Як мігранти змінюють німецьку мову | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Як мігранти змінюють німецьку мову

Уже упродовж майже півстоліття мігранти прибувають до Німеччини. Зміни відбуваються не лише в їхньому житті, а й в житті німців. Змінюється і німецька мова.

Лейпциг – вдале місце для зустріч із професором місцевого університету Уве Гінріхсом, дослідником німецької мови. Якщо бути більш точним, він вивчає вплив різних мов на німецьку. Водночас Лейпциг – не дуже зручне місце для зустрічей, принаймні з філологічної точки зору. Адже тут бракує найважливішого для професорських досліджень - мігрантів. Їхня частка серед населення у цьому місті становить менше десяти відсотків, що дуже мало, якщо порівнювати з багатьма іншими великими містами Німеччини. Наприклад, у Берліні кожен четвертий житель є мігрантом чи походить з родини мігрантів.

Теорія Уве Гінріхса стверджує, що під час вивчення німецької і її використання мігранти обов'язково роблять помилки, адже це складна мова. З плином часу носії мови повільно «запозичують» ці помилки, також починаючи їх вживати. Таким чином мова змінюється. Насамперед це стосується усного мовлення, значно меншою мірою – письма, пояснює професор.

Відмінки та суржик

Уве Гінріхс

Уве Гінріхс

Перший камінь спотикання, зокрема і для самих німців, це відмінки. У німецькій мові їх чотири: називний, родовий, давальний, знахідний. «Постійно можна почути помилки в давальному відмінку». За словами Гінріхса, відмінки іменників часто плутають або ж взагалі відкидають відмінкові закінчення. Особливо часто замість родового відмінка вживають давальний, що призводить до того, що й самі німці родовий відмінок вживають все рідше.

Те, що відмінки часто плутають, мовознавець пояснює тим, що мігранти є носіями різних мов. Так, приміром. У Франції чи в Англії відмінки не відіграють жодної ролі, на сході та на південному сході Європи натомість є справжні відмінкові багатства. У російській мові шість відмінків, в українській, у польській, хорватській, словацькій – сім.

Ще однією проблемною площиною залишаються німецькі артиклі, адже у мовах більшості мігрантів їх немає. Тому, за словами науковця, багато хто з іноземців будує речення німецькою, пропускаючи артиклі перед іменниками.

Трапляються і випадки суржику, коли мігранти в одному реченні змішують слова з двох різних мов, наприклад, німецької та турецької. «Ця суміш наявна у таких великих містах, як Франкфурт, Маннгейм або Дюссельдорф. Це ознака молодіжних груп, які вживають німецьку й турецьку або також російську», - каже філолог.

Не проблема, а потенціал

Так само й інші німецькі лінгвісти спостерігають цю тенденцію. Гаральд Гаарманн, котрий живе і працює у Фінляндії, видав понад 40 книжок про розвиток мов, культурний вплив на мовну еволюцію, історію писемності. Він підтверджує тези свого лейпцизького колеги. «Це логічно – шукати джерело змін у вживанні мови у вихідців з інших країн. Мовні звички потрапляють певним каналом до розмовної мови. Наприклад, у 1990-х роках так було з мігрантами з балканських країн і з Туреччини. Виплекані ними мовні звички дедалі частіше вживалися на шкільних подвір'ях і німецькими дітьми. «Шкільне виховання хоча й може цьому протидіяти, але тиск спільноти ззовні є сильнішим».

Коли Уве Гінріхс навесні презентував свої теорії, його одразу ж почали атакувати. Його називали і зрадником Батьківщини, і мовознавцем лівого спрямування, котрий малює «прикрашену картинку чудової мультикультурної Німеччини». І те, і інше – дурниці, вважає професор, додаючи, що бажає лише зобразити реальність. «Німці повинні, очевидно, інакше підійти до наслідків міграції, не так, як досі». Те, що цей процес має і мовний бік, за його словами, вже почали поволі розуміти. Ще ніколи не було у світовій історії такого, щоб мова, до поля якої потрапили інші мови, не зазнала великих змін. «Так було у Римській імперії, в Англії, на Балканах. Чому з німецькою мовою має бути інакше?» - запитує філолог.

Гаральд Гаарманн

Гаральд Гаарманн

Контакт з представниками різних культур і мов може бути джерелом мобілізації продуктивних сил, вважає Гаарманн. «Не потрібно слухати жаб на ставку, нарікати на нездоланні проблеми з іноземцями та пророкувати занепад німецької культури». Набагато важливіше дивитися на міжкультурні контакти й збагачення власної мови завдяки іншим мовам як потенціал, наголошує науковець. Адже жодна мова не обходиться без модернізації.

Уве Гінріхс поділяє цю думку: «Те, що ми нагально не потребуємо, колись ми полишаємо». Велика перевага полягає в тому, що німецька мова структурно спрощується, наближаючись до французької, англійської та нідерландської. «Хто через 30 або 40 років вивчатиме німецьку мову, ймовірно не дратуватиметься з приводу багатьох відмінків». Перспектива, яка втішить не лише мігрантів, а й не одного німецького школяра.

DW.COM

Реклама