Частина родичів загиблих на Майдані протестують проти проекту меморіалу | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 22.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Частина родичів загиблих на Майдані протестують проти проекту меморіалу

Зупинити нищення історичного ландшафту місця масових розстрілів демонстрантів на Майдані - таку вимогу висунула до влади частина родичів загиблих демонстрантів. Офіційні особи заперечують справедливість цих вимог.

Майдан Незалежності

Тимчасовий меморіал на Майдані Незалежності (фото з архіву)

Частина членів організації "Родина героїв Небесної сотні" виступила проти початку будівництва меморіалу загиблим під час Євромайдану. Вони також наполягають на збереженні історичного ландшафту місця, де сталися масові розстріли демонстрантів. Натомість Інститут національної пам'яті і Національний музей Революції гідності стверджують, що проект меморіалу вже затверджений на міжнародному конкурсі і погоджений з представниками громадськості.  

Протест родичів загиблих на Майдані

19 березня родини героїв "Небесної сотні" оприлюднили на прес-конференції в Києві відкритого листа, який адресували міністерству культури України, Інституту національної пам'яті і Національному музею Революції гідності. В документі 26 з понад 160 членів організації вимагають призупинити будівництво меморіалу загиблим на Євромайдані і зберегти алею Героїв Небесної сотні (раніше була частиною вулиці Інститутської) в її нинішньому вигляді. "Реалізація проекту… зруйнує історичний ландшафт, місце найкривавішого злочину новітньої української історії, унеможливить проведення слідчих дій і, врешті-решт, посягне на пам'ять", - сказано у відкритому листі. Степан Сольчаник, брат одного із героїв "Небесної сотні" Богдана Сольчаника, заявив, що він не проти самого меморіалу, але "категорично проти місця, де він має бути реалізований".

Своєю чергою, член музейної ради при міністерстві культури України Євген Дмитрук, який також підписав відкритий лист, застеріг проти "знищення історичних доказів" подій, що відбувалися під час Євромайдану. "Вулиця Інститутська - це найважливіша частина найтрагічнішої доби Майдану. Її слід зберегти такою, якою вона була під час тих подій", - сказав Дмитрук.

Комунальні служби вже знищили чимало доказів на місці масового розстрілу, додав ще один підписант листа, віце-президент Київської організації Національної спілки архітекторів України Георгій Духовичний. Серед знищених артефактів він назвав пробиті кулями дорожні знаки, урни і паркан. "Способи увічнення пам'яті героїв можна обговорювати, але меморіалізацію місця історичної події, яка змінила не тільки Україну, а й цілий світ, нікому не дано змінювати - це частина історії народу", - заявив Духовичний.

Аргументи прихильників будівництва

Нагадаємо, що 2017 року Київрада виділила для розбудови музею і будівництва меморіалу ділянку площею понад один гектар на алеї Героїв Небесної сотні. Переможцем проголошеного урядом України конкурсу стали німецькі архітектори Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Офіційний замовник цього проекту, гендиректор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло також дав прес-конференцію в Києві, на якій заявив, що цей проект був узгоджений із представниками громадськості і, зокрема, з членами організації "Родина героїв Небесної сотні". Член експертної групи з концепції Музею Майдану Віталій Нахманович зазначив, що меморіал є пам'ятним проектом для всього українського суспільства, тоді як родини загиблих - лише його частина.

Не погодився із думкою представників родин загиблих на Майдані і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Він не вважає, що алея має виглядати саме такою, якою була вулиця Інститутська на момент масового розстрілу там людей. "Завдання Меморіалу символізувати перемогу Героїв Небесної сотні, а не їх смерть. Зберегти все, як є, - це прямий шлях до того, що вулиця знову стане дорогою", - заявив директор. Усі офіційні особи не утрималися від натяків на політичний підтекст протестів частини родин загиблих на Майдані.

Історична пам'ять та її увіковічення

Але самі підписанти відкритого листа заперечують свою причетність до політичних ігор. Вони стверджують, що їх увели в оману щодо місця розташування меморіалу на етапі громадських слухань і вся правда відкрилася їм лише зараз. "Під час складання проекту не було оговорено, що не потрібно робити зміну ландшафту. Але ми проти цього… Ми хочемо, щоби там була встановлена правда, яка може бути багатьом дуже незручна", - заявила мати загиблого на Майдані Олександра Плеханова.

За останні роки в Києві вже були стерті надписи майданівців на стінах Головпоштамту і портрети класиків української літератури в обладунках демонстрантів на вулиці Грушевського. Пошкоджена пожежею під час штурму Майдану споруда Будинку профспілок реконструйована, але там попри протести громадськості, вже двічі намагалися відкрити кафе і ресторан.

DW.COM

Реклама