″Чорнобильских″ грошей мало, але й на них наживаються | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

"Чорнобильских" грошей мало, але й на них наживаються

Цьогоріч держава витратить на соціальну підтримку постраждалих від аварії на ЧАЕС майже 8 мільярдів гривень – дещиця у порівнянні з тим, чого вимагає закон. Але й ці кошти використовують неефективно, впевнені експерти.

ARCHIV Verlassene Gebaeude vor dem Atomkraftwerk von Tschernobyl, aufgenommen am 10. Mai 2007. Immer wieder kommt es in Atomkraftwerken und Wiederaufbereitungsanlagen zu gravierenden Stoerfaellen. Die Reaktorkatastrophe von Tschernobyl vom April 1986 gilt eine der schlimmsten Umweltkatastrophen aller Zeiten. (AP Photo/Efram Lukatsky) zu APD4339 ** FILE This May 10, 2007 file photo shows a general view of empty houses in the town of Pripyat and the closed Chernobyl nuclear power plant in the background. (AP Photo/Efrem Lukatsky, File)

Чорнобильська АЕС

Керівник проекту «Чорнобильський слід» Олександр Наумов – один із 256 тисяч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, яким держава щороку надає соціальну підтримку. У тому, скільки саме грошей він щомісяця отримує з бюджету, Наумов не зізнається, проте визнає: суми, що припадають ліквідаторам, мізерні в порівнянні з витратами на медичне обслуговування та ліки, що, за законом, теж мали б бути безкоштовними. За його словами, починаючи з моменту здобуття Україною незалежності, в державі стає дедалі менше як коштів, що виділяються на соціальну допомогу, так і самих «справжніх ліквідаторів». Натомість бюджет розподіляється поміж тими, хто в свій час отримав вигідний статус за допомогою шахрайських схем.

Лжеліквідатори

«Коли була перереєстрація учасників аварії після отримання незалежності, чомусь цих ліквідаторів стало вдвічі більше. Мабуть, чиновники мали змогу, гербову печатку для того, аби отримати необхідну довідку. А ті люди, які були там, не змогли отримати того, на що заслуговували. 1986 року достатньо було доїхати до КПП «Дитятки», перейти шлагбаум і отримати статус ліквідатора», - каже Наумов.

За подібними схемами відбувся й розрахунок розміру допомоги, в результаті якого, за словами експерта, одні ліквідатори отримують від 800 до 2000 гривень на місяць, інші – усі 8-10 тисяч.

ARCHIV - Am 26. April 2006 jährt sich das weltweit schwerste Reaktorunglück zum zwanzigsten Mal. Im vierten Block des ukrainischen Atomkraftwerkes in Tschernobyl war es zu einer starken Explosion gekommen. In den Folgemonaten wurde in Tag- und Nachtarbeit der Block mit einem Betonmantel umhüllt. Im Bild eine Bergungsmannschaft bei Aufräumarbeiten während der Nachtschicht (Foto aus dem Jahr 1986). (zu dpa Reportage Leben mit der Katastrophe vom 13.04.2006) +++(c) dpa - Bildfunk+++

Під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986 рік)

При цьому й досі в державі залишаються ліквідатори, які не отримали офіційного статусу, каже Наумов. І навіть зараз вони судяться з державою за право на соціальну підтримку, та багато хто просто не доживає до вироку суду.

Далі від лиха – більше героїв

Корумпованість схеми, за якою багато охочих отримували статус ліквідатора аварії на ЧАЕС, визнає й голова Народної партії України Юрій Костенко, який довгий час опікувався чорнобильською тематикою на різних посадах. Та після кожного оприлюднення фактів неефективного використання чорнобильських коштів кількість таких випадків лише збільшувалася, як і кількість людей із «чорнобильським» статусом, каже він.

Пийте радіоактивне!

В корені всіх проблем, за словами політика, лежать заздалегідь хибні принципи, на яких базується державна політика мінімізації наслідків аварії і для населення, і для навколишнього середовища. Коли ухвалювалися відповідні закони, був закладений принцип прив’язки до щільності забруднення територій під час визначення розмірів соціальної допомоги постраждалим. В той же час інші європейські країни, що постраждали від аварії, взяли за основу принцип зменшення дозового навантаження на живий організм, аби стимулювати розвиток технологій протидії радіації.

«На забруднених територіях сьогодні діє принцип: чим більше ти споживаєш забрудненої води, продуктів харчування, чим більше забруднена територія, тим більше дотації. Відтак людина починає, навіть не усвідомлюючи цього, отримувати більшу дотацію за рахунок того, що вона отримує більше опромінення», - каже політик.

Подібна стратегія в свій час була вигідна депутатам, що водночас були очільниками парткомів на місцях, але вона залишається чинною і досі, обурений Костенко.

Тунель без світла в кінці

Саме в зміні підходу до мінімізації наслідків катастрофи Костенко бачить вихід з дійсної ситуації. Що ж стосується намагань ліквідаторів добитися від держави виплат належного, то політик вважає їх марними. Все впирається у катастрофічно малий розмір українського бюджету.

На нещодавніх парламентських слуханнях з «чорнобильських» питань заступник міністра соціальної політики України Костянтин Ващенко оцінив необхідну для виконання наявних законів суму на соціальну підтримку постчорнобильского населення у 74 млрд. гривень на рік. При дохідній частині бюджету в 281 млрд. гривень говорити про перспективи виконання законів годі.

Автор: Данило Білик
Редактор: Леся Юрченко

DW.COM

Реклама