Чому Іспанія відмовила Києву у видачі екс-міністра фінансів України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чому Іспанія відмовила Києву у видачі екс-міністра фінансів України

Іспанський суд відмовив Україні у видачі колишнього міністра фінансів України Юрія Колобова через недоведеність його провини і, як вважають експерти, через побоювання за його життя.

Національна судова палата (НСП) Іспанії ухвалила рішення не видавати Україні Юрія Колобова, міністра фінансів в уряді Миколи Азарова. Колобов проживав в Іспанії з 2014 року - після зміни влади в Києві. У березні 2015 року він був заарештований за запитом української прокуратури, яка звинуватила його в завданні матеріального збитку державі в ході приватизації "Укртелекому". Розглянувши справу Колобова, судді НСП вирішили, що поки що немає підстав для видачі підозрюваного. Утім, вони допустили можливість повторного розгляду справи про екстрадицію.

Без офіційних коментарів

Представник НСП відмовився у бесіді з DW коментувати рішення щодо Колобова, що є традиційним для цієї інстанції, яка займається особливо важливими справам. Він обмежився лише тим, що навів постанову суддів Другого відділу НСП Консепсіон Еспехель, Енріке Лопеса і Хосе Рікардо де Прада, які займалися справою Колобова. На думку суддів, матеріали справи, котрі надіслала українська сторона, свідчать, що "розслідування перебуває в недостатньо просунутій фазі".

Другий офіційний привід НСП на користь невидачі Колобова: "Справи, порушені українською прокуратурою щодо трьох осіб, які вважались його співучасниками, закриті через відсутність доказів". Йдеться про колишнього заступника міністра фінансів України Анатолія Марковського і про двох представників приватної компанії (їхні прізвища і назва компанії у постанові не наводяться), в інтересах якої, імовірно, діяв Колобов в історії довкола "Укртелекому". Тим не менше, за словами представника НСП, іспанське правосуддя готове знову розглянути питання про видачу підозрюваного, якщо "обвинувачення на його адресу будуть конкретнішими".

Не лише юридичний аспект

"Гадаю, що, ухвалюючи рішення, судді, як практикується у подібних випадках, враховували не лише матеріали слідства, надіслані українськими колегами", - зазначив в інтерв'ю DW професор права Мадридського університету Дієго Мойа. За його словами, "вони, напевно, враховували й особу підозрюваного": адже йдеться про міністра поваленого уряду. Крім того, додав Мойа, судді не могли проігнорувати головний аргумент захисту Колобова, який наполягав на "політичному характері" його переслідування.

Іспанський закон, за словами професора, "забороняє видавати осіб, якщо інсує підозра, що на батьківщині вони можуть зазнати переслідувань за мотивами, не пов'заними з конкретними правопорушеннями, або там існує загроза їхньому життю". А на суді й сам Колобов, і його захист говорили, що "в Україні він може піддатися фізичній розправі збоку активістів радикальних націоналістичних угрупувань". Як доказ цього наводилися випадки з іншими функціонерами колишнього уряду.

Колобов може отримати політичний притулок

З тим, що "нестабільна ситуація з правами людини" в Україні могла вплинути на рішення суду, згоден й інший правник-адвокат, з яким вдалось поспілкуватись DW, - Хосе Мігель Гонсалес. Він, як і Дієго Мойа, не бачить особливих перспектив для екстрадиції екс-міністра, "навіть якщо Україна й надішле додаткові матеріали за його справою". Адвокат нагадав, що Колобов попросив у 2015 році політичний притулок в Іспанії, і визнав, що "це процес непростий і потребує часу". Однак Гонсалес припускає, що Колобову можуть надати притулок уже найближчим часом.

Адвокат нагадав про випадки, коли іспанська юстиція відмовляла у видачі підозрюваних до країн колишнього СРСР. До прикладу, у 2001 році вона не видала Росії і надала громадянство опальному олігарху Володимиру Гусинському, звинуваченому на батьківщині в розкраданнях. У 2012 році - анархіста Петра Силаєва, котрого переслідували за напад на будівлю адміністрації міста Химки. У 2014 році до Казахстану не вислали Олександра Павлова, звинуваченого в тероризмі. "Рішення НСП з усіх цих справ пояснюються наявністю в них політичних мотивів", - підсумував Хосе Мігель Гонсалес.