Якими будуть пріоритети зовнішньої політики Німеччини в 2019 році | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Якими будуть пріоритети зовнішньої політики Німеччини в 2019 році

Що очікує МЗС ФРН у 2019 році? Криза Єврозони, що насувається, а також ситуація в Україні та Сирії стануть основними зовнішньополітичними питаннями, якими має зайнятись Берлін.

Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (л), міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (ц), канцлерка Німеччини Анґела Меркель (п)

Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (л), міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (ц), канцлерка Німеччини Анґела Меркель (п)

Потенційна криза в Єврозоні через правих популістів, які прийшли до влади в Італії, ескалація конфлікту між Україною та Росією через події у Керченській протоці, а також повернення сирійців до мирного життя - очікується, що саме ці теми стануть пріоритетами зовнішньої політики ФРН у 2019 році. DW пропонує більш пильно придивитись до кожної з них.

Попереду - ще одна криза Єврозони?

Після драматичної операції з порятунку країн-боржників - зокрема, Греції, майбутнє євро знову опинилося під загрозою. Принаймні з таким підтекстом нещодавно висловився голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Цього разу привід для занепокоєння, в першу чергу, дає те, що відбувається в Італії.

Італія посідає друге місце в ЄС за обсягом держборгу

Італія посідає друге місце в ЄС за обсягом держборгу

Нині обсяг державного боргу цієї країни перевищує 130 відсотків ВВП. За цим показником Рим посідає друге місце в Єврозоні: гірші справи лише у Греції. Однак в середині жовтня новий італійський уряд представив свій перший проект бюджету на 2019 рік, запланувавши в ньому дефіцит у розмірі 2,4 відсотка - втричі вище, ніж коли був колишній кабінет.

У такий спосіб урядова коаліція в складі правої партії "Ліга" та правопопулістського "Руху 5-ти зірок" має намір профінансувати свої дорогі передвиборні обіцянки про запровадження гарантованого базового доходу, зниження пенсійного віку тощо. Брюссель відкинув цей план як порушення чинних в ЄС правил і пригрозив Італії штрафними заходами.

Втім, зрештою, Брюсселю і Риму все ж вдалося залагодити це питання: Італія пообіцяла, що в 2019 році її бюджетний дефіцит не перевищить 2,04 відсотка ВВП. "Узгоджене рішення не є ідеальним. Воно не забезпечує довгострокового вирішення економічних проблем в Італії. Однак на даний час ми можемо відмовитися від штрафних заходів за перевищення допустимого дефіциту держбюджету", - заявив заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який курирує європейські фінанси.

Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте (л) і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте (л) і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

Незважаючи на досягнутий компроміс, в італійського уряду, як і раніше, залишається потужний важіль тиску на ЄС. У разі, якщо Єврокомісія запровадить проти Італії штрафні заходи, це призведе до ще більшого зростання впливу правих популістів у всій Європі. За кілька місяців до виборів у Європарламент це останнє, чого хочуть в Брюсселі. Якщо ж Єврокомісія піде на поступки, це послабить її авторитет.

Як би там не було, нинішній конфлікт між Брюсселем і Римом повинен чітко показати, наскільки серйозно ЄС ставиться до своїх власних правил. Варто відзначити, що президент Франції Еммануель Макрон також пішов на поступки протестному руху "жовтих жилетів" і пообіцяв виконати низку їхніх вимог. Як наслідок дефіцит бюджету країни в 2019 році може зрости до 3,2 відсотка ВВП, що перевищує встановлену Брюсселем межу. А це, у свою чергу, також може призвести до розбіжностей з Єврокомісією.

Ескалація конфлікту між Україною та РФ

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Розв’язання конфлікту між Україною та Росією після анексії РФ Криму в 2014 році, як і раніше, залишається для Берліна пріоритетом. Німеччина і Франція неодноразово закликали сторони до діалогу навіть після подій у Керченській протоці наприкінці листопада. Незадовго до саміту ЄС у середині грудня в Брюсселі президент України Петро Порошенко звернувся до Євросоюзу з закликом посилити міжнародний тиск на Росію.

Однак в Євросоюзі поки немає консенсусу щодо питання можливого розширення санкцій щодо РФ. Водночас Брюссель висловився за продовження вже існуючих санкцій: за словами голови Європейської Ради Дональда Туска, таке рішення ухвалено через "нульовий прогрес в імплементації мінських угод". Схожої думки дотримується і канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel).

Infografik Karte Gaspipelines Europa Nord Stream UK

Тим часом, незважаючи на посилення міжнародного тиску, Німеччина поки не планує згортати будівництво газопроводу "Північний потік-2". Як заявив міністр економіки ФРН Петер Альтмаєр (Peter Altmaier), він не має наміру поступатися закликам США й України, а також деяких своїх однопартійців з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) відмовитися від проекту - навіть після загострення конфлікту між Києвом і Москвою. За словами міністра, газопровід може бути прокладений за умови, що "будуть збережені ключові інтереси України". До них він відніс, зокрема, збереження транзиту газу через територію країни і після 2019 року, коли "Північний потік-2" повинен бути введений в експлуатацію.

Мир у Сирії з Асадом у ролі президента?

Після громадянської війни, що тривала понад 7 років, Сирія перебуває в руїнах. Мільйони людей були змушені тікати з країни або ж стати внутрішніми переселенцями. Тим часом президент Сирії Башар Асад за підтримки Росії та Ірану зміг повернути під свій контроль практично всі райони, які належали повстанцям. А терористичне угрупування "Ісламська держава" втратила більшу частину колись завойованих територій.

На цьому тлі у Німеччині почали розмірковувати, чи можуть сотні тисяч сирійських біженців повернутися на батьківщину. Однак в МЗС ФРН, як і раніше, вважають, що в Сирії поки перебувати небезпечно, тому заборона на видворення біженців в цю країну залишається в силі.

Втім у Європі вже втомилися від марних спроб домогтися мирного врегулювання сирійського конфлікту. Деякі політики - в основному за закритими дверима - кажуть про можливу співпрацю з Асадом, незважаючи на всі побоювання. Німецький експерт з питань Близького Сходу з берлінського фонду "Наука і політика" Ґідо Штайнберґ (Guido Steinberg) не в захваті від дій уряду ФРН. Зокрема, німецький кабмін легковажно "робив ставку на те, що режим Асада незабаром впаде. Якби (у Берліні - Ред.) справді хотіли повалити цей режим, то потрібно було б в тій чи іншій формі надавати повстанцям військову підтримку. Сьогодні Німеччина вже не відіграє в цьому конфлікті абсолютно жодної ролі", - резюмує експерт.

Дивитись відео 05:53

Чи можна ще зупинити "Північний потік-2" (13.12.2018)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама