″Червона кулька 86″: сумні і фантастичні прогулянки Прип′яттю | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.05.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Червона кулька 86": сумні і фантастичні прогулянки Прип'яттю

"Red Balloon 86" - арт-проект молодої чеської мисткині Гани Воячкової, який днями відкрився у Лондоні. Він розповідає історію хлопчика-привида, який самотньо блукає вулицями покинутої Прип'яті.

З арт-проекту Red Balloon 86

З арт-проекту "Red Balloon 86"

Появі ідеї проекту "Red Balloon 86" Гана Воячкова, за власними словами, завдячує двом фільмам: легендарній французькій короткометражці 1956-го року "Червона кулька" та побаченій нею пропагандистській стрічці радянського телебачення про ідилію життя у причорнобильській Прип'яті до аварії. Обидва ці фільми надихнули молоду чеську мисткиню на те, щоб 2009-го року вирушити у фото-експедицію до Чорнобильської зони. Умови подорожі, як згадує автор проекту, були доволі екстримальними, але упродовж двох сніжних зимових днів вона встигла відзняти матеріал, який згодом і став основою майбутнього арт-проекту.

До зроблених у Прип'яті фото за допомогою програм оброблення зображень на студії у Празі додали зображення хлопчика з червоною кулькою. Власне, кульку мисткиня і взяла від класичної французької короткометражки, а у ролі головного героя її арт-проекту - маленького хлопчика з радянського телефільму про щасливе дитинство у місті працівників Чорнобильської АЕС - виступив син друга фотографині. Днями проект презентували у Лондонському Музеї дитинства.

Там, де не чути дитячого сміху

Арт-проект Воячкової складається з анімаційного відеофільму та п'ятьох великоформатних фотографій, на яких хлопчик-примара блукає порожніми місцями покинутого мешканцями міста Прип'яті. Червона кулька стає його єдиним компаньйоном під час цієї сумної прогулянки. "Я свідомо фокусувалася на таких об'єктах дитинства, як басейн, дитячий садок, школа", - розповіла мисткиня в інтерв'ю Deutsche Welle.

За словами Воячкової, прозорість фігури хлопчика - це метафора, з якою можна асоціювати усіх евакуйованих мешканців Прип'яті і, насамперед, дітей. "Колись тут жили 40 тисяч людей, а сьогодні це місто-привид, де лише гуляє вітер, а навкруги не знайти жодної живої душі. Там немає звуків міста, лише вітер свище".

З проекту Red Balloon 86

З проекту "Red Balloon 86"

По суті, як розповідає Воячкова, цей проект є її спробою показати глядачеві Чорнобильську трагедію так, як її побачив би колись веселий і щасливий хлопчик з радянського пропагандистського телефільму. Для чеської фотографині це ще й спроба переосмислення власних спогадів про дитинство у соціалістичній Чехословаччині - на момент трагедії на Чорнобильській АЕС Гані було п'ять років. Глядачів мисткиня запрошує не лише згадати власне минуле, але й пережити чорнобильську трагедію та гіркоту евакуації разом з усіма мешканцями Прип'яті.

"Для мене подорож до зони відчуження стала дуже драматичним досвідом", - розповідає Гана Воячкова. "Повсюди я бачила розкидані упаковки від антирадіаційних ліків. Можна собі уявити паніку, яка панувала у місті під час евакуації".

Місток до реальності

Усі фотографії проекту витримані в чіткій блакитно-білій кольоровій гаммі, на тлі якої яскравою плямою виділяється червона кулька. За задумом мисткині, ця гра кольорів мала нагадати ілюстрації з дитячих книжок, залишаючи водночас присутність документалістики - такий собі місточок від дитячої фантазії до суворих реалій дорослого життя. "У країнах соцблоку, особливо в СРСР, стіни усіх дитячих об'єктів, як то шкіл чи дитсадків, зазвичай фарбували світлоблакитною фарбою. Саме тому я і залишила цю кольорову гамму. Червоний колір кульки - це колір мого дитинства, колір комунізму. Все тоді було червоним", - згадує авторка проекту.

Це фото завершує арт-проект Red Balloon 86

Це фото завершує арт-проект "Red Balloon 86"

Завершити фотографічну частину арт-проекту Гана Воячкова прагнула за аналогією до сценарію легендарної "Червоної кульки". У кінці французької стрічки 1956-го року за кулькою полює ватага хуліганів, які зрештою таки збивають її з рогатки. Після цього усі повітряні кульки Парижа здіймаються в повітря, піднімаючи хлопчика над землею. Гана Воячкова спробувала по-своєму відтворити цю сцену. "Я видряпалася на найвищу у Прип'яті будівлю з гербом СРСР, звідки відкривається вид на ціле місто. На останній фотографії хлопчик тягнеться за кулькою і ніби відлітає з даху. Тому цю сцену з фільму я відтворила майже буквально".

Демонстрація арт-проекту "Red Balloon 86" триватиме у лондонському Музеї дитинства до 3-го листопада. Вхід вільний.

DW.COM

Посилання в інтернеті