Чому в Україні не ухвалюють останній закон зі ″списку Фюле″? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чому в Україні не ухвалюють останній закон зі "списку Фюле"?

Чергове відкладення українським парламентом розгляду законопроекту про прокуратуру стривожило експертів та громадськість. Спостерігачі не виключають спроби блокування документа новою президентською владою.

Будівля ГПУ у Києві

Будівля ГПУ у Києві

Закон про прокуратуру - останній зі "списку Фюле", котрий Україна зобов'язалась ухвалити на забезпечення тіснішої співпраці з Євросоюзом - має бути розглянутий парламентом на пленарному тижні, що починається 1 липня. Про це на брифінгу у Верховній Раді заявив депутат від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін. Він наголосив, що не бачить перешкод для ухвалення документа. "Проект закону готовий до прийняття в парламенті. Це дозволить зупинити той "бєспрєдєл", який існував раніше в прокуратурі", - заявив Кожем'якін.

Утім, ще 19 червня, під час представлення кандидатури Віталія Яреми на посаду генерального прокурора у парламенті, президент Петро Порошенко також заявляв про важливість ухвалення закону про прокуратуру. Однак президент не сказав, чи підтримує він законопроект про реформування прокуратури, який уже ухвалений парламентом у першому читанні і внесений на порядок денний Ради цього тижня. Саме з цим експерти і пов'язали зникнення прокурорського законопроекту з порядку денного парламенту напередодні того дня, коли він мав розглядатись.

Непрозорі схеми

Про причини відтермінування розгляду проекту закону на липень офіційно не повідомляється. Однак менеджер групи Реанімаційного пакету реформ з прав людини та прокуратури Марина Цапок в інтерв'ю DW зазначила, що зняти проект закону з розгляду міг тільки або особисто спікер парламенту Олександр Турчинов, або керівник його апарату. "Після революції на Майдані лишилась велика кількість проблем, пов'язаних в тому числі зі збереженням непрозорої схеми ухвалення рішень. Нам дуже складно розібратись в цих підкилимних іграх", - наголосила експертка.

За словами активістки, підготовлений до остаточного схвалення текст законопроекту відповідає всім вимогам європейських експертів та узгоджений парламентським комітетом із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однак позиція нового генпрокурора Яреми щодо закону про прокуратуру наразі не зовсім зрозуміла, і громадські активісти чекають на зустріч з ним наприкінці червня, щоб з'ясувати наміри очільника ГПУ. На початку червня, ще перебуваючи у статусі віце-прем'єра, Ярема заявляв, що очолив робочу групу, котра до серпня має напрацювати законопроекти з реформування правоохоронної системи. Серед них він назвав і новий проект закону про прокуратуру.

Блокування реформи

Чи означає це, що Ярема блокує той законопроект, який вже підготований до остаточного схвалення Верховною Радою? Як сказав DW заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, не можна виключати, що в нового генпрокурора є інші погляди. "Зазвичай, залучення до реформи того органу, який має бути реформований, призводить до того, що жодної реформи не відбувається. Система не хоче змінюватись із середини", - вважає Куйбіда.

Він припускає, що небажання нового генпрокурора проводити реформу може бути спричинено тим, що повноваження прокуратури за новим законом та згідно з європейськими правовими нормами суттєво звужуються. Окрім того, парламентський законопроект передбачає суттєве скорочення кількості прокурорів. Як пояснила Цапок, кількість співробітників прокуратури на сьогодні сягає 18-ти тисяч, а згідно з проектом закону новий порядок призначення прокурорів в залежності від кількості населення призведе до того, що в Україні їх залишиться не більше п'яти тисяч.

Ухвалення парламентського законопроекту про прокуратуру очікують і в Європі. Адже він має схвальні оцінки Ради Європи та її експертно-юридичного органу Венеціанської комісії. Утім, експерти кажуть, що на заваді цим очікуванням може стати нове бачення системи кримінальної юстиції, яке закладається до розробленого президентським оточенням проекту реформування конституції. Цей текст і досі офіційно не опублікований, але в неофіційний спосіб уже потрапив в мережу Інтернет. У будь-якому разі, пояснюють експерти, тільки самі народні депутати можуть проголосувати за те, аби зняти з розгляду ухвалений парламентом в першому читанні законопроект про прокуратуру.

Також за темою

Реклама