Щастя як об´єкт дослідження | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 01.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Щастя як об´єкт дослідження

"Ґлюксфоршунґ" – це не експеримент, а серйозна наука. Так німецькою мовою називається наука про щастя. Особливо її полюбляють економісти. От тільки чи стають вони щасливішими, досліджуючи щастя?

Щасливий бізнесмен жонглює

На роботі теж можна бути щасливим

Вчених, що вивчають щастя, у Німеччині називають "ґлюксфоршер". З особливим ентузіазмом цей феномен досліджують економісти. Кажуть: "Щастя не в грошах, а у їхній кількості". Чи погоджуються з таким твердженням німецькі вчені? "Швидше ні, ніж так, - відповідає професор Карлгайнц Рукриґель з Вищої школи Ґеорґа-Симона-Ома в Нюрнбергу. - Звичайно, там, де щодня доводиться боротися за виживання, люди навряд чи зможуть бути абсолютно задоволені життям. У них як раз і відслідковується пряма залежність між рівнем прибутків та задоволенням. Однак ця залежність слабшає, починаючи від суми валового внутрішнього продукту на душу населення в 10 тисяч доларів на рік. А після 20 тисяч - взагалі втрачається". Іншими словами, вчені встановили, що коли основні потреби задоволені, і у людини з'являється більше матеріальних благ, вона просто звикає до нового рівня життя, але не стає від цього ще щасливішою. Крім того, вона починає порівнювати себе з іншими та вже не може заспокоїтися.

Карлгайнц Рукриґель

Карлгайнц Рукриґель

Середньостатистичний житель Німеччини щасливий на сім балів з десяти. У Латинській Америці – такий самий показник, хоча рівень доходів на душу населення там значно нижчий. Професор Рукриґель пояснює це "зацикленістю" німців на економічному зростанні. "Науці про щастя вже давно відомо, що валовий внутрішній продукт не є індикатором задоволеності населення. Відповідно, його збільшення та економічне зростання - це нераціональний курс, від якого урядам давно варто було б відмовитися", - каже науковець.

2009 року за ініціативою президента Франції Ніколя Саркозі була створена спеціальна комісія Стигліц-Сен-Фітуссі (Stiglitz-Sen-Fitoussi Сommission), яка провела дослідження наважливіших показників суспільного прогресу. Провідні вчені дійшли висновку, що до них належить і розподіл благ. "Чим більше в суспільстві нерівності, тим більш нещасні його громадяни, - каже Карлгайнц Рукриґель. - Особливо це виявляється, коли вже від народження у людей нерівні шанси, а впродовж життя у них немає можливості змінити ситуацію. Це знищує суб'єктивне відчуття щастя та впливає на об'єктивні показники, такі як тривалість життя та стан здоров'я. За останні десять років у нашій країні ця тенденція посилилася".

Наука про щастя стає прикладною

У Німеччині професор Рукриґель – особистість відома. Колеги називають його істинним ентузіастом. Він безперестанку пише листи політикам, депутатам, главам державних комісій, перконуючи їх у тому, що головною метою мають бути кращі умови життя для усіх. Жодне його звернення не обходиться без практичних рекомендацій.

А що він прагне донести до широкої публіки? Те, що вплив доходу на рівень добробуту обмежений, проте безвідмовно працюють наступні фактори: соціальні контакти, активна участь у суспільному житті, робота, що приносить задоволення, благодійність, здоров'я та внутрішня свобода. "Це вам не так, як раніше: один філософ сказав одне, інший – інше. Тези науки по щастя вже давно не є суперечливими. Їх необхідно просто застосовувати!" – з посмішкою говорить викладач.

Він переконаний, що вітер змінився. Наприклад, Європейське статистичне агентство Eurostat невдовзі представить низку індикаторів суспільного добробуту та прогресу, окрім розміру доходів і ВВП. Організація з економічної співпраці та розвитку (OЕСР) вже розробила 11 критеріїв для вимірювання добробуту, серед яких - матеріальні умови, освіта, рівень безпеки, стан екологічної системи, баланс праці та дозвілля. "Попередні півстоліття OЕCР радила урядам, як підвищити економічне зростання. А тепер вона, нарешті, збирається пояснити, як забезпечити громадянам краще життя", - радіє професор.

На шпагаті між економікою та етикою

Яніс Бандорскі

Яніс Бандорскі

Чи зможе "гомо економікус" стати "гомо щасливікусом"? Теоретично – так, вважає Яніс Бандорскі. Ось уже рік він з гордістю називає себе "ґлюксфоршером"- дослідником щастя. Яніс працює над дисертацією про "організаційне щастя". "У сфері вивчення щастя проведено вже масу досліджень - особливо у макроекономіці та на рівні індивідуума. А от між ними – великий пробіл: на рівне підприємств наукою про щастя поки мало хто займався", - каже Бандорскі, фінансовий консультант McKinsey. 

