Чи з′явиться в Україні Російська православна церква? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Чи з'явиться в Україні Російська православна церква?

Верховна Рада зобов'язала Українську православну церкву вказати у своїй назві приналежність до Росії. Відповідний законопроект проголосував парламент. Чи з’явиться в Україні Російська православна церква?

Керівництво Української православної церкви Московського патріархату. У центрі глава УПЦ МП - Онуфрій (архівне фото)

Керівництво Української православної церкви Московського патріархату. У центрі глава УПЦ МП - Онуфрій (архівне фото)

Українська православна церква (УПЦ), яку в Україні неофіційно називають церквою Московського патріархату, через чотири місяці має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії. Так вирішили депутати Верховної Ради, проголосувавши 240 голосами за відповідний законопроект.

Цей законопроект був зареєстрований у парламенті ще два роки тому, однак слушна нагода його ухвалити випала лише зараз - після створення помісної Православної церкви України. Ухвалений документ передбачає, що релігійна організація, яка входить до структури релігійної організації з центром у державі, що вчинила військову агресію проти України та тимчасово окупувала її територію, зобов'язана у назві відображати приналежність до такої релігійної організації за межами країни. Така релігійна організація в Україні буде зобов'язана у своїй статутній назві повністю вказувати назву тієї організації, частиною якої вона є, і центр якої розташований за межами України.

"Єпископ РПЦ Кирил бере участь у колегії міноборони Росії, де розробляють плани силових дій проти України і водночас керує в Росії церквою. Відповідно його структури не можуть мати можливості діяти в Україні. Але по формі це релігійна організація, ми не можемо її заборонити чи обмежити служіння. Тому єдиний вихід був змусити цю церкву називатись так, якою вона є насправді", - сказав в інтерв’ю DW один з авторів законопроекту, депутат від фракції "Блоку Петра Порошенка" Олександр Бригинець.

Автори законопроекту вказують, що церква може вибрати собі будь-який варіант назви. "Зокрема, Російська православна церква (РПР) в Україні, Російська православна церква в Харкові чи Галичині, тощо", - продовжив Бригинець. Він запевнив, що жодних обмежень щодо діяльності таких церков не буде, окрім одного: священнослужителі такої релігійної організації не допускатимуться в частини Збройних сил України та інших українських військових формувань, а також у місцях їхньої дислокації. "Церква, яка підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представлена у військових підрозділах, на лінії фронту і у військових частинах", - каже Бригинець.

 Церква хоче заблокувати своє перейменування через суд

В  УПЦ назвали ухвалений законопроект антиконституційним, звернулись до президента України Петра Порошенка з проханням застосувати право вето до нього та збираються оскаржувати своє право називатися Українською православною церквою.

Там стверджують, що цей законопроект порушує право на свободу віросповідання та "дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України", які належать до УПЦ, а також не відповідає Конституції України, Загальній декларації прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. "Україна є світською державою, що унеможливлює встановлення на законодавчому рівні якихось переваг або обмежень для тих чи інших релігійних об'єднань. А примушування Української православної церкви до зміни свого найменування є нічим іншим, як втручанням у її діяльність, що може призвести до непередбачуваних наслідків у суспільстві", - йдеться в заяві юридичного відділу УПЦ.

Чи є шанс залишити все як є?

Виконавчий директор Інституту релігійної свободи, юрист Максим Васін вказує на те, що в УПЦ є шанс відстояти свою назву в українських судах та подати скаргу до Європейського суду з прав людини(ЄСПЛ). При цьому він вже радить уряду, шукати чітке юридичне обґрунтування позиції України щодо обмеження релігійних організацій за назвою.

"Будь-які втручання держави в справи церкви не бажані, але можливі в певних випадках. Практика ЄСПЛ передбачає, що в окремих випадках держава може втручатись заради забезпечення прав інших людей, громадського порядку, суспільної моралі. Але доцільність, правомірність і належність таких дій треба буде Україні доводити в разі судового позову в Європейський суд", - застерігає Васін.

DW.COM

Провідний науковий співробітник інституту філософії НАН України, релігієзнавець Олександр Саган навпаки вважає будь-які судові позови Української православної церкви безперспективними. Він вказує на те, що досить довго УПЦ мала офіційну назву "Українська православна церква Московського патріархату". Аби мати можливість маніпулювати з назвою та приналежністю, у 2007 році словосполучення "Московського патріархату" було вилучено з усіх статутних документів церкви. "Тоді після соціологічних опитувань УПЦ зрозуміла, що додаток "Московського патріархату" знижує їхнє сприйняття і популярність в Україні, тому його прибрали. Тому тепер говорити, що є дискримінація цієї церкви, є нелогічним", - сказав DW Саган

Без змін церква втратить юридичний статус і можливість працювати

Проголосований документ Верховна Рада вже направила на підпис президенту, і якщо Петро Порошенко його підпише, то закон набуде чинності відразу після опублікування. Після цього, якщо впродовж чотирьох місяців релігійна організація не внесе передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подасть відповідних змін до свого статуту на реєстрацію, її статут втратить чинність. При цьому юрист Максим Васін вказує, що в ухваленому документі відсутні будь-які санкції за те, що УПЦ чи інші церкви з центром в Росії не перереєструють своїх назв.

Автори законопроекту кажуть, що це свідомий крок, аби не провокувати релігійну ворожнечу та не давати привід російським пропагандистським ЗМІ спекулювати на тему релігії в Україні. Однак без чинного статуту реєстрація церков буде скасована і їм доведеться повторно реєструвати свої релігійні організації вже на нових умовах, пояснює Олександр Бригинець. Адже без офіційної юридичної реєстрації релігійна громада не зможе розпоряджатись своїм майном, землею, відкривати рахунки в банку, оплачувати комунальні послуги тощо.

Реклама