Що відбувається у Венесуелі: розвиток кризи | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 24.01.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Що відбувається у Венесуелі: розвиток кризи

Латиноамериканська країна занурюється у дедалі більше кризу на тлі фактичного президентського двовладдя. В огляді DW - основні відомості про розклад сил у країні.

Хуан Гуайдо

Хуан Гуайдо оголосив себе в.о. президента у день відзначення повстання 1958 року, що покінчило із військовою диктатурою

Лідер венесуельської опозиції та голова Національної асамблеї, 35-річний інженер Хуан Гуайдо, у середу, 23 січня, оголосив себе тимчасовим виконувачем обов'язків президента замість Ніколаса Мадуро - довгожителя венесуельської політики. Гуайдо пообіцяв провести в країні чесні вибори, створити перехідний уряд та витягти економіку із глибокої прірви.

Практично відразу Гуайдо як тимчасового президента визнали США. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виступив із відповідною заявою. Американський лідер назвав Мадуро нелегітимним президентом і наголосив, що єдиною легітимною гілкою влади в країні є парламент - Національна асамблея, яку очолює Гуайдо.

Мадуро не здається

Однак Мадуро здаватися не збирається. Він назвав свого опонента "маріонеткою США, які хочуть керувати Венесуелою із Вашингтона". Ніколас Мадуро негайно зажадав від американських дипломатів, аби ті упродовж 72-х годин залишили територію країни. Зі свого боку, держсекретар США Майк Помпео нагадав, що Вашингтон не визнає правомірності Мадуро, тож американська сторона не виконуватиме ці вимоги.

Армія Венесуели заявляє, що залишається вірною президентові Мадуро. Повідомляється, що 24 січня представники армійського командування виходять у радіоефір, аби підтвердити, що залишаються з Мадуро і до опозиційного табору не перейдуть. 

Ніколас Мадуро

Ніколас Мадуро називає свого опонента "маріонеткою США"

Мадуро, який прийшов до влади 2013 року, увесь час послідовно зберігав антиамериканський курс у зовнішній політиці, як і його попередник Уго Чавес. Однак популярності свого харизматичного попередника Мадуро утримати не зміг. Значною мірою ця популярність Чавеса базувалася на існуванні соціальних програм, фінансованих за рахунок експорту нафти. Після падіння ціни на енергоносії перші протести проти політики уряду відбулися ще у 2014-му. 44 особи загинули тоді у ході придушення владою протестів. Під час демонстрацій із закликами до відставки Мадуро, що тривали до 2017 року, загинули 125 осіб.

На виборах 2015 року опозиція упевнено виграла вибори до парламенту - Національної асамблеї. Та Мадуро вирішив зробити "хід конем" і заснував альтернативний орган - Конституційну асамблею, де засідали самі лише його прихильники. Опозиція легітимності цього органу не визнала. Утім, у травні 2018-го Мадуро переобрався на посаду президента, хоча багато країн відтоді не визнавали легітимності цих виборів. Усередині країни ці вибори також спричинили затяжну конституційну кризу.

Міжнародна реакція

Ситуація у Венесуелі зараз має усі шанси перерости у кризу міжнародного рівня. В ООН закликають сторони конфлікту до діалогу, але на рівні окремих країн виникло вже два табори підтримки. Про визнання легітимності нового тимчасового президента заявила влада Бразилії, Колумбії, Перу, Аргентини, Чилі, Парагваю, Еквадору, Панами, Коста-Ріки, Гватемали, Гондурасу, Канади і Грузії.

Про підтримку Мадуро заявляє влада Куби, Мексики та Болівії. Китай також став на його бік, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган особисто зателефонував Мадуро, назвавши його "братом". На цьому тлі цілком очікувано на бік антиамериканського Мадуро стала і влада Ірану та Сирії. У Росії події у Венесуелі використали для чергових гнівних випадів проти Заходу. "Приведення до присяги опозиційного тимчасового виконувача обов'язків президента Венесуели та негайне його визнання США...спрямоване на поглиблення розколу, зростання фронтального вуличного протиборства та подальшу ескалацію конфлікту", - йдеться в офіційній заяві МЗС Росії. У Москві заявили про "кавалеристські" дії США, які "ігнорують норми міжнародного права" та застерегли від військового втручання.  

Москва останніми роками підтримувала особливо тісні зв'язки із Каракасом на тлі антиамериканської політики цієї країни. Її географічна близькість до США та контракти на постачання російських озброєнь - основні фактори російського інтересу до подій у регіоні. Лише торік у грудні до Венесуели на показові спільні навчання прилітали два російські стратегічні бомбардувальники Ту-160.

Нові вибори як варіант виходу з кризи

До завершення кризи, поки, схоже далеко. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що вибори Мадуро у травні 2018-го були нелегітимними, тож "Європа сподівається на відновлення демократії у Венесуелі". Таку ж оцінку виборам-2018 у Венесуелі дало і МЗС Великобританії. У схожому ключі виступили й у Брюсселі: ЄС закликає до початку політичного процесу, який уможливить проведення нових виборів. В уряді Німеччині вважають, що Національна асамблея зараз має відіграти "особливу роль" у підготовці та проведенні вільних і чесних виборів. 

Протести у Каракасі

Протести у Каракасі

Найбільші побоювання оглядачів зараз викликає реальна загроза розростання сутичок і кровопролиття та спроб Мадуро придушити протести. Наразі відомо про 13 загиблих цього тижня, повідомляють громадські спостерігачі. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала Мадуро поважати права демонстрантів.

Багата-бідна Венесуела

Політичні протиріччя на тлі катастрофічної ситуації в економіці роздирають Венесуелу від 2014 року. Південноамериканська країна, де у часи правління Чавеса бензин коштував дешевше чаю, через падіння цін на нафту опинилася у глибокій кризі - річний рівень інфляції національної валюти болівара наближається до двох мільйонів відсотків, а до кінця цього року, за прогнозами МВФ, сягне 10 мільйонів відсотків. Прилавки магазинів уже давно спорожніли, логістика порушена, вулична злочинність процвітає, а десятки тисяч венесуельців шукають будь-якої можливості виїхати з країни.

У Венесуелі зосереджені найбільші у світі нафтові родовища. За оцінками, близько 302 мільярдів барелів. Та економіка країни повністю залежна від її продажу - на це припадає 96 відсотків усього експорту та половина доходів держави. Населення країни становить 32 мільйони і за даними внутрішніх досліджень, близько 87 відсотків венесуельців живуть за межею бідності.


Дивитись відео 01:35

Скотовози замість маршруток - нові реалії Венесуели (20.07.2018)

DW.COM

Також за темою

Реклама