інформаційної системи фіксує координати всіх кораблів у цій акваторії.

Головний редактор інформаційного порталу Blackseanews.net Андрій Клименко розповів Сабіне Адлер, що всі шляхи доставки товарів до Криму - сухопутні, морські чи повітряні - "щодня і щогодини" перебувають під контролем і українських державних служб, і незалежних аналітичних центрів, зокрема, таких, як Black Sea Watch. Так що приховати нічого неможливо.

Наївні німецькі судноплавні компанії?

Але в німецьких судноплавних компаніях і не стали заперечувати, що виконали замовлення на транспортування ільменіту, але були, мовляв, впевнені в тому, що доставляють його з Норвегії до Росії, а не в Крим.

"Ми йшли не в Крим, і ми не знали, що кінцевий споживач перебуває в Криму, - запевнив кореспондента Deutschlandfunk представник судноплавної кампанії Hansa Heavy Lift Ганс-Йорг Зімон (Hans-Jörg Simon). - Якби знали, то негайно припинили б такі поставки".

Німецька судноплавна компанія Hansa Heavy Lift базується в порту Гамбурга

Німецька судноплавна компанія Hansa Heavy Lift базується в порту Гамбурга

Але розповів він і про те, що перед виконанням будь-якого замовлення експерти судноплавної кампанії перевіряють його на відповідність експортним обмеженням, вивчають супутні обставини, дізнаються про замовника. Якщо так, то в Hansa Heavy Lift повинні мали б знати, що на території Росії найближчий завод, на якому переробляють ільменіт, розташований за три тисячі кілометрів від порту Кавказ - на південному Уралі, де цю руду також видобувають.

А ось в Криму таке підприємство ще з радянських часів розташоване зовсім поряд - у Севастополі, де базуються кораблі російського Чорноморського флоту. Так що в судноплавних компаніях могли б, щонайменше, запідозрити щось.

Мінекономіки ФРН: санкції залишаються в силі

Тепер німецька прокуратура проводить розслідування проти двох судноплавних компаній ФРН, а норвезька - проти гірничорудної фірми Titania Kronos, що видобуває ільменіт поблизу Йоссінгфйорда. Норвегія хоч і не входить в ЄС, але приєдналася до європейських санкцій.

Стежать за розвитком подій і в уряді Німеччини. Речниця німецького міністерства економіки і енергетики Беате Барон (Beate Baron) на урядовій прес-конференції в п'ятницю, 6 липня, нагадала, що залишаються в силі обидва санкційних приписи ЄС - і щодо Криму з Севастополем, і щодо Росії.

"Обидва приписи адресовані підприємствам, які зобов'язані перевіряти свої угоди на відповідність чинним правилам і їх дотримуватися", - заявила вона і додала, що порушення режиму санкції загрожує судовим покаранням. Порушникам загрожують істотні штрафи, розмір яких залежить від конкретного випадку.

Коментувати підозри щодо двох німецьких судноплавних компаній Барон не захотіла, пославшись на правоохоронні органи, в завдання яких, за її словами, а не уряду, і входить вживання заходів в тому випадку, коли надходить сигнал про можливе порушення режиму санкції.

Санкції проти Росії ухвалював ЄС, а не Берлін

Санкції ЄС не подобаються не лише німецьким комерсантам, а й багатьом політичним діячам Німеччини, особливо в її східних землях, тобто, колишньої НДР, що мали традиційно широкі ділові зв'язки з партнерами в Росії.

До їхнього числа належить, наприклад, Андреас Леммель (Andreas Lämmel) зі східнонімецької Саксонії. Він депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу - партії Анґели Меркель (Angela Merkel), але все одно критикує санкційну політику канцлерки.

"По-перше, санкції легко обходити, по-друге, ми поступаємося ринками конкурентам, - перераховує він. - А по-третє, я не знаю жодного випадку, де санкції досягли б тієї мети, заради якої вони були запроваджені".

Андреас Леммель хоч і не вимагає негайно скасувати санкції, але закликає "почати публічну дискусію про те, що робити з ними далі". Офіційний Берлін до таких закликів глухий. Санкції, мовляв, запроваджувала не Німеччина, а Європейський Союз, нехай його лідери це питання і обговорюють.

"Позиція канцлерки і всього німецького уряду залишається незмінною, - сказав кореспонденту DW офіційний представник Анґели Меркель Штеффен Зайберт (Steffen Seibert). - Рішення про санкції ухвалюються на європейському рівні, на такому рівні й було ухвалене рішення про їхнє продовження".

Дивитись відео 01:12

Експорт до Криму попри санкції ЄС: дві німецькі компанії під підозрою (06.07.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама