Чи потрібні Німеччині 16 федеральних земель? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи потрібні Німеччині 16 федеральних земель?

Німеччина поділена на 16 федеральних земель. Вважається, що це гарантує демократію. Та деякі політики готові пожертвувати федералізмом, щоб заощадити мільйони державних грошей.

Утримувати державний апарат 16 федеральних земель коштує державі мільярди євро

Утримувати державний апарат 16 федеральних земель коштує державі мільярди євро

Німеччина має боргів на понад 2000 мільярдів євро. Щоб зібрати стільки податків, державі потрібні чотири роки. Тільки відсотки від цієї гігантської суми щосекунди становлять суму, на яку африканський селянин міг би прожити два роки. Навіть якщо Німеччина підніме податки до рекордного рівня, цього не вистачить, щоб утримувати інфраструктуру в країні на хорошому рівні, кажуть експерти з питань державного бюджету.

Федеральна канцлерка Анґела Меркель та її блок партій ХДС/ХСС не хочуть підвищувати податки. Можливі партнери по коаліції, з-поміж яких Меркель доводиться вибирати після виборів 22 вересня, - соціал-демократи та Зелені, - вже погодилися відмовитися від своїх вимог підвищити податки. Але вони висувають одну умову: більше інвестувати в освіту, соціальну систему та захист довкілля.

Ситуація може загострюватися й надалі через домовленість, якої було досягнуто вже давно: від 2020 року федеральні землі зобов'язані припинити робити нові борги. Окрім того, заможні федеральні землі не бажають далі фінансово підтримувати бідніші. Деякі економісти у зв'язку з цим говорять про ймовірну фінансово-політичну катастрофу.

Земель має бути менше?

Потреба заощаджувати настільки тисне, що деякі політики прагнуть відродити давню ідею - скоротити кількість федеральних земель у Німеччині. "Менші федеральні землі ледве спроможні належним чином виконувати свої завдання. Нам загрожує небезпека, якщо залишити 16 земель без змін", - каже Бернвард Роте. Депутат парламенту землі Саксонія-Ангальт від соціал-демократів, починаючи з липня, збирає разом із відомими сподвижниками цієї ідеї підписи. Їхня законодавча ініціатива зветься "Середня Німеччина". Її суть - об'єднати Саксонію-Ангальт, Саксонію та Тюрингію в одну велику федеральну землю.

Депутат Бернвард Роте збирає підписи населення на підтримку злиття трьох земель

Депутат Бернвард Роте збирає підписи населення на підтримку злиття трьох земель

Це можна здійснити тільки за допомогою народної законодавчої ініціативи, подолавши різноманітні бар'єри, прописані в законодавстві. Підтримку ідеї мають засвідчити десять відсотків виборців. Бернвард Роте вірить у досягнення мети. "Люди в цьому зацікавлені", - каже він.

Дорогі владні апарати, одне тільки пенсійне забезпечення яких висмоктує з держави мільярди євро, внаслідок злиття земель потенційно дозволять заощадити мільйони євро, порахував політик. "Якщо ми не заощаджуємо на персоналі, то врешті-решт саме існування федеральних земель опиниться під сумнівом", - каже він. Таку необхідність вбачають і в інших федеральних землях. За словами Бернварда Роте, позитивне ставлення до злиття земель існує також у Рейнланд-Пфальці та Шлезвіг-Гольштейні.

Федеральна роздрібненість

Поділ Німеччини на федеральні землі після Другої світової війни зафіксований у Конституції. Таким чином хотіли гарантувати, що диктаторська централізована держава, як за часів Адольфа Гітлера, більше ніколи не зможе постати. Окрім того, представники земель повинні контролювати й доповнювати діяльність федеральної влади. Тому принцип федералізму вважається серед політиків недоторканним. Але, наприклад, у галузі шкільної освіти 16 федеральних земель провадять настільки різну політику, що нині певні рішення мають прийматися на державному рівні.

Майнгард Міґель: Не потрібно підтримувати федеральну роздрібненість

Майнгард Міґель: "Не потрібно підтримувати федеральну роздрібненість"

"Німеччина ставатиме централізованішою. Дедалі більше ситуацій регулюється в Берліні", - констатує Майнгард Міґель. Соціолог, юрист і засновник аналітичного центру Denkwerk Zukunft ("Майстерня майбутнього") бачить небезпечні тенденції. Цікавість до земельної політики, за його спостереженнями, стрімко зменшується. "Нам знову потрібні важливі землі, які справді вирішують важливі питання", - каже Міґель.

Науковець підтримує ідею утворити 7 федеральних земель замість 16-ти. Єдиною причиною того, чому це ще не здійснено, Міґель називає "его високопосадовців". Перш за все, на його думку, вони бояться втратити власну важливість, зазнати обмежень свободи дій і скорочення кількості державних службовців. "Що за абсурд. Ми підтримуємо федеральну роздрібненість, щоб у відомствах працювали люди, які роблять одне й те саме", - коментує ситуацію Міґель.

Більше половини громадян - "за" злиття земель

Основний закон у Німеччині не прописує певної кількості федеральних земель. Тому спроби поєднати деякі землі трапляються з часів заснування ФРН. У 1996 році, наприклад, пропонувалося об'єднати Берлін із Бранденбургом, але за це проголосували недостатньо громадян. Натомість злиття Вюртемберг-Бадена, Бадена й Вюртемберг-Гоенцоллерна в землю Баден-Вюртемберг зі столицею у Штутгарті відбулося успішно. Щоправда, в далекому 1952 році.

Однак у народі ідея 16 федеральних земель, схоже, не така вже й популярна. До 60-річчя існування ФРН Фонд Бертельсманна опублікував результати дослідження, згідно з яким щонайменше кожен четвертий громадянин вважає, що стільки федеральних земель - це занадто. 57 відсотків опитаних підтримали б ідею об'єднання своєї землі з сусідньою.

Але тенденцій до виникнення держави з централізованою владою на кшталт французької в Німеччині не спостерігається. "Німеччині потрібна підструктура, яка функціонує", - каже Майнгард Міґель. Політики, між іншим, теж не ризикують різко тиснути на цю тему. Так, нещодавно прем'єр-міністр Саксонії-Ангальту Райнер Газелофф у одному з інтерв'ю натякнув, що не виключає ідеї злиття федеральних земель. Це спричинило стільки гучних заголовків у газетах, що прес-секретар чиновника назвав це непорозумінням і відмовився від детальніших пояснень.