Юріє Лянке: Молдові для реформ потрібен зовнішній тиск | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Юріє Лянке: Молдові для реформ потрібен зовнішній тиск

Формування нової коаліції в Молдові після розпаду проєвропейської наприкінці жовтня йде складніше, ніж очікували. Одним з вірогідних кандидатів вважають Юріє Лянке. Інтерв'ю DW.

Юрій Лянке

Юрій Лянке

DW: Пане Лянке, Молдова переживає глибоку політичну кризу. Ви вже очолювали проєвропейську коаліцію у 2013-41 роках і зараз Ваше ім'я знову серед кандидатів. Яку програму Ви пропонуєте?

Юрій Лянке: Спершу треба сказати, що до розмов про новий уряд і нового прем'єра ще дуже далеко. Необхідні для цього умови ще не склалися. Без діяльної коаліції, без конкретного плану реформ у ключових галузях нашого суспільства, говорити про це завчасно. Вся наша політична енергія мусить бути сконцентрована на формуванні коаліції, яка діє цілком по-іншому, ніж попередні. Переконаний, що ми маємо спиратися на результати парламентських виборів 30 листопада 2014-го. Тоді до парламенту пройшло 55 (із загалом 101) депутатів з проєвропейської платформи. На цьому і мають сконцентруватися найважливіші завдання: модернізація державних інститутів, особливо правосуддя, яке має вирватися із лещат олігархів, повага до закону, до верховенства права в Молдові.

Ви справді вірите, що скомпрометовані проєвропейські партії можуть повести країну до ЄС?

Ніхто не може стверджувати, що серед 55 депутатів цих партій існує консенсус щодо модернізації країни, боротьби з корупцією, реформування системи правосуддя. Для цього бракує політичної волі. На мій погляд, республіка Молдова потребує політичної волі, яка може з'явитись тільки унаслідок внутрішнього та зовнішнього тиску.

У розпал політичної та фінансової криз Ваша країна отримала чіткий сигнал з Румунії: президент Клаус Йоганніс наказав переглянути виділення кредиту на 150 мільйонів євро через "відсутність впевненості у продовженні процесу реформ". Чи потребує політичний клас Молдови ще подібних сигналів з Бухареста, Берліна чи Брюсселя, щоби виконувати своє "домашнє завдання"?

Категорично так! На жаль мушу визнати, що ми виявилися не в стані самостійно критично проаналізувати ситуації в нашій країні. Нам потрібна ця підтримка! З досвіду інших центрально- та східноєвропейських країн стає зрозумілим, що європейська інтеграція вимагає спільних зусиль задля зміни ментальності та суспільних рефлексів. Відтепер вже ніхто у Кишиневі не мусить сподіватися на фінансову та політичну підтримку лише через геополітичну ситуацію в регіоні. Нам допоможуть, і фінансово теж, лише, якщо ми виконаємо своє домашнє завдання. Тиск нам допоможе і по-іншому, ніж досі, реформувати систему правосуддя. Ми більше не можемо сподіватися на підтримку наших партнерів лише декларуючи наміри. Зараз ми мусимо почати працювати.

У Ваших відповідях є й чимало самокритичності відносно часів, коли Ви очолювали уряд. В цьому контексті варто поговорити про виведення мільярду доларів з банківської системи Молдови, що стало призвідником сьогоднішньої кризи. Як прем'єр Ви підписували гарантії Національному банкові. Тепер ці гроші стануть державним боргом, який погашатиметься за рахунок платників податків. Шкодуєте тепер, що підписали урядові гарантії? Чи на Вас чинився якийсь тиск?

Ми тут говоримо про різні аспекти. З одного боку йдеться про банківську махінацію, яка не сталася за одну ніч. Крадіжка почалася задовго до 2009-го року через безвідповідальні злочинні дії керівництва банку і за політичного сприяння. Коли я став прем'єром, дірка вже була значною. Я закидаю державним органам Молдови, насамперед Нацбанкові, те, що вони вчасно не втрутилися і не зупинили цю махінацію, щоби вона далі не розрослася. Гарантії для Нацбанку я підписав після того, як переговорив з міжнародними фінансовими інститутами. Вони говорили нам, що інших можливостей запобігти колапсові всієї банківської системи Молдови - немає. Це було незадовго до парламентських виборів і дійшло до істерики і паніки. Тому я про це не шкодую - вибору не було. Звичайно ж мені прикро, що ми опинилися в цій ситуації. Я намагався противитися цьому, але можливості мої та уряду були обмежені. Гарантії мали бути підписаними, альтернативи не існувало. Сотні тисяч громадян за ніч втратили свої заощадження, банківська система повністю завалилася. З іншого боку, я був першим політиком, який виступив з вимогою проведення міжнародного розслідування. Я дуже сподіваюся, що буде пролите світло і велика частина коштів буде повернута. Боюся лише, що важливі сліди вже замели. Ті, хто збагатився за рахунок нечесних кредитів, живуть у Молдові. Вже було затримано багато підприємців і сподіваюся, що принаймні частину суми повернуть. Нам потрібен відкритий і зрозумілий план дій.

Хоча Кишинів і проголосив курс на ЄС, останні опитування віддають перевагу проросійським партіям. Чи існує загроза європейському проектові в Молдові?

Молдові необхідні хороші, передбачувані взаємини на основі взаємоповаги з усіма державами. Але кінцева мета зрозуміла: країну можна модернізувати лише за допомогою європейської інтеграції. Це стосується й інших країн, що приєднались до ЄС. Звісно, коли втрачено довіру до державних інститутів і політиків, коли триває зубожіння населення, а міжнародне фінансування блокується, то люди переорієнтовуються на опозицію. Шкода лише, що опозиція нехтує єдиною можливістю модернізації Молдови. Але може не все ще втрачено. Нам потрібен відвертий діалог з громадянами. Нам потрібні ясні та реалістичні цілі для повернення довіри молдаван.

Дивитись відео 02:31
Now live
02:31 хв

До чого призведуть протести у Молдові?

Аудіо й відео до теми