Що треба знати про вибори до Європарламенту | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.05.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Що треба знати про вибори до Європарламенту

Чим займаєтсья законодавчий орган ЄС і як розподіляються депутатські крісла? В огляді DW - все, що треба знати про особливості Європарламенту і виборів до нього, які наближаються.

На пленарному засіданні Європарламенту

На пленарному засіданні Європарламенту

Майже всі з 751 депутата Європарламенту пишаються тим, що входять до складу унікального органу влади. З 1979 року члени Європарламенту обираються шляхом прямого голосування, яке одночасно проходить у всіх країнах-членах ЄС. Таким чином Європарламент є єдиною у світі наднаціональною структурою, котра має демократичну легітимацію. Євродепутати займаються законотворчою діяльністю для 512 мільйонів людей, що проживають у 28 країнах ЄС. 

Європарламент - один з двох законодавчих органів ЄС

Європарламент розділяє законодавчі функції із Радою ЄС, до якої входять міністри урядів країн-членів Євросоюзу: склад Ради ЄС щоразу змінюється в залежності від обговорюваних питань. У більшості випадків Європарламент на рівних правах із Радою ЄС розглядає і затверджує законопроекти, які вносить Єврокомісія. Але в деяких питаннях - наприклад, у сфері антимонопольного законодавства - вирішальне слово залишається за Радою ЄС. Європарламент, на відміну від національних парламентів, не має законодавчої ініціативи.

Якщо Великобританія вийде зі складу ЄС, тоді число євродепутатів скоротиться до 705. Нині все виглядає так, що у виборах до Європарламенту, які мають відбутися з 23 до 26 травня, британці все ж таки ще візьмуть участь. Це, в свою чергу, може вплинути на склад Європарламенту. Серед британських депутатів до нього можуть пройти багато євроскептиків і правих популістів, які сприятимуть зростанню впливу правих сил у Європарламенті. За останніми прогнозами, частка правих популістів в європейському парламенті нового скликання, включаючи британських депутатів, може скласти 23 відсотка від загального числа парламентарів.

Європарламент разом із Радою ЄС розглядає законопроекти, які вносить Єврокомісія

Європарламент разом із Радою ЄС розглядає законопроекти, які вносить Єврокомісія

Скільки місць отримають праві популісти?

У багатомовному Європарламенті представлені понад 200 національних політичних партій, які нині об'єднан у вісім політичних фракцій або груп. На початку квітня євроскептики з декількох європейських країн оголосили про плани створити нову фракцію із назвою "Європейський альянс народів і націй" (European Alliance of Peoples and Nations, EAPN). На даному етапі до неї мають намір увійти німецька "Альтернатива для Німеччини" (АдН), італійська Ліга Півночі, Данська народна партія, партія "Істинні фіни", Австрійська партія свободи (АПС), а також естонські праві популісти.

Як заявив співголова АдН Йорґ Мойтен (Jörg Meuten), його партія разом з її європейськими партнерами мають намір "звести нанівець нелегальну міграцію в ЄС", "зберегти європейську різноманітність і багатство культур" і збудувати "фортецю Європу". Мойтен розраховує, що до групи приєднаються євродепутати з інших правих фракцій і близьких за поглядами партій. Наприклад, якщо в EAPN перейдуть 13 депутатів від угорської правлячої партії Фідес, то нова фракція отримає 25 відсотків депутатських місць і стане найбільшою групою в Європарламенті, випередивши нинішнього лідера - консервативну Європейську народну партію (ЄНП).

Представники право-популістських партій Австрії, Данії, Естонії, Фінляндії та ФРН ідуть до Європарламенту разом

Представники право-популістських партій Австрії, Данії, Естонії, Фінляндії та ФРН ідуть до Європарламенту разом

Варто зауважити, що за п'ять років, що минули після останніх виборів до Європарламенту, популярність правих партій в країнах ЄС значно зросла. У 2014 році три групи правопопулістів і євроскептиків у цілому отримали 20 відсотків місць, на виборах 2009 року вони ще мали лише 11 відсотків.

Ключовий фактор - явка виборців

Разом з тим результат голосування багато в чому вирішить явка виборців. Досі інтерес до Європарламенту серед жителів ЄС неухильно знижувався: у 2014 році явка склала всього 42,6 відсотка. Однак очікується, що цього року ситуація зміниться: наприклад, в опитуванні, проведеним німецьким Фондом Бертельсманна (Bertelsmann-Stiftung), 68 відсотків респондентів заявили, що мають намір взяти участь у виборах до Європарламенту.

За даними фонду, прихильники євроскептиків, які серед виборців є меншістю, до цих пір голосували більш активно, ніж проєвропейськи налаштовані громадяни, що формують основу електорату. На цьому тлі мобілізація останніх є ключовою умовою для того, аби в Європарламенті нового скликання партії з проєвропейською позицією становили працездатну більшість.

Передвиборна агітація в Берліні

Передвиборна агітація в Берліні

Вибори в Європарламент - вільні, але несправедливі?

Дотепер дві найбільші політичні групи в Європарламенті - Європейська народна партія і "Прогресивний альянс соціалістів і демократів" - працювали у свого роду "великій коаліції". Доволі ймовірно, що у майбутньому для формування більшості їм доведеться скористатися допомогою Зелених і лібералів. Разом з тим неформальні коаліції мають велике значення для збереження працездатності парламенту: наприклад, за поточне скликання парламенту було прийнято понад 1100 законодавчих актів, які тепер повинні бути впроваджені до національних правових систем країн-членів ЄС.

Тим часом в одній з постанов Конституційного суду ФРН відзначається, що вибори до Європарламенту є вільними і загальними, але несправедливими в юридичному сенсі. Зараз голос жителя 600-тисячного Люксембургу має більшу вагу, ніж голос громадянина Німеччини - найбільшої країни-члена Євросоюзу з населенням у 82 мільйона людей. Зокрема, Люксембург у Європарламенті представляють шість депутатів, а Німеччину - 96, що занадто мало, якщо враховувати загальну кількість німецьких виборців.

Будівля Європарламемнту в Страсбургу стоїть порожньою 300 днів на рік

Будівля Європарламемнту в Страсбургу стоїть порожньою 300 днів на рік

Брюссель, Страсбург і Люксембург

Серед іншого, європарламентарів часто критикують за те, що вони продовжують регулярно переїжджати з Брюсселя до Страсбурга. На даний момент Європарламент як і раніше є розділеним між трьома містами: у Страсбургу проходять 12 щомісячних пленарних засідань, у Брюсселі засідають різні комітети й депутати проводять свої основні зустрічі, а в Люксембургу розташовується секретаріат Європарламенту. Така кочівля європарламентарів недешево обходиться європейським платникам податків: щорічні витрати на постійні переїзди депутатів та їхніх помічників складають 114 мільйонів євро, а будівля Європарламенту в Страсбургу стоїть порожньою 300 днів на рік.

Самі депутати вже давно незадоволені таким станом речей. Двічі на рік під час обговорення бюджету ЄС більшість європарламентарів виступають з вимогою забезпечити їм єдине місце роботи - у Брюсселі. Однак їхні спроби припинити переїзди поки що не принесли успіху. Основну відповідальність за нераціональну витрату бюджетних коштів несе Франція, яка намагається будь-яким чином зберегти штаб-квартиру Європарламенту в Страсбурзі.

DW.COM

Реклама