Чому Нобелівська премія з літератури не вручається цього року? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Чому Нобелівська премія з літератури не вручається цього року?

Шведська академія, яка називає лауреата Нобелівської премії з літератури, цього року її не вручатиме. Ніколи ще претензії до неї не були настільки серйозними.

Рішення журі Шведської академії не оголошувати цьогоріч ім'я лауреата Нобелівської премії з літератури, ухвалене ще кілька місяців тому, для багатьох не стало несподіванкою. Це наслідок глибокої кризи, в якій зараз перебуває Академія - як організаційно, так і морально. Виконувач обов'язків її голови Андерс Олсон наголошує: "Нам потрібен час, щоб відновити довіру громадськості".

Зробити це буде непросто. Нобелівська премія з літератури присуджується з 1901 року. Її лауреатами стали загалом 114 осіб. Востаннє премію не вручали тільки під час Другої світової війни. А зараз її присудження довелося скасувати, зокрема, через те, що вирішувати, кому саме буде вручатися премія, а разом з нею 8 мільйонів шведських крон (близько 777 тисяч євро), фактично немає кому.

Руйнується Вавилонська вежа

Криза організаційна викликана тим, що одразу кілька чинних членів Шведської королівської академії, яка називає чергового лауреата, подали у відставку: письменник Клас Остергрен, літературознавець Челлі Еспмарк, історик Петер Енглунд, відомий, серед іншого, своєю книгою про Полтавську битву, яка перекладена кількома мовами, прозаїк Сара Стрідсберг... Як наслідок, в Академії залишилося лише десятеро людей з 18-ти, і вона опинилася на межі розвалу або самоліквідації. "Схоже, що руйнується Вавилонська вежа", - написала газета Aftonbladet.

Річ в тому, що згідно зі статутом члени Шведської академії обираються довічно, і відставка тут нічого не змінює. Тобто навіть місця тих, хто вибув, залишаються незайнятими до самої їх смерті. Лише потім місця оголошуються вакантними, і живі академіки (і лише вони) вирішують, хто їх займе. Але для цього за статутом необхідна більшість у дванадцять голосів. Це означає, що кворум забезпечений не буде.

Засуджений за зґвалтування

Але чому академіки подали у відставку? Причина у скандалі довкола відомого шведського фотографа і режисера французького походження Жан-Клода Арно. Майже два десятки жінок звинуватили його у сексуальних домаганнях. Крім того, під час журналістського розслідування з'ясувалося, що деякі проекти Арно фінансувалися з Нобелівського фонду. На це потрібна, звичайно, віза Шведської академії, а до неї входить дружина Арно - поетеса і драматургиня Катаріна Фростенсон. Більш того: з'ясувалось, що вона разом з чоловіком є співвласницею культурного центру, який отримував дотації від Академії, тобто фактично виплачувала гроші сама собі.

Катарина Фростенсон и Жан-Клод Арно

Катарина Фростенсон и Жан-Клод Арно

З осені 2017 року, коли з'явилися перші публікації, пов'язані з Жан-Клодом Арно, Катариною Фростенсон і їхнім клубом, подружжя більше не з'являється на публіці, а в засіданнях Академії Фростенсон участі не бере. Але друзі у неї там залишилися. На початку квітня питання про її перебування у Шведській академії було поставлене на голосування, але більшість академіків проголосувала проти. Саме цим пояснюється перша хвиля масових відставок членів Шведської академії, після чого оголосила про свій відхід з Академії і Катаріна Фростенсон.

Пішла вона вчасно: у червні 2018 року її чоловікові пред'явили звинувачення в зґвалтуванні. Щонайменше один з епізодів вдалося довести в суді, і суд в Стокгольмі засудив Арно до двох років в'язниці. Крім того, він повинен виплатити постраждалій компенсацію в розмірі 115 тисяч крон (близько 11 тисяч євро).

Шведська академія не вперше стає об'єктом критики. Але раніше йшлося, передусім, про невдалий або навіть про необ'єктивний вибір нобелівських лауреатів. Одні дорікають Академії, що вона ігнорує "справжніх" письменників, віддаючи перевагу "політкоректному" вибору маловідомих авторів, наприклад, з Африки. Інші, навпаки, ставлять їй в провину те, що академіки занадто часто вибирають представників англомовної літератури. Треті дивуються, чому премію, всупереч заповіту Нобеля, присуджують не письменникам (наприклад, Бобу Ділану або Даріо Фо) тощо. Претензії до Шведської академії можна перераховувати безкінечно. Але ще ніколи вони не були настільки серйозними, як зараз.

Лауреатів Нобелівської премії з літератури за 2018 і 2019 роки назвуть наступного року.

 

DW.COM

Також за темою

Реклама