Чи потрібно НАТО збільшувати витрати на оборону? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи потрібно НАТО збільшувати витрати на оборону?

Генеральний секретар НАТО вважає, що ситуація в Україні може стати причиною для додаткового озброєння НАТО. Більшість країн Альянсу проти. Експерти не бачать необхідності збільшення витрат.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен порівнює анексію Криму Росією з такими поворотними пунктами у політиці безпеки, як падіння Берлінської стіни або теракти 11 вересня 2001 року. Расмуссен переконаний, що Північноатлантичний Альянс зобов’язаний реагувати. Його рецепт: підвищити витрати на оборону.

Після закінчення холодної війни всі країни-члени НАТО скоротили свої оборонні бюджети. Німеччина, наприклад, витрачала в 1990 році на потреби оборони 2,8 відсотка ВВП, а нині - лише 1,3. НАТО пропонує 2 відсотки видатків, хоча практично всі країни Альянсу витрачають менше. Тим часом Росія збільшує витрати на військові потреби та модернізовує застаріле оснащення армії. Якщо вірити підрахункам члена комітету Бундестагу з питань оборони Александра Ноя, до 2020 року Росія має намір вкласти в оновлення військової сфери близько 600 мільярдів євро.

Новий старий образ ворога - Росія

Утім, Александр Ной сумнівається, що Росії вдасться зібрати таку гігантську суму. Загрозу з боку Росії він також вважає перебільшеною. "Жодна країна НАТО не перебуває у небезпеці. Це все - роздута істерія для того, щоб підняти важливість Північноатлантичного альянсу в очах громадськості", - заявив депутат в інтерв’ю DW. Оборонний союз просто втратив образ ворога і черговий раз "віддуватися" доводиться Росії, вважає він. Утім, слід зазначити, що Александр Ной - політики Лівої партії, яка вже давно прагне домогтися розпуску НАТО.

Андерс Фоґ Расмуссен

Андерс Фоґ Расмуссен

Але і уряд Німеччини без захвату реагує на ідею генсека НАТО. Міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн днями нагадала, що пріоритетне завдання для ЄС нині - зміцнення досягнутої економічної стабільності. А експерт з питань безпеки, співробітник фонду "Наука і політика" Кристіан Меллінґ вказує, що в Іспанії, Італії та Франції зовсім інші турботи: "Ці країни борються нині з іншим ворогом: проблемами у соціальній та фіскальній системах. І це значно важливіше, ніж питання, чи вкладати трохи більше грошей в оборону і армію", - зазначає Меллінґ. Урсула фон дер Ляєн переконана, що НАТО і без збільшення бюджету має достатньо сили. Вона переконана, що про це відомо і Росії.

Перевага з прогалинами

Навіть якщо взяти армію лише європейських країн НАТО, вона значно перевищує російську за чисельністю, зазначає Кристіан Меллінґ в інтерв’ю DW. Це стосується не лише особового складу, але й бронетанкової та іншої техніки. "І за якістю армія НАТО має значні переваги над російською", - наголошує Меллінґ.

На озброєння Бундесверу нині витрачають менше, ніж на початку 90-их років

На озброєння Бундесверу нині витрачають менше, ніж на початку 90-их років

Утім, оборона НАТО має і слабкі місця, але вони були і до виникнення кризи в Україні. Оборонний союз має інвестувати гроші у космічну розвідку та розвідувальні безпілотники. Є прогалини і в тиловому забезпеченні, зокрема, не вистачає важких транспортних літаків. Кристіан Меллінґ рекомендує країнам НАТО спільними зусиллями розміщувати замовлення. На його думку, так можна зекономити до 30 відсотків вартості.

Невдала економія

Одна справа - теоретичні плани щодо економії, інша - реалізація цих намірів на практиці. Це демонструє, наприклад, складна і затяжна історія вироблення і закупок винищувача Eurofighter або гігантське перевищення кошторису при розробці важкого транспортного літака A400M. Ще одна можливість заощадити - спеціалізація окремих країн НАТО. Приміром, Великобританія розвиває передусім військово-морський флот, а Німеччина відповідає за транспорт та тилове оснащення. Утім, така схема - політична пастка, вважає депутат Бундестагу Александр Ной. "Такі проекти породжують механізми примусу. Наприклад, більшість країн НАТО вирішили взяти участь у якійсь операції. І тоді Німеччина практично змушена взяти у ній участь", - каже він. Але це порушує права національного парламенту. Адже в Німеччині всі рішення щодо участі у військових операціях ухвалює Бундестаг.

Гонка озброєнь нікому не потрібна

Ніхто з експертів не вважає, що криза в Україні має спровокувати нову гонку озброєнь. Кристіан Меллінґ підкреслює, що в контексті доозброєння НАТО йдеться про "гомеопатичні дози цільового призначення", а не про "сотні мільярдів євро, про які нині мріє пан Расмуссен".

Дивитись відео 03:01
Now live
03:01 хв

Чи не зашвидко роззброїлася Європа?

Не знаходить переконливої підтримки і пропозиція головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Філіпа Брідлава щодо розміщення на постійній основі сил НАТО на територіях східних країн-партнерів. Відомий німецький політик та експерт з питань безпеки Горст Тельчик нагадує: "Коли одна сторона демонструє силу, інша зазвичай також відповідає демонстрацією сили". Різкі висловлювання керівництва НАТО Горст Тельчик сприймає як надто загрозливі політичні жести.

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама