Чиїм коштом відновлюватимуть інфраструктуру на Донбасі? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чиїм коштом відновлюватимуть інфраструктуру на Донбасі?

В Україні оголосили про створення фонду відновлення Донбасу. Країни ЄС та США готові зробити у нього внески, заявляє український президент. Втім, мешканці регіону просять хоча б тимчасово скасувати для них податки.

У Слов'янську після звільнення від сепаратистів

У Слов'янську після звільнення від сепаратистів

Після бойових дій у містах та селищах Донеччини та Луганщини залишаються зруйнована інфраструктура, розграбовані банки, понівечений громадський транспорт. Скільки грошей потрібно для відновлення регіону прогнозувати не береться ніхто. Хоча прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і заявив нещодавно, що відновлення Донбасу обійдеться українцям не менше, ніж у два мільярди гривень, експерти надзвичайно скептичні щодо "такого надто оптимістичного прогнозу".

Широкомасштабна інвентаризація

За словами аналітика Асоціації міст України Олександра Слобожана, реально оцінити кошторис відновлення Донецької та Луганської областей можна лише після повної інвентаризації того, що потребує відновлення. "Потрібне інспектування комісій, які оцінять рівень збитків. Це мільярди та мільярди гривень на відновлення електромережі, водогонів, мостів, доріг. Однак говорити про це можна буде лише після повного закінчення бойових дій", - прокоментував Deutsche Welle ситуацію Слобожан.

За словами аналітика, часткове відновлення систем життєзабезпечення населених пунктів Донеччини та Луганщини зараз здебільшого здійснюється "в кредит" з розрахунком на перерозподіл видатків бюджету та фінансування з резервного фонду, адже нині всі гроші йдуть на потреби армії. Будинки ж місцевих жителів у звільнених від сепаратистів містах уже почали оглядати комісії органів місцевої влади. "Всі збитки влада зобов'язана відшкодувати за законом, головне, аби всі руйнування були задокументовані, і людина мала на руках акт обстеження", - зауважує аналітик Асоціації міст України.

Однак люди на місцях не ймуть цьому віри. "Нам у міськраді сказали, щоб ми все відновлювали своїми силами і потім приносили чеки, за якими все відшкодують. Утім, які чеки? У нас грошей взагалі не залишилось, щоб необхідне купити, а на ремонт - так взагалі…", - обурюється мешканка Слов'янська Марина Логвинова.

Всім світом

Допоки в регіоні тривають бойові дії, в Києві вирішили не зволікати і оголосили про намір створити фонд відновлення Донбасу, у який спрямовуватимуться не тільки бюджетні кошти і благодійні внески. "Більшість європейських країн, США, Британія, Японія погодилися зробити внески, які будуть вимірюватися мільйонами або десятками мільйонів доларів, євро, фунтів і дозволять нам полегшити тягар відновлення", - заявив під час нещодавного інтерв'ю журналістам українських телеканалів президент України Петро Порошенко. Раніше ЗМІ повідомляли, що США готові виділити на відновлення Донбасу майже сім мільйонів доларів, а ЄС - 800 мільйонів доларів.

Крім цього, за тиждень уряд планує зареєструвати у Верховній Раді зміни до Бюджетного кодексу, якими може бути унормована нова бюджетна модель для більшої фінансової свободи регіонів. В Асоціації міст України повідомили, що завдяки її розробкам місцевим радам уряд запропонує полегшений доступ до міжнародних кредитних ресурсів та запровадження принципу "поза казначейським обслуговуванням", аби ще зайняті терористами міста могли проводити фінансові операції не через держказначейство, а через інші фінустанови.

Аеропорт у Донецьку також потребуватиме відновлення

Аеропорт у Донецьку також потребуватиме відновлення

Що окрім грошей?

Однак гроші - це ще не все, чого зараз бракує жителям східних регіонів. Передусім люди там хочуть скасування тягара фіскальних зобов'язань перед державою. Як розповіла DW мешканка звільненого Слов'янська, підприємець Надія Петрівна, нині податкова вимагає від місцевих бізнесменів сплатити всі податки за час, коли місто було окуповане. "Я на єдиному податку. Спочатку ми сиділи по домівках, бо було страшно вийти на ринок продавати, потім сиділи у бомбосховищах. І тепер за весь цей час нам потрібно сплатити податки. А з чого я їх платитиму? І чому?", - запитує Надія Петрівна.

Місцеві підприємці потроху оговтуються від пережитого, однак не впевнені, чи зможуть за таких умов розпочати свій бізнес знову. У Державній фіскальній службі DW повідомили, що жителям Луганської та Донецької областей "відстрочили" подання декларацій та сплату податків, оскільки це регламентовано Податковим кодексом України у разі виникнення обставин непереборної сили, до яких, зокрема, належать, загроза війни та терористичні акти.

Однак цього замало, вважає науковий директор Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській Академії Олексій Гарань. Тиждень він провів у звільнених містах на Сході України і переконаний, що у цьому регіоні потрібно ставити саме на малий та середній бізнес. Для цього уже зараз Київ має розпочати глибокі реформи, які дозволять розформувати деякі великі неконкурентні підприємства на користь дрібного бізнесу. Окрім цього, на переконання Гараня, на Сході України в екстреному порядку потрібно провести зміну владної вертикалі та місцеві вибори. Це підтвердило і недільне народне віче у Слов'янську, де люди вимагали люстрації місцевої влади, зокрема відставки виконувача обов'язків мера Олександра Самсонова.

"Потрібно замінити керівників, зокрема у міліції, які служили режиму Януковича та підтримували сепаратистів. Там зараз треба ставити на активних місцевих громадян. Більшість з них зараз перебувають у добровольчих батальйонах, які дійсно пішли воювати за свою батьківщину і реально прагнуть змін", - зауважив Гарань.

Реклама