Що треба знати про Вищий антикорупційний суд України | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.09.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Що треба знати про Вищий антикорупційний суд України

В Україні від 5 вересня офіційно починає працювати Антикорупційний суд. DW зібрала найважливіші факти про нову структуру.

Основні завдання

У четвер, 5 вересня, має розпочати роботу Вищий антикорупційний суд України. Протягом п’яти років, які пішли на його створення, в українському суспільстві зберігається стійкий запит на боротьбу з корупцією. За останніми соціологічними даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи", 69 відсотків українців вважають антикорупційну реформу першочерговою. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) з моменту свого створення розслідувало і направило до судів 212 корупційних справ високопосадовців. Втім суди загальної юрисдикції саботують ці справи або розглядають надто повільно, нарікають активісти. За цей час жодний топ-корупціонер так і не був покараний. В НАБУ вважають, що спеціалізований Антикорупційний суд значно прискорить процес винесення вироків корупціонерам і довгоочікувані "посадки" таки почнуться.

Муки появи

Історія створення цього суду не була простою. Вищий антикорупційний суд України - орган зі всеукраїнською юрисдикцією - створили відповідно до судової реформи 2016 року. За задумом, він мав розглядати виключно справи топ-корупціонерів, які розслідує НАБУ. Противники його створення апелювали до того, що незначна кількість справ НАБУ не виправдовує створення під них окремої судової установи. Тож у липні 2018 року було ухвалено зміни, згідно з якими, Антикорупційний суд має розглядати всі справи про корупційні злочини, незалежно від того, хто завершував розслідування. 

В основному проти створення ВАСУ були самі судді, зокрема Вища рада правосуддя України заявляла про невідповідність Конституції створення спеціалізованих судів. Колишній генпрокурор України Юрій Луценко навіть просував ідею створити антикорупційні палати замість суду. Було і кілька спроб депутатів Верховної Ради минулого скликання "вихолостити" закон про Вищий антикорупційний суд.

Конкурсний відбір під міжнародним наглядом

Створення цього суду було однією з головних вимог від Міжнародного валютного фонду (МВФ) для продовження співпраці з Україною. Тому під тиском міжнародних донорів України та громадських організацій зрештою з'явився закон про ВАСУ, який передбачав, аби суддів на відкритому конкурсі відбирала Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) разом з Громадською радою міжнародних експертів.

У Громадську раду увійшли шестеро експертів міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції. За українським законом, міжнародні експерти фактично отримали право вето щодо будь-якого кандидата.  Їхньою основною задачею було виявити недоброчесних суддів та не допустити їхнього призначення в Антикорупційний суд.

Переможці з регіонів

ВККСУ разом з Громадською радою міжнародних експертів півроку відбирали найдосвідченіших та незаплямованих суддів. У березні цього року вони оголосили 39 переможців конкурсу до Вищого антикорупційного суду. З них половина - колишні судді, інші - адвокати та науковці. Середній вік переможців - 30-39 років. 40 відсотків - жінки. Більшість переможців - маловідомі судді та адвокати з регіонів. У їхніх деклараціях не зазначено великих статків. Дехто навіть задекларував кредити у банку для купівлі телевізора. У своїй більшості, втім, це не бідні люди. 

З відібраних за рейтинговим списком кандидатів 27 працюватимуть суддями Вищого антикорупційного суду, 12 - суддями Апеляційної палати цього суду. Головою Вищого антикорупційного суду шляхом таємного голосування  судді обрали колишню суддю Печенізького райсуду Харківської області Олену Танасевич. Вона закінчила Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого і працює суддею з 2012 року. Під час конкурсу на посаду судді ВАКС Олена Танасевич набрала найбільшу кількість балів і показала найкращий результат серед усіх претендентів. Вона очолюватиме суд протягом наступних трьох років.

Очікуваний "завал" справами

Відповідно до законодавчих змін 2018 року, ВАСУ розглядатиме всі корупційні справи, розслідування яких раніше розпочали всі правоохоронні органи. Таких багато. За даними Державної судової адміністрації, Вищий антикорупційний суд з початком роботи отримає для розгляду більше 3,5 тисяч кримінальних справ. З них лише 5 відсотків справ, які має отримати суд, розслідувалися НАБУ та належать до категорії справ високопосадової корупції. У суді побоюються, що це відразу паралізує їхню роботу.

Ще у липні президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, що покликаний змінити підсудність суду. Однак Верховна Рада минулого скликання його так і не розглянула. Нині президент повторно вніс цей законопроєкт на розгляд нового парламенту, де більшість голосів має його партія "Слуга народу". Зеленський пропонує, аби підсудність Антикорупційного суду поширювалася на кримінальні провадження, які почалися розслідуватися з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, якщо ці кримінальні провадження порушували інші правоохоронні органи та справи, які розслідувало раніше і розслідує зараз Національне антикорупційне бюро України.

В Офісі президента хочуть, щоб до кінця року було понад 20 вироків, які має винести Вищий антикорупційний суд України. Там вірять, що це реальні цифри "посадок" топ-корупціонерів.

По сусідству з НАБУ

Суду виділили два приміщення в Солом'янському районі Києва, неподалік НАБУ. Вони потребують капітального ремонту, тому суд тимчасово "гостюватиме" у приміщеннях, де раніше засідав Печерський райсуд Києва та у центрі, на Хрещатику. А 2 вересня у Вищого антикорупційного суду з’явився офіційний логотип. За інформацією прес-служби суду, він символізує "незламність національного духу у боротьбі з корупцією та щиру впевненість у тому, що суд стане історією успіху".

Реклама