Чого чекати від валютної лібералізації в Україні? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чого чекати від валютної лібералізації в Україні?

Новий законопроект, що має відкрити шлях до прозорішої моделі валютного регулювання, дістав схвальні відгуки бізнесу та експертів. Вони вважають чинні правила безнадійно застарілими.

На початку цього тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект "Про валюту", який ще 12 березня, під час зустрічі із представниками українського та закордонного бізнесу, урочисто підписав та передав до парламенту як невідкладний президент України Петро Порошенко. Він зазначив, що документ було розроблено "на його прохання" Національним банком України (НБУ) та великою кількістю експертів. "У ньому дозволено все, що прямо не заборонено. Це змінює логіку процесів", - сказав Порошенко.

У прес-службі НБУ впевнені, що ухвалення цього законопроекту відкриє для України шлях до нової - ліберальної та прозорої - моделі валютного регулювання. Нацбанк також наголошує на принципі "дозволено все, що не заборонено законом" - будь-які валютні операції між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень. Процедури матимуть не дозвільний, а повідомлювальний характер для збору статистичних даних, а валютні обмеження запроваджуватимуться лише на короткий термін для подолання чи попередження криз, пояснюють у НБУ. Також у Нацбанку додають - нове валютне регулювання є кроком до виконання Україною своїх зобов'язань згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, адже завдяки цьому документу Київ взяв на себе забезпечення в тому числі і вільного руху капіталу.

Небачена підтримка

Законопроект про валюту вже дістав широку підтримку: попередньо  документ схвалили на Національній раді реформ, а український прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про надію на якнайшвидше його ухвалення Верховною Радою.

Власник компанії "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський, який був присутнім на зустрічі посадовців із бізнесом, теж вітає цю ініціативу. "Спрощуються легальні інвестиції за кордон, прибирається валютний контроль при операціях менших за 140 тисяч гривень, дозволяються внутрішні розрахунки у валюті", - розповідає бізнесмен про найважливіші, на його думку, новації. Погоджується із цим і інвестиційний банкір компанії Dragon Capital Сергій Фурса, називаючи передачу законопроекту до парламенту "однозначною перемогою", яка потішить інвесторів. 

Така майже одноголосна підтримка як з боку бізнесу, так і з боку урядовців пояснюється досить просто, каже виконавчий директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. За його словами, це пов'язано із тим, що документ майже не містить норм, які могли б пошкодити інтересам впливових груп у владі. Завдяки проведеним реформам та кадровим змінам у НБУ є шанс створити законопроект, який не міститиме корупційних ризиків та відповідатиме очікуванням бізнесу.

Звільнення капіталу

У НБУ пояснюють необхідність запровадження нового рамкового закону тим, що зараз валютний ринок в Україні регулює урядовий декрет, що датується 1993 роком, який не просто втратив ефективність, але й перетворився на одну із перепон для припливу капіталу в країну. І це не випадково, адже на початку 1990-х українська влада боялася масового витоку капіталу, який тоді як раз і почався.

Вишлінський підтверджує - старі нормативні акти не лише слідували логіці "нічого не випускати", але й в середньому мали вік близько 15 років, хоча були застарілими вже на момент свого написання. "Чинна нормативна база не відповідає не лише добі криптовалют, а й тому, що вважалося прийнятним у Європі десятиріччя тому", - пояснює експерт. 

При цьому головна мета поки що чинних валютних правил - запобігти відтоку валюти з країни - вже давно не досягається. За словами старшого економіста київського Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, жорсткі обмеження парадоксальним чином лише стимулюють бізнес виводити валюту з країни активніше. "Той, хто хоче вивести гроші, знайде схему, як це можна зробити. Але оскільки ці схеми потребують часу та додаткових ресурсів, кожного разу бізнесмени виводять максимально можливі суми", - каже експерт. Саме тому він вважає валютну лібералізацію важливою.

Натомість, у Центрі економічних стратегій називають одразу кілька позитивних сторін нового законопроекту. За словами Вишлінського, зняття бар'єрів для зовнішньоторговельних операцій на тлі Угоди про зону вільної торгівлі із ЄС може підвищити привабливість України для інвестицій. "Це класична схема того, як своє економічне зростання забезпечували країни Східної Європи", - пояснює експерт.

Але важливими, на його думку, ці новації будуть і для українських бізнесменів. Особливо для тих, хто продає свої товари на експорт, або створює продукцію із високою доданою вартістю. "Коли ти продаєш товари за кордон, або купуєш там запчастини, то маєш показувати банку контракт і продавати валютну виручку, а зараз це 50 відсотків", - каже Вишлінський. Багатьом бізнесам, додає він, це просто невигідно, особливо у період валютної нестабільності.

Не все одразу

Щоправда, експерти звертають увагу на той факт, що позитивні новації законопроекту можуть загальмувати на шляху реалізації. І йдеться не лише про час, який піде на ухвалення документа у парламенті. У Центрі економічної стратегії зазначають:  у прикінцевих положеннях міститься пункт про залежність лібералізації від ухвалення пакету законів щодо BEPS. Ідеться про так званий Base Erosion and Profit Shifting - проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку. У поточній редакції законопроекту забороняється пом'якшувати заходи з лібералізації до ухвалення цього пакету, зазначає Вишлінський.

Саме тому експерт пропонує зняти цю заборону, або щонайменше чітко визначити ті обмежувальні норми, які мають втратити чинність із запровадженням BEPS, а всі інші прив'язати лише до настання макроекономічної стабільності. "Зрозуміло, що НБУ хоче зробити все красиво та прозоро, але ми можемо дуже довго чекати, поки пакет щодо BEPS буде ухвалений і старі заборони залишатимуться чинними", - нарікає Вишлінський.

На думку усіх співрозмовників DW, політична підтримка влади разом із відсутністю опору бізнесу дають документу шанс уже найближчим часом отримати парламентське схвалення.

Дивитись відео 00:42
Now live
00:42 хв

Як виглядатимуть нові українські гроші (14.03.2018)

 

DW.COM

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми

Також за темою