Чому Обама робить ставку на ″м′яку силу″ в українській кризі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чому Обама робить ставку на "м'яку силу" в українській кризі

Літаки-розвідники та санкції замість масивної військової сили. Саме на такий арсенал тепер робитиме ставку зовнішня політика США. Українська криза буде перевіркою ефективності цієї стратегії президента Обами.

Нинішня ситуація для Барака Обами – найскладніша зовнішньополітична криза за все його правління, констатує гарвардський політолог Ніклас Бернс. "Я вважаю, що президент Обама стоїть перед двома викликами. Перший – це спільно з Німеччиною та іншими країнами відреагувати на агресію Володимира Путіна в Україні", - пояснює Бернс у розмові з DW. Водночас, за його словами, США стикаються із багатьма запитаннями в зв'язку із "непереборними бажаннями китайців щодо експансії у Південно-Китайському та Східнокитайському морях".

Проблем дві – висновок один. "Настав час для американського лідерства", - твердить експерт, який був заступником держсекретаря США з політичних питань із 2005-го по 2008-й рік за Джорджа Буша-молодшого. На його думку, потрібно скликати НАТО та "зміцнити своюз між Європою та США".

Критика з боку республіканців

Зовнішньополітичний стратегі Ніклас Бернс

Зовнішньополітичний стратегі Ніклас Бернс

Після кримського референдуму особливо республіканці атакують Барака Обаму. Зокрема, сенатор Джон Маккейн звинувачує Білий дім у недостатній жорсткості щодо Путіна. Бернс, однак, застерігає, що військовий удар по Росії, яка має атомну зброю, був би фатальним. До того ж, каже експерт, Україна не є членом НАТО.

Канцлерка Меркель та президент Обама повели себе виважено, вважає Бернс, коли зробили ставку на "потрійні санкції": "Перше – підтримати українську владу, фінансово. Друге – дотримати своїх зобов'язань перед союзниками по НАТО – Польщею, Естонією, Латвією, сусідами України. І, нарешті, Путін має заплатити за свої нелегальні дії, і тут санкції мають сенс."

Переосмислення у Вашингтоні

Міністерство фінансів США стає своєрідною філією Пентагону. Воно впроваджує економічні санкції та виділяє асигнування на літаки-розвідники. Інтелігентне ведення війни замість дорогих та затяжних військових операцій – таким є нині гасло Вашингтона. Більше того, США вже не хочуть вигравати війни одноосібно. Так, у 2011 році Обама зробив умовою для авіаційних нападів на Лівію підтримку НАТО та арабських держав. Коли ж Муаммара Каддафі було повалено, американці не інвестували в розбудову демократії в арабській країні, що дехто потім вважав помилкою.

США в Афганістані: ставка на грубу силу себе не виправдала

США в Афганістані: ставка на "грубу силу" себе не виправдала


І минулого року, коли міжнародна спільнота заперечила проти військового удару по Сирії, Обама дав задній хід. Це груба помилка, яку йому закидають республіканці. Вагання у сирійському питанні продемонструвало президенту Путіну, що за погрозами США не слідують жодні дії, заявив в інтерв'ю DW консервативний конгресмен Чарльз Дент.

Він каже, Путін ретельно спостерігав за США у минулі п'ять років. "Він стежив за нашими атомними перемовинами з Іраном, спостерігав за нашими діями у Сирії. Він бачив, що США відмовились від програми протиракетної оборони у Чехії та Польщі", - говорить Дент. Отож, на думку конгресмена, російський президент побачив, що США вже не виконують свої традиційні обов'язки у світі та "виник певний вакуум, який він може заповнити."

Колишній дипломат Бернс також вважає відступ назад у Сирії хибним сигналом. Адже Сирія переступила червону риску, а покарання не настало. Однак Бернс не вважає цей факт підставою називати США "слабаками" або "наївними".

Стабільна сила

Зовсім навпаки, аргументує Брюс Джонс із вашингтонського аналітичного центру "Brookings Institution": "Зважаючи на силу американської політичної та економічної системи, військовий потенціал, інновації та високі технології, швидку динаміку росту населення, енергетичний бум, – США залишаються стабільною силою на світовій арені."

Не кажучи вже про те, що США, як і раніше, є державою-лідером із військового погляду. "Якщо скласти потужність американської армії та економіки із потужністю економік союзників, то на Захід припадає близько 70 відсотків світової економіки та найбільший військовий потенціал", - підкреслює вашингтонський експерт. А дещо нерішуча позиція щодо військових інтервенцій є результатом вивчених уроків в Іраку та Афганістані.

Зовнішньополітичний шпагат

Експерти упевнені: вйськового удару по Росії не буде

Експерти упевнені: вйськового удару по Росії не буде

Після завершення цих двох військових походів зовнішньополітична стратегія Обами нині перебуває у стадії розвитку, упевнений Міхаель Верц із "Центру американського прогресу" в Вашингтоні. Це пов'язано із тим, що у нинішню епоху традиційні форми військових конфліктів поступаються асиметричним конфліктам, і одними лише військовими засобами їх не вирішити.

Адміністрація Обами намагається створити мережу партнерів майбутнього спільно з іншими демократичними країнами, робить великі політичні інвестиції у Туреччину, Бразилію, Індію, а водночас змінює зовнішню політику в Тихоокеанському регіоні, особливо ставлення до Китаю.

За словами Верца, Обама перебуває у зовнішньополітичних лещатах: "Між старими конфліктами 20 століття, тобто Палестиною, Близьким Сходом, та майбутніми викликами 21 століття у Тихоокеанському регіоні." Цей перехід, каже експерт, буде тривати ще не одне десятиліття.

DW.COM

Реклама