Як лікують від безпліддя у Німеччині | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 25.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Як лікують від безпліддя у Німеччині

40 років тому народилася перша дитина з пробірки. Німеччина - один з лідерів у сфері застосування штучного запліднення. Як тут допомагають бездітним парам, які мріють про нащадків?

Приблизно одна з десяти пар у Німеччині зазнає труднощів із зачаттям дітей. Однак багато з тих, хто страждає на безпліддя, все одно можуть пізнати щастя батьківства й материнства - в результаті штучного запліднення. Можливим це стало завдяки британському вченому-фізіологу Роберту Едвардсу. Саме він розробив технологію штучного запліднення, за що отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини. Перша дитина з пробірки - дівчинка, яку назвали Луїзою, - з'явилась на світ 25 липня 1978 року у Великобританії.

За минулі відтоді чотири десятиліття в світі з'явилося понад вісім мільйонів малюків, які народилися завдяки допоміжним репродуктивним технологіям. Сьогодні метод штучного запліднення користується великою популярністю, знаходить широке застосування в різних країнах, а в сфері лікування безпліддя його вважають найбільш прогресивним. У Німеччині оперативні втручання з метою штучного запліднення здійснюють приблизно 80 тисяч разів на рік. У масштабах Європи країна навіть входить у трійку лідерів у галузі використання цієї технології, поступаючись лише Іспанії та Росії. У ФРН у даній сфері є свої особливості. У чому ж вони полягають?

ЕКО дешевше тільки для одружених

Процедура штучного запліднення в Німеччині регулюється законом про захист ембріонів, ухваленим у 1990 році. В країні налічується близько 140 центрів, що спеціалізуються на репродуктивній медицині. Ціни на такі послуги не низькі. Наприклад, вартість однієї процедури ЕКО може доходити до 3 тисяч євро. Нерідко лікарняні каси оплачують частину медичних витрат - зазвичай три перших спроби, а також за умови, що партнери перебувають в офіційному шлюбі, а вік кожного становить не менше 25 років. При цьому жінка повинна бути не старше 40, а чоловік - не старше 50 років.

Луїза Браун

Луїза Браун - перша дитина з пробірки

На початковому етапі бездітні пари проходять обстеження, у ході якого встановлюють причини безпліддя. У першу чергу вивчається гормональний статус жінки. За наявності відхилень приблизно в 10 відсотках випадків проблема швидко усувається після проведення курсу гормональної терапії. Якщо ж у результаті прийому гормональних засобів вагітність все-таки не настає, ставиться питання про штучне запліднення. 

Приблизно у 30 відсотках випадків причина відсутності вагітності полягає в низькому вмісті активних сперматозоїдів у чоловіка, що виявляється при аналізі еякуляту. За такої патології допомогти також може штучне запліднення.

Штучне запліднення: які методи використовують у Німеччині

У Німеччині одним з основних методів штучного запліднення є інсемінація, коли в матку вводиться заздалегідь підготовлена і спеціально оброблена сперма високої концентрації. При заплідненні таким шляхом може бути використаний або донорський матеріал, або збагачений біоматеріал чоловіка.

Ще ефективніший метод, що застосовується в Німеччині, - екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), тобто запліднення яйцеклітини в спеціально створених лабораторних умовах поза організмом жінки. Ця технологія користується найбільшою популярністю.

Третій за поширенням метод - інтрацитоплазматична (внутрішньоклітинна) ін'єкція сперматозоїдів, коли в лабораторних умовах спеціально відібраний сперматозоїд вводять всередину яйцеклітини за допомогою ультратонкого високотехнологічного обладнання. У Німеччині практикують і кілька інших методів штучного запліднення. Який з них застосувати в конкретному випадку, на підставі глибокої діагностики вирішує виключно висококваліфікований лікар - фахівець у даній сфері.

Проблема зі сурогатним материнством

Стається, що лікування безпліддя методом штучного запліднення не дає результатів. У такому випадку деякі пари звертаються до послуг сурогатних матерів. При застосуванні такої допоміжної репродуктивної технології в зачатті і народженні дитини беруть участь як сурогатна мати, так і генетичні батьки. Генетичний батько надає сперму для запліднення, а генетична матір - свою яйцеклітину. За безпліддя майбутньої названої матері або її відсутності (наприклад, у разі, коли батьком бажає стати чоловік, який живе один, або йдеться про двох чоловіків в одностатевому шлюбі) плід виношує сурогатна мати, яка може бути і генетичною матір'ю. 

Сурогатне материнство забезпечується при використанні екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), коли з організму жінки дістають яйцеклітину, штучно запліднюють її "в пробірці", отриманий ембріон кілька днів утримують в умовах інкубатора, а відтак переносять його в порожнину матки для подальшого розвитку. Після появи дитини на світ генетичних батьків оформлюють як юридичних.

У Німеччині сурогатне материнство заборонено - з міркувань етики і моралі. Відповідно до чинного закону про захист ембріонів, у ФРН будь-які операційні втручання, пов'язані з підсадкою ембріона, загрожують лікарям тюремним ув'язненням терміном до трьох років. Тому для нездатних до дітородіння пар існує єдиний варіант - усиновлення. Але деякі бездітні пари, котрі мріють про власне потомство, звертаються до послуг сурогатних матерів за кордоном - в країнах, де виношувати плід "на замовлення" законодавчо дозволено.

Офіційних даних про те, скільки німців йде на подібний крок, не існує. Воно й зрозуміло: щоб оформити права на народженого від сурогатної матері малюка і ввезти його на територію Німеччини, новоспеченим батькам доводиться використовувати різні юридичні хитрощі. Оскільки легально зробити це практично неможливо.

Дивитись відео 01:30

Першій "дитині з пробірки" виповнилось 40: як вона живе? (25.07.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама