Чому президент Молдови стає церемоніальною фігурою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.01.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чому президент Молдови стає церемоніальною фігурою

Проросійськи налаштований президент Молдови Ігор Додон на сьогодні практично позбувся усіх повноважень. DW пояснює, кому вигідна така ситуація і чим вона загрожує.

Президент Молдови Ігор Додон

Ігор Додон втрачає повноваження

Протистояння між проросійським президентом Молдови Ігорем Додоном і проєвропейською парламентською більшістю було тлом усіх політичних подій в країні у 2017 році, залишається їм і на початку 2018 го. У середу, 10 січня, спікер парламенту Адріан Канду підписав замість глави держави указ про призначення семи нових членів кабінету міністрів, а до того ж промульгував, тобто санкціонував, закон, що забороняє трансляцію російських новинних і аналітичних програм на телеканалах Молдови.

Тимчасово усувати президента від посади, якщо той відмовляється виконувати свої обов'язки, дозволив ще 17 жовтня 2017 року Конституційний суд Молдови. Після цього у Додона не залишилося можливостей впливати на хід політичних подій в країні. За допомогою експертів DW спробувала з'ясувати, чому склалася така ситуація і чим вона загрожує.

Парламент республіки Молдова

Парламент республіки Молдова

Коли порушується конституція

10 січня спікер Адріан Канду став "президентом на годину", щоб підписати документи в зв'язку з тим, що президент країни двічі відмовився це зробити. Згідно з Конституцією Молдови, глава держави може відхилити прийнятий законопроект або указ про призначення членів уряду лише один раз, а при повторному зверненні він зобов'язаний завізувати документ. Додон неодноразово порушував це положення.

Вперше це сталося у вересні минулого року, коли президент двічі відхилив запропоновану правлячою Демпартією і урядом кандидатуру Іона Стурзи на посаду міністра оборони. Уряд звернувся до Конституційного суду, який постановив в подібних випадках тимчасово відстороняти президента від виконання обов'язків, передаючи повноваження спікеру парламенту або голові кабінету міністрів, щоб ті могли промульгувати документи.

У грудні Додон відмовився підписати укази про призначення нових членів Кабміну і закон про заборону ретрансляції російських теленовин і аналітичних програм на молдовських каналах. Представники правлячої коаліції звернулися до Конституційного суду, який 2 і 5 січня виніс рішення, що дозволяють підписати ці документи спікеру парламенту.

Президент без повноважень

Влада йде на вимушені кроки, щоб не допустити кризи, адже своїми діями "президент порушує закон, це було неодноразово, може повторитися ще багато разів", переконаний директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський. Безумовно, Додон завдає цим шкоди іміджу інституту президентства, тому що у людей виникає думка, що ця посада взагалі не потрібна, вважає Андрієвський. Але найголовніше - люди починають сумніватися в необхідності й інших інститутів влади, "ніхто не піде на вибори наступного разу", заявив експерт в бесіді з DW.

При цьому парламент урізав повноваження обраного на загальних виборах президента ще до того, як відбулася його інавгурація 27 грудня 2016 року. За два тижні до цього правляча більшість проголосувала за позбавлення глави держави права призначати директора Служби інформації і безпеки (СІБ), зробивши це прерогативою парламенту. З підпорядкування президента вивели Службу держохорони. Потім його позбавили права призначати генпрокурора.

Хоча формально президент Додон залишається верховним головнокомандувачем і має право скликати Вищу раду безпеки, його розпорядження ігноруються. Так, наприклад, було проігноровано указ президента, який скасовує урядову постанову про відправку молдовських військових на навчання Rapid Trident-2017 у вересні минулого року в Україні.

Хто винен?

На думку політичного аналітика Віктора Чобану, Додон винен сам. Обійнявши посаду президента, він забув про передвиборчі обіцянки боротися з олігархами і повернути в країну мільярд доларів. Натомість він почав підігравати правлячій Демпартії і її лідеру, олігархові Владу Плахотнюку, проголосувавши разом із демократами за запровадження змішаної виборчої системи, впевнений експерт. "Сьогодні проросійський Додон потрібен демократам, щоб на його тлі продемонструвати європейським партнерам свою "проєвропейськість" і боротьбу з російським впливом", - пояснив експерт в інтерв'ю DW.

Як вважає політичний консультант Сергій Манастирли, парламентська більшість і координатор правлячої проєвропейської коаліції Влад Плахотнюк використовують "неджентльменські" методи боротьби, щоб зміцнити свої позиції та водночас "принизити перед виборами до парламенту найпопулярнішого політика країни".

За оголошеними в грудні результатами соцопитування Інституту публічної політики "Барометр громадської думки", Додону довіряють близько 20 відсотків населення. В той же час Плахотнюку, якого ЗМІ і громадянське суспільство звинувачують в контролі над держінститутами, - лише 1,5 відсотка. Чергові парламентські вибори відбудуться наприкінці 2018 року.

На думку Манастирли, "вся метушня навколо Додона" спрямована на те, щоб продемонструвати і йому, і його російським партнерам, хто фактично є господарем Молдови. За словами аналітика, президент опинився у стані облоги: "Якщо він піде на радикальні кроки, то влада може використовувати кримінальне законодавство, щоб розправитися з ним і його прихильниками. Якщо буде мовчки відсиджуватися, то втратить рейтинг серед виборців".

Партія соціалістів, яка підтримує Додона, закликала своїх прихильників бути в повній готовності до "масових протестів проти чинного режиму". Про це йдеться в заяві, розміщеній на сайті партії.

Реклама