1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Чи вплине повернення ексберкутівців на хід справи Майдану

Катерина Луцька
20 лютого 2020 р.

Двоє зі скандалом обміняних з "ДНР" та "ЛНР" ексбійців "Беркуту", яких звинувачують у причетності до розстрілів на Майдані, повернулися на підконтрольну Києву територією. Чи вплине це на слідство у справі Майдану?

https://p.dw.com/p/3Y4t0
Двоє ексберкутівців, яких підозрюють у причетності до вбивств на Майдані, повернулися на підконтрольну Києву територію
Двоє ексберкутівців, яких підозрюють у причетності до вбивств на Майдані, повернулися на підконтрольну Києву територіюФото: DW

До Києва з непідконтрольних владі українських регіонів повернулися двоє обвинувачених у розстрілі людей на Майдані 2014 рокуколишніх співробітників спецпідрозділу МВС України "Беркут", яких наприкінці минулого року з великим скандалом обміняли на полонених у самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Фотографії усміхнених Сергія Тамтури та Олександра Маринченка ще 8 лютого на своїй сторінці у соцмережі Facebook опублікував їхній адвокат Олександр Горошинський. Нині вони на волі під особистим зобов'язанням.

Пам'ять не вмирає

У ці дні, на шості роковини розстрілів на Майдані в Києві, біль родичів загиблих не стихає. Вони вчергове з'їхались до Києва, аби запалити свічки пам'яті біля портретів своїх близьких. Ігор Гурик, батько 19-річного загиблого в центрі Києва протестувальника, однією рукою показує на бетонну клумбу, за якою ховався його син, а іншою - на барикади, з яких, очевидно, прилетіла смертельна куля. "Бачите, в його бік стріляли не раз", - веде він далі та показує пробиті кулями дірки в бетоні. Там, де раніше були сліди від куль, зараз свіжозамазані й побілені латки. "Всі сліди намагаються стерти, навіть на такому рівні", - розводить руками чоловік. Допоки слідство не завершене, йому важливо, аби всі речові докази були максимально збережені.

Експертиза пострілу Романа показала, що стріляли в хлопця не з даху сусідніх будинків, а з вулиці Інститутська, місця, де розміщувалися спецпризначенці, зокрема, з так званої "чорної роти" під командуванням Дмитра Садовника. Підозру в причетності до розстрілів на Майдані оголошено 26 тодішнім бійцям цього підрозділу. Та на лаві підсудних - лише п'ятеро. Решта переховується на території Росії й анексованого нею Криму. Українська прокуратура зверталась з проханням про екстрадицію ексберкутівців, та видавати їх Росія відмовляється.

Саме тому факт звільнення та обмін наприкінці грудня останніх п'ятьох обвинувачених неабияк обурив активістів. Ті блокували залу Святошинського суду Києва, де розглядається справа Майдану, та Лук'янівське СІЗО, де утримували обвинувачених берктутців. Ігор Гурик згадує події того грудневого дня: "Я скажу чесно, я два дні не те що не міг повернутися до тями, я не міг повірити, що такі речі відбуваються. Якщо Янукович для мене президент-злочинець, то Зеленський лишиться людиною, яка випустила вбивць". Чоловік хоче, аби притягли до відповідальності конкретних людей. Навіть якщо вони були просто виконавцями.

Зривати суд ніхто не буде?

Зустрітися чи поговорити по телефону зі звільненими Олександром Маринченком та Сергієм Тамтурою не вдається. Адвокати бережуть своїх під захисних від журналістів та й самі не знаходять час для зустрічі з пресою. Телефоном кажуть: усі пояснення на Facebook у відкритому зверненні, яке ексберкутівці опублікували одразу після повернення на підконтрольну Україні територію. У листі вони звернулись до керівництва країни - президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та генпрокурора Руслана Рябошапки - з вимогою скасувати закон про амністію учасників Євромайдану. Вони називають його "державним переворотом", а протестувальників - "озброєними злочинцями". Мета їхнього повернення до України - "відновити чесне ім'я спецпідрозділу "Беркут", кажуть ексбійці.

Ексбійців "Беркуту" обміняли наприкінці 2019 року на полонених у "ДНР" та "ЛНР"
Ексбійців "Беркуту" обміняли наприкінці 2019 року на полонених у "ДНР" та "ЛНР"Фото: Reuters/V. Ogirenko

Один з адвокатів обвинувачених, Ігор Варфоломєєв, у телефонному коментарі для DW заявляє, що повернення інших трьох підозрюваних - справа часу. Ті чекають на приведення до ладу документів. Згодом усі планують ходити на судові засідання, особливого ставлення через своє добровільне повернення, каже адвокат, вони не очікують. "Усі п'ять осіб апеляційним судом звільнені з-під варти. Які можуть бути поблажки? Якщо вони вже є вільними людьми, вони будуть приходити на процес і в загальному порядку працювати, як і працювали. Просто будуть вдома, з рідними", - каже Ігор Варфоломєєв.

У суді захист планує надалі наполягати на невинуватості ексберкутівців. Зокрема, апелюватимуть до випадків стрілянини з боку мітингувальників у силовиків та до балістичних експертиз, які не довели факту, що кулі в тілах майданівців були випущені саме зі зброї цих п'ятьох беркутівців. Хоча цим адвокат суперечить даним іншої експертизи, за якою куля, яка вбила ще одного протестувальника, Максима Шимка, була випущена зі зброї, закріпленої за так само обміняним із "ДНР" та "ЛНР" колишнім беркутівцем Сергієм Зінченком.

Stills aus einem DW-Video von K. Lutska
Адвокат родин Небесної сотні Віталій ТитичФото: DW

Родичі жертв Майдану вимагають змін

Звільнення ексберкутівців поки що лише відтермінувало чергове засідання суду у справі Майдану. Замість січня воно відбудеться 17 березня. Якщо до цього часу повернуться всі ексберкутівці, розгляд справи триватиме у звичному режимі. Якщо - ні, то знову назріє проблема зміни українського законодавства у частині заочного судочинства, каже адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич. За його словами, Кримінальний кодекс України вже давно слід адаптувати до нових умов, у яких нині живе країна - агресії Росії та гібридної війни. Наприклад, слід роз'яснити, що робити з особою, яка знаходиться на окупованій території України, але не досяжна ні для українських, ні для багатьох іноземних правоохоронних органів, каже він. Або як діяти, коли в міжнародній допомозі країна відмовляє, як це систематично робить Росія, додає адвокат. Два розділи правок Титич разом з іншими експертами написав ще в 2016 році. Він розраховує, що нинішній парламент їх підтримає.

Пропустити розділ Більше за темою