Чи змогла б єврозона пережити вихід Греції? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 25.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чи змогла б єврозона пережити вихід Греції?

Навіть якщо канцлер Німеччини Меркель хоче, щоб Греція залишилася частиною єврозони, тих, хто вимагає протилежного, стає дедалі більше. Але чи це можливо?

Існують аргументи як за, так і проти виходу Греції з єврозони. Фактом залишається те, що країна навіть близько не досягла тих показників заощадження, про які домовлялася з кредиторами. На наступному саміті Євросоюзу в жовтні йтиметься про те, чи залишатися Греції у єврозоні. Вирішальним при цьому є просте питання – скільки це буде коштувати? І чи взагалі зможуть країни єврозони пережити вихід Греції?

Економіст Макс Отте

Економіст Макс Отте

Коли запитуєш експертів, то ще більше розгублюєшся. По-перше, погляди на це в них дуже різні, по-друге, жоден не може точно передбачити, оскільки подібного ще не траплялося. Експерт з економічних питань Макс Отте каже, що незабаром відбудеться "Grexit" (від англійських слів Greece та Exit). В інтерв'ю Дойчландфунк він зазначив: "Європейська політична еліта тоді помітить, що це зовсім не страшно. Навпаки, напевно, ринки одразу ж заспокояться". Натомість економіст Вольфґанґ Франц в розмові з Süddeutsche Zeitung застерігає від можливого розпаду єврозони після виходу з неї Греції: "Цілком можна очікувати, що на фінансових ринках одразу почнуть спекулювати, хто буде наступним кандидатом на вихід."

Можливі втрати для Німеччини

Перейдемо до коштів, які можна підрахувати,- мюнхенський інститут ifo прогнозує збитки для Німеччини обсягом до 82 мільярдів євро, якщо Греція стане неплатоспроможною та вийде з єврозони. Ця сума складається з німецької частки у двох пакетах допомоги, викуплених Європейським центробанком грецьких державних облігацій та зобов'язаннях Нацбанку Греції щодо Федерального банку Німеччини.

Викинути Кіпр з єврозони? Так хотів би The Economist

Викинути Кіпр з єврозони? Так хотів би The Economist

Видання "The Economist" підрахувало ще й інші втрати. Це, зокрема, програма кризової допомоги грецькому населенню, вартість якої, за версією редакторів журналу, може становити 50 мільярдів євро. Німецька частка становила б у цьому пакеті 17 мільярдів. Німецьким банкам довелося б знову списувати свої грецькі інвестиції, а також не виключено, що їм би знадобилася державна підтримка. Усе це могло б обійтися Німеччині у 120 мільярдів євро, що відповідає 4,5% ВВП.

Перевага – Німеччині та іншим країнам-донорам більше не потрібно було б кидати гроші у бездонну діжку. Тему Греції на певний час вдалося б закрити. Це було б дрібничкою, якби йшлося лише про ці кошти.

Наслідки для єврозони підрахувати неможливо

Але може статися по-іншому, оскільки "Grexit" не ліквідує помилок у єврозоні. Спекуляції проти спільної валюти не лише не припиняться, а, як дехто побоюється, можуть після цього лише посилитися. "Тоді ми спровокуємо лавину, яка може стати небезпечною для валютного союзу",- застерігає Вольфґанґ Франц.

На тлі паніки на ринку федеральний уряд, ймовірно, буде змушений дозволити всі відхилені раніше можливості подолання кризи. Починаючи від банківської ліцензії для рятівного фонду ESM та закінчуючи євробондами, яким канцлер Меркель висловила своє пожиттєве "ні". Ризик для німецьких платників податків зросте до небачених висот.

Ось чому "The Economist" пропонує, що коли вже збиратися очистити "євростайню", то треба викинути звідти всіх боргових грішників. Це б стосувалося Ірландії, Португалії, Іспанії та Кіпру. У цьому разі втрати Німеччини сягнули б 385 мільярдів євро, що відповідає 15 відсоткам ВВП.

Фінансово сильна Німеччина змогла б з це подужати. Однак є одна проблема – хто дасть гарантію, що інвестори тоді матимуть довіру до євро? Що станеться з Італією, яка має другу найбільшу в єврозоні частку боргу – 120 відсотків?

Ймовірно, європейські політики залишаться вірними своєму традиційному сценарію, припускає Макс Отто: "Греція зробить пару косметичних змін, ми дамо знову гроші." Рішення, зрештою, можна відкласти і на пізніший період, тобто після осені. Тим часом Європейський центробанк підтримуватиме греків – досі політики завжди могли покластися на ЄЦБ.

Реклама