Як дослідника його цікавить, чи можна зробити щастя співробітникв основним критерієм під час прийняття корпоративних рішень. "В уже існуючих теоріях у центрі уваги - інтереси акціонерів та підприємств. А я хочу показати, що економічна діяльність підприємства повинна базуватися на прагненні принести задоволення людям", - пояснює молодий вчений. 

Він розуміє, що для створення економічної системи, котра не орієнтувалася б лише на прибуток, необхідно змінити погляди керівників. "Я не має ілюзій, що моя дисертація змінить світ і зробить його кращим, але для мене важливо братиучасть у дискусії підприємців та вчених, що займаються економічною етикою", - каже аспірант. Після захисту дисертації він планує повернутися в реальний бізнес і сприяти тому, аби дебати про цілі економічної діяльності перемістилися з університетів у зали засідань рад директорів міжнародних корпорацій та правлінь акціонерних товариств.

Про мишей та людей

Миша і шматок сиру

Мишаче щастя

А поки Яніс Бандорскі викладає свої тези у залах, де сотні людей слухють його докази про корпоративне щастя зі сміхом. Він - учасник наукового слему (від англійського "science slam") в Берліні. Поки аспірант, стоячи на сцені, у розважальній формі просвічує громадськість на теми етики та цільових установок в економіці, на триметровому екрані за його спиною з'являються слова "щастя", "мораль", "моральність".

Згодом з'являється картинка, на якій зображений п'єдестал пошани. На третій сходинці - миші, що спілкуються одна з одною. На другій - миші, що їдять сир. На першій – миші, що спаровуються. Так дослідник проілюстрував результати опитування про те, під час яких видів діяльності люди відчували себе щасливими впродовж дня. Утім, за жартами про мишей і людей приховується основний месидж: всезагальне благополуччя можливе лише, якщо у бізнесі будуть приймати моральні рішення. "Зараз я покажу вам тих, хто відповідає за мораль в економіці", - заявляє аспірант. І на екрані через камеру прямої трансляції люди бачать… самих себе.

Щастя у роботі та робота над щастям

"Більшість жителів Німеччини нещасливі на своїх фірмах та підприємствах, - каже тренер "кар'єрного щастя" Марайке Даррельман. - Принаймні якщо вірити дослідженням і тому, що я спостерігаю щодня". Опираючись на досягнення науки про щастя, вона навчає людей отримувати задоволення від роботи. "Раніше працівники просто вкалували від дзвінка до дзвінка, отримували зарплату і не вимагали більшого. Сьогодні ж важлива самореалізація, з'являються все нові можливості рости професійно, займатися тим, до чого по-справжньому лежить душа", - пояснює тренер. Тому німці й стали шукати в роботі щастя: успіхів, дружніх стосунків з колегами, визнання начальства, перспективних проектів та можливостей розкрити свої таланти.

Марайке Даррельман

Марайке Даррельман

Тренер пропонує стати щасливішим, змінивши себе та ставлення до інших. "Якщо клієнт каже: у всьому винен мій начальник, то я використовую формулу "love it, leave it or change it", - розказує Марайке Даррельман. - Ви можете змиритися з шефом, змінивши своє ставлення до нього? Поговорити з ним про проблеми? Вплинути на ситуацію? Перейти в інший відділ? Якщо усі можливості вичерпані, і керівника не можна ні полюбити, ні змінити, то крще знайти роботу, на якій ви станете щасливішим. Це найскладніший крок, пов'язаний з великими змінами. Але після нього життя стане спокійнішим, і ви перестанете спотикатися".

Шукайте такі види діяльності, яким ви займаєтеся самовіддано, закликає тренер учасників своїх семінарів, і тоді ви щодня будете приходити на роботу з натхненням. Утім, той, хто хоче завжди бути щасливим на роботі, вже на шляху до невдоволення, - застерігає Даррельман. "Злети і падіння - це норма. Після важкого періоду має наступити щасливий. Потрібно тільки зрозуміти, що робити, аби перейти з одного стану в інший", - підсумовує експерт.

В цілому "ґлюксфоршери" справляють враження людей, цілком задоволених життям і собою. "Звичайно! Я вже шість років займаюся наукою про щастя - щось же мусило б залишитися в голові", - жартує професор Карлгайнц Рукриґель. І як достеменний економіст демонструє цифри: "За шкалою від одного до десяти раніше у мене була "шістка". А тепер – дев'ять з половиною!"

Автори: Ксенія Польська / Тетяна Бондаренко
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM