Що означає для України статус ″аспіранта″ в НАТО | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Що означає для України статус "аспіранта" в НАТО

Визнання Північноатлантичним альянсом прагнень України до вступу до нього зафіксувало реальність, а не наблизило Київ до членства, кажуть опитані DW експерти.

У НАТО визнали прагнення України приєднатись до блоку

У НАТО визнали прагнення України приєднатись до блоку

Наприкінці минулого тижня українські ЗМІ повідомили, що Північноатлантичний альянс (НАТО) надав Україні статус "країни-аспіранта". Йдеться про оновлення розділу офіційного сайту альянсу, який присвячений його розширенню. Якщо раніше у переліку країн, які прагнуть членства у НАТО, було лише три держави, то у останньому оновленні цього розділу від 9 березня до них була додана і Україна. "На даний час чотири країни-партнери задекларували своє прагнення до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня югославська республіка Македонія та Україна", - зазначається тепер на сайті НАТО.

Цю новину вже встигли радісно привітати багато українських можновладців та політиків, серед яких і президент країни Петро Порошенко. 10 березня він написав на своїй сторінці у Facebook, що вдячний за підтримку України, для якої одним з ключових пріоритетів національної безпеки є досягнення критеріїв членства в альянсі. "Наша наступна амбіція - план дій щодо членства для України", - додав Порошенко.

Визнання реальності

Вже у неділю, 11 березня, цю новину прокоментували українським ЗМІ у штаб-квартирі НАТО. В офіційному коментарі альянсу виданню "Європейська правда" запевнили, що визнання євроатлантичних прагнень України на сайті НАТО не означає зміни політики блоку, а лише відбиває реальність. "Політика НАТО (щодо України) залишається незмінною. Відбулися зміни у політиці України, і вони були відображені на сайті", - зазначається у повідомленні.

Ще 8 червня 2017 року Верховна Рада України ухвалила законодавчі зміни, які закріпили курс країни на вступ до Північноатлантичного альянсу. Втім, 14 лютого, під час прес-конференції у Брюсселі, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг не відповів на питання журналістів, чому України досі не було включено до переліку "країн-аспірантів". А 17 лютого його заступниця Роуз Геттемюллер під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки зазначила, що Україна є єдиною із чотирьох країн, які мають інтерес до НАТО, яка досі не заявила про нього як частину національної політики.

Судячи зі змін на сайті альянсу, українським високопосадовцям вдалося звернути увагу функціонерів НАТО на цю суперечність. Принаймні, у згаданому вище повідомленні Порошенка він зазначив, що це питання було темою розмови під час його зустрічі із Столтенбергом, а також телефонної бесіди із віце-президентом Сполучених Штатів Майком Пенсом.

"Ми усі давно це знали"

Опитані DW експерти вважають новину позитивним сигналом для України, але закликають реалістично дивитися на її наслідки для Києва. Так, дослідник Європейського центру політики Пол Іван впевнений: "Ми не маємо перебільшувати важливість цієї події - оновлення на сайті лише інформує нас про речі, які ми усі давно знали".

Погоджується із цим і аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков. За словами експерта, було б помилковим вважати, що звання "країни-аспіранта" надає державі певний особливий статус. "Можна говорити про статус кандидата у члени НАТО, але в нас його досі немає, тому вважати, що йдеться про якусь нову якість відносин із альянсом, не можна", - зазначає Бєлєсков.

Експерт також упевнений, за нинішніх умов, коли розраховувати на отримання статусу країни-кандидата у члени НАТО та плану дій щодо членства (ПДЧ) у альянсі є вкрай нереалістичним, Київ мав би зосередитися на виконанні тих зобов'язань, що вже має перед блоком. "Виконання Стратегічного оборонного бюлетеня та Річної національної програми, яка є фактично замаскованим ПДЧ, дасть нам можливість взаємодіяти із силами НАТО за єдиними стандартами, а це є набагато важливішим за згадку прагнень Україні на сайті альянсу", - зазначає Бєлєсков.

На думку Пола Івана, будь-які більш ґрунтовні зміни у політиці НАТО щодо України потребуватимуть тривалої підготовки та, відповідно, не будуть несподіванкою для експертів та політиків. "І, напевне, їх не оголошуватимуть за допомогою оновлення сайту", - додає експерт.

Дивитись відео 00:57
Now live
00:57 хв

Україна - старий-новий "аспірант НАТО" (12.03.2018)

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми

Також за темою