Чи буде тепло Європі без українського транзиту газу? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи буде тепло Європі без українського транзиту газу?

Припинення постачання російського газу до Європи зачепить переважно країни Балкан. Однак першим свою стурбованість щодо газового конфлікту висловив Берлін, який менше залежний від української труби.

Чергова газова суперечка між Росією та Україною не залишила осторонь ЄС. Навчений досвідом аналогічних конфліктів у 2006 та 2009 роках, Брюссель не став чекати гіршого сценарію - припинення транзиту російського газу територією України до Європи - і вже запропонував свою допомогу у врегулюванні конфлікту.  Стурбованість ситуацією висловили і в Берліні,надіславши обом сторонам чіткий меседж: “Німеччина сподівається, що Україна і Росія будуть надійними партнерами у газопостачанні". Таку заяву озвучив речник уряду ФРН Штеффен Зайберт (Steffen Seibert).

Берлін стурбований, але поза загрозою

Багато хто може подумати, що Німеччина переслідує, передусім, власні інтереси - не залишити своїх громадян без російського газу в пік морозів. Адже блакитне паливо "Газпрому" дійсно важливе для ФРН. Втім, постачається воно не лише через українські трубопроводи - точніше кажучи, менше через українські трубопроводи, ніж через інші. "Якщо ми подивимось на динаміку останніх років, то більшість газу, який був вжитий в Німеччині, був доставлений сюди через трубопроводи "Ямал-Європа" та "Північній потік", - пояснює експерт "Німецького фонду Маршалла - США" Йорґ Форбріґ (Jörg Forbrig). - Саме тому поставка газу через Україну відіграє меншу роль щонайменше для німецького ринку і німецьких споживачів".

Торік Німеччина спожила рекордний обсяг російського газу - 53 мільярди кубометрів. Скільки саме палива з цього обсягу було доставлено до ФРН через українські труби, складно прорахувати через інтегрованість німецьких газогонів з сусідними країнами і диверсифікацію постачання газу, але ці поставки значно впали, запевняє Йорґ Форбріґ.

Зокрема, торік, за даними "Нафтогаз України" через українську газотранспортну систему (ГТС) загалом в напрямку Європи пройшло до 93 мільярдів кубометрів газу. Хоча згідно з транзитним контрактом між Україною і Росією, "Газпром" зобов’язаний щорічно прокачувати через територію України щонайменше 110 мільярдів кубометрів блакитного палива.

Разом з тим потужна спроможність "Ямал-Європа" та "Північній потік" складають 33 і 55 мільярдів кубометрів газу на рік відповідно. Тобто обидва газогони разом можуть і сьогодні покрити зростаючі потреби Німеччини, навіть без "Північного потоку 2". Окрім того, російське блакитне паливо складає лише 40 відсотків обсягів газу, які споживаються в Німеччині. Значну частину своїх потреб ФРН забезпечує з Норвегії та Нідерландів. Ба більше - ФРН має великі газосховища, які можуть забезпечити їй автономне існування щонайменше протягом півроку у разі зупинки поставок.

Отже завдяки диверсифікації постачання газу як від Росії, так і від інших країн, а також через наявність газосховищ, призупинення українського транзиту не зачепить Німеччину.

Кому готуватись до морозів?

З досвіду попередніх газових конфліктів між Україною та Росією вже відомо, що найбільше від зупинки українського транзиту страждають країни Балкан - Болгарія, Румунія, Сербія, Боснія і Герцоговина, Македонія. "Це країни, які майже повністю забезпечуються російським газом через Україну, і вони найперше і найбільше постраждають", - пояснює Йорґ Форбріґ.  На відміну від Німеччини, у цих країн немає альтернативних шляхів постачання російського палива.

Саме тому конфлікт навколо українського транзиту це головний біль, скоріше, загалом для європейців, ніж суто для німців. На думку експертів, позиції саме цих країн Брюссель і має посилювати. "Політика, яку проводить Європа багато років заради зменшення залежності від газу - диверсифікація, Енергетичний союз, посилення позицій тих країн, які залежні від імпорту газу з Росії, шляхом диверсифікації їхнього імпорту, розширення сфери застосування відновлювальних джерел енергії, - все це свідчить про те, що споживання газу з часом знизиться і саме в Європі такі заходи форсифікуються", - говорить голова відділу енергетики, транспорту та екології Німецького інституту економічних досліджень (DIW) Клаудія Кемферрт (Claudia Kemfert).

Чому Берлін втрутився?

Втім, Йорґ Форбріґ не вважає що поставок газу з Росії буде менше. Навпаки, щонайменше для Німеччини вони лише зростатимуть, впевнений експерт. Адже, по-перше, російський газ для ФРН набагато дешевший за всі інші відновлювальні енергоносії. А по-друге, блакитне паливо чистіше за вугілля та нафту. Окрім того, відхід від ядерної енергетики ще більше штовхатиме Німеччину до використання газу.

Саме тому безперебійні і диверсифіковані поставки по вже існуючих газогонах важливі для Берліна. І пік морозів - не найкращий час для Німеччини для чергових суперечок щодо постачання газу, говорять експерти.

Окрім того, ніхто не зацікавлений в іще одному конфлікті між Україною та Росією. "Російська агресія проти України досі не вирішена, попри всі намагання Німеччини. І найменше що треба зараз Берліну, - це продовження конфлікту або розширення його в енергетичну площину, де Європа буде напряму задіяна”, - підсумовує Йорґ Форбріґ.

Втім, експерти не думають, що найближчим часом "Газпром" таки вдасться до радикальних дій і перекриє газ для транзиту через Україну, як це було раніше. "Реакція "Газпрому" має політичне забарвлення, - говорить Клаудія Кемферрт. - Швидке запевнення з боку РФ про зупинення поставок свідчить про те, що газ знову стали використовувати як політичну зброю. Але це вже не вперше - цю тактику ми спостерігаємо уже багато років".

Дивитись відео 02:29
Now live
02:29 хв

Більше газу: чи здатна Україна себе забезпечити? (05.03.2018)

 

Аудіо й відео до теми

Також за темою