Швейцарський франк став пасткою для позичальників у Східній Європі | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 28.01.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Швейцарський франк став пасткою для позичальників у Східній Європі

Тривалий час у Східній Європі прив’язка іпотечних кредитів до швейцарської валюти вважалася досить слушною. Однак одразу після ревальвації франка, кредитні ставки підскочили. Політики хочуть втрутитись.

"Швейцаріці - це втілення зла", - обурюється Марко Вашіч, коли його запитють про його кредит. Під "швейцарцями" він має на увазі не жителів альпійської республіки, а національну валюту цієї країни - швейцарські франки. Дипломований електротехнік придбав у 2008 році квартиру в одному зі спальних районів сербської столиці - Белграді - завдяки кредиту з прив’язкою до швейцарського франку. Узгоджена тоді помісячна виплата в сумі приблизно 350 євро була для нього цілком посильною. Та зараз, через подорожчання швейцарського франка та вивільнення його курсу від євро, Вашічу потрібно щомісяця виплачувати майже 560 євро за куплену квартиру. "Ми клієнти, а не гравці в азартні ігри. Тепер нас просто заживо ховають. Я й не знаю, на кого мені гніватися - чи то на банки, чи на державу. Тож я звинувачую і тих, і тих", - каже електротехнік з Белграда.

Сотні тисяч банківських клієнтів у Центральній та Південно-східній Європі зараз опинились у подібній ситуації. У Польщі 550 тисяч іпотечних позик прив’язано до швейцарського франку, у Румунії - 150 тисяч, у Хорватії - 60 тисяч, а в Сербії - 22 тисячі.

Хто понесе втрати?

Роками банківські установи радили своїм клієнтам брати кредити не в євро, а в швейцарському франку. Адже ця валюта нібито обіцяла менші відсотки - навіть і в довготривалій перспективі. Утім, банки тоді діяли аж ніяк не з альтруїстичних міркувань, як нарікає економіст Дежан Гавріловіч із сербської спілки клієнтів банків Efektiva. "Очевидно, що кредитори спекулювали на зміцнення франку. Це не випадковість, що подібне трапилось саме у Східній Європі. Тут громадяни менш поінформовані про фінанси і вкрай незадовільно захищені державою", - пояснює Гавріловіч у розмові з DW. Ситуація, яка нещодавно виникла, це, за його словами, замкнене коло: хоча людина роками сплачувала рахунки за взяті кредити, вона ще більше загрузає у боргах.

Відділення Raiffeisen Bank в одному з сербських міст

Відділення Raiffeisen Bank в одному з сербських міст

Мануель Амман з університету Санкт Ґаллен у Швейцарії не виключає, що в багатьох випадках клієнтів невірно проконсультували. Однак швейцарський банківський експерт наголошує на певних деталях договірних зобов’язань: "У принципі повинні платити ті, хто пішов на ризик. У даному разі - це клієнти". Амман називає наївною віру у те, що можна одержати низькі відсотки без валютного ризику. "Тож, з цього боку досить проблематично, якщо політики відреагують адміністративними методами і перекинуть втрати на банки", - зауважує аналітик.

Політики ж у країнах, які зіштовхнулись з такою проблемою, мають щодо цього зовсім іншу точку зору. Для будь-якого уряду було б не найкращою рекламою кинути тисячі сімей, переобтяжених непосильними іпотечними кредитами напризволяще. Особливо, коли йдеться саме про рік виборів, як у випадку з прем’єр-міністром Хорватії, соціал-демократом Зораном Мілановічем. "Люди майже не бачать небезпеки опинитися у борговій ямі, банки ж стежать тут дуже пильно", - сказав Мілановіч. Тож уряд у Загребі планує зобов’язати й банки, частково покривати подорожчання швейцарського франку. "Можете спати спокійно", - так звучить звернення глави уряду Хорватії до доведених до розпачу починальників банків.

Приклад братимуть з Угорщини?

Головна ідея на перший погляд відносно зрозуміла: Кредити у франках треба обміняти на євро чи на кредити в національних валютах окремих держав, і саме за тим курсом, який був до ревальвації франка. Приклад для усіх країн, що зіштовхнулися з такою проблемою, подає Угорщина, попри те, що вона вже довго вважається у ЄС проблемною країною щодо банківської політики. Ще до ревальвації швейцарського франку уряд у Будапешті зобов’язав фінансові установи повернути комісійні разом з відсотками, а самі позики перевести в національну валюту форинт за встановленим курсом. Банкам, а багато з них з країн ЄС, зокрема з Австрії та Італії, це обійшлося загалом майже в три мільярди євро.

Центральний банк Хорватії дерективно визначає банкам курс франку

Центральний банк Хорватії дерективно визначає банкам курс франку

Такий же шлях тепер обрали уряди Хорватії та Польщі. Втручання з боку уряду стало просто необхідним, вважає професорка економіки Барбара Ліберда з Варшавського Університету: "Це справді стало важливим соціальним питанням. Перспективи на ринку праці за останні роки суттєво погіршились, а багато громадян не змогли б обслуговувати свої кредити", - сказала вона в інтерв’ю для DW. З огляду на це експертка визнає справедливим розподіл збитків між банками та їхніми клієнтами. Експерт з Сербії Гавріловіч навів ще один аргумент на користь таких заходів: "Коли багато клієнтів збанкрутує, на балансі банків опиниться величезна кількість порожньої нерухомості, яку вони навряд чи зможуть продати".

Однак консервативний уряд Сербії поводиться досить стримано. Очікувати порятунку від політиків - Марко Вашіч майже не вірить у це. "Я знаю позичальників, які змушені економити на продуктах харчування, щоб оплачувати кредити. У декого пов’язані з цим клопоти призвели до серйозних хвороб", - провадить він. Вашіч сподівається якось погасити свій кредит. А тоді вже він і чути не захоче про "Швейцарців".

Реклама