Цезура в Байрейті: останній фестиваль онука Вагнера | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 24.07.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Цезура в Байрейті: останній фестиваль онука Вагнера

Знаменитий Вагнерівський фестиваль у баварському Байрейті відкривається 25 липня під знаком епохальних змін. Вольфганг Вагнер, онук композитора Ріхарда, залишає посаду. На зміну можуть прийти дві жінки. Теж Вагнер.

Вольфганг Вагнер.

Вольфганг Вагнер.

Деякі німецькі журналісти вже називають зміну керівництва Байрейтського фестивалю головною культурно-історичною подією року, і для такої оцінки є підстави. Вагнерівський фестиваль вважається одним з найстаріших та найвідоміших у світі – понад 130 років славетної і водночас сумної історії, що сплелася в один клубок з історією Німеччини.

Уперше фестивальна завіса піднялася 13 серпня 1876 року. Ріхарду Вагнеру тоді було за 60. У композитора вже була слава, він оселився в місті Байрейті на півночі Баварії і там втілив у життя свою давню мрію про власний фестиваль. Відкрила його прем’єра повного циклу «Кільце Нібелунга» - чотирьох опер («Райнгольд», «Валькірія», «Зиґфрід» та «Сутінки богів») за мотивами героїчного германського епосу. Пізніше ця тематика зіграла не кращу роль в історії Німеччини.

Темне минуле

«Історія Байрейтського фестивалю – це частина німецької історії. Його помилки були помилками німецької нації. В цьому сенсі Байрейтський фестиваль став справжньою національної інституцією, в якій ми можемо впізнати самих себе. Темні сторінки німецької історії та історії Байрейтського фестивалю не можна просто ігнорувати».

Промовляючи на 100-літньму ювілеї Вагнерівського фестивалю 23 липня 1976 року, тодішній президент ФРН Вальтер Шель мав на увазі передусім нацистське минуле. Воно досі кидає тінь на музичну спадщину геніального композитора, що помер 125 років тому.

Ріхард Вагнер був переконаним антисемітом, тому в Ізраїлі його музика не виконувалася десятки років; вагнерівські опери, що прославляють германську міфологію, були улюбленою музикою Гітлера, а сам фестиваль став частиною пропагандистської машини нацистів.

Особливу роль у цьому зіграла дочка Ріхарда Вагнера Вініфред – палка прихильниця Гітлера та його ідей. Хоча інші нащадки великого композитора теж мали зв’язки з фашистами: хтось одружився з партійним функціонером, хтось був заступником начальника концтабору.

Повоєнне відродження

Після війни німцям було не до фестивалів, а зважаючи на роль вагнерівської родини та музики Вагнера в роки нацизму, здавалося, що його історія завершилася. Тим більшим було здивування, коли вже 1951 року сини Вініфред Вагнер – Віланд і Вольфганг – відродили Байрейтський фестиваль. Це вважалося майже дивом.

У першій повоєнній концертній програмі онуки Вагнера написали:

«В інтересах безпроблемного перебігу фестивалю ми просимо не вести розмови та дискусії політичного характеру. Тут панує мистецтво».

Спочатку брати Вагнери керували фестивалем разом, а після смерті Віланда 1966 року його очолив Вольфганг. Тепер, через 57 років, він залишає посаду. 30 серпня, коли сивочолому патріарху Вагнерівського фестивалю виповниться 89 років, він збирається відійти від справ.

Кайдашева сім’ я

За понад півстоліття було всяке: і шалені успіхи, і невдалі постановки. Особливо багато було скандалів. Ще в часи Ріхарда Вагнера його родина мала репутацію «зміїного клубка». Відтоді мало що змінилося. Численні Вагнери розколоті на клани, що ворогують між собою. Інтриги батьків проти дітей, братів проти сестер, скандальні звинувачення – родина Вагнерів нагадує Кайдашеву сім’ю в німецькому варіанті.

Чи настане цьому колись кінець? Можливо, з приходом нового керівництва фестивалю ситуація зміниться на краще. Очікується, що замість Вольфганга Вагнера Байрейтським фестивалем керуватимуть дві його дочки, щоправда від різних шлюбів: 30-річна Катаріна Вагнер та 63-річна Єва Вагнер-Паскьє. Спочатку батько хотів, щоб його наступницею стала лише Катаріна, але це рішення не підтримав Фонд Ріхарда Вагнера, що керує фестивалем. Сама Катаріна попри молодий вік каже, що готова очолити один з найстаріших і найпрестижніших фестивалів світу:

«Я відчуваю, що можу цим займатися. Тобто мені не йдеться про кар’єру. Якщо вже я керуватиму фестивалем, то тому, що це справа серця. Я також вважаю, що впораюся. Головне, щоб були відповідні умови».

Пряма трансляція в інтернеті

Імовірна майбутня начальниця вже проявила себе як новатор. Саме за ініціативою Катаріни Вагнер опери її прадіда вперше можна буде дивитися в інтернеті. Ця новина має потішити тих, хто не може собі дозволити дорогі квитки, на які треба чекати по п’ять-сім років, бо черга.

Якщо у вас є комп’ютер і доступ до інтернету, то є дешевша альтернатива. Прем’єру опери Вагнера «Мейстерзінгер» 27 липня транслюватимуть у прямому ефірі в інтернеті всього за 49 євро. Таким чином, німці долучаються до світової практики. Інші знамениті опери - «Метрополітен» у Нью-Йорку чи «Ла Скала» в Мілані - давно використовують сучасні технічні можливості й пропонують трансляції у всесвітній павутині. Подробиці за адресою: www.bayreuther-festspiele.de

Якщо ж ви обов’язково хочете почути опери Вагнера «вживу» і готові заплатити будь-яку ціну, то у вас є шанс. Квитки на оперу «Райнгольд» на 28 липня коштують від 890 євро до півтора тисяч євро.

Хто саме очолить Байрейтський фестиваль після Вольфганга, можливо, стане відомо 1 вересня. Новий керівник швидше за все теж матиме прізвище «Вагнер». Таким чином знаменитий фестиваль залишиться в сімейних руках, продовжуючи традицію, що почалася 132 роки тому.

Роман Гончаренко

Реклама