Хто і чому в Молдові підтримує об′єднання з Румунією | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Хто і чому в Молдові підтримує об'єднання з Румунією

Молдовське суспільство розкололося надвоє. У деяких населених пунктах підписують символічні декларації про об'єднання з Румунією, в інших закликають до захисту державності Молдови.

Акція уніоністів у Кишиневі

Акція "уніоністів" у Кишиневі, 26 березня 2018

Понад 130 молдовських сіл символічно приєдналися до Румунії. Місцеві ради ухвалили відповідні декларації на честь 100-річчя входження Бессарабії до складу Румунської держави, яке відзначають 27 березня. Цього дня урочистості пройшли й у Бухаресті, де відбулося спеціальне засідання парламенту за участю делегації молдовських депутатів. У Кишиневі ж побоюються провокацій: із самого початку незалежності країни "уніоністи" - прихильники об'єднання з Румунією - і "молдовеністи-державники", які ратують за зміцнення Молдовської держави і її дружбу з Росією, стали непримиренними ідейними ворогами. DW розбиралася у перипетіях геополітичних уподобань жителів Молдови.

Батьківщиною вважають Румунію

Наприкінці січня 2018 року в Молдові стартувала акція "Сто сіл - до сторіччя об'єднання". Її організувала Громадянська платформа Actiunea-2012, яка об'єднує громадські молодіжні рухи з обох берегів Прута.

У межах акції місцеві ради населених пунктів підписували символічні декларації про об'єднання з Румунією. Так, село Капаклія Кантемірського району в лютому оголосило про свій вихід із пакту Молотова-Ріббентропа, через який, ідеться в декларації місцевої влади, "Бессарабія була відірвана від матері-батьківщини Румунії".

Екс-президент Румунії Траян Бесеску

Екс-президент Румунії Траян Бесеску виступає на мітингу

Частину Бессарабії складала територія сучасної правобережної Молдови. Вона входила до складу Румунії від березня 1918 по червень 1940 року. Секретний додатковий протокол пакту Молотова-Ріббентропа, підписаний Німеччиною і СРСР у 1939 році, передбачав розмежування сфер інтересів у Східній Європі. Згідно з цим документом, Бессарабія відійшла СРСР.

За незалежність Молдови

Паралельно з акцією прихильників об'єднання в Молдові стартував збір підписів на захист державності. Ініціатором цієї акції стала пропрезидентська Партія соціалістів. Незалежність і суверенність Молдови підтримали місцеві ради трьохсот сіл.

Першим подібну декларацію ухвалило рідне село глави держави - Садова, Калараського району. Але вже у березні 500 жителів цього населеного пункту, в тому числі і глава місцевої адміністрації Володимир Сусаренко, підписали документ про символічне об'єднання з Румунією. Як пояснив Сусаренко журналістам, він і частина місцевих радників підтримали ініціативу, з якою до них звернулися жителі села. Загалом у селі проживає три тисячі осіб. 

Як вважає голова Національно-ліберальної партії Віталія Павличенко, "насправді бажаючих об'єднання двох країн навіть у цьому селі набагато більше. Люди просто бояться відкрито говорити про це". В інтерв'ю DW Павличенко висловила думку, що "об'єднання може відбутися вже цього року, була б політична воля".

За результатами соцопитування "Барометр громадської думки", що проводився Інститутом публічної політики в листопаді-грудні 2017 року, за об'єднання з Румунією виступають майже 22 відсотки жителів Молдови, категорично проти - понад 56 відсотків.

Про нацменшини в Молдові

Серед прихильників об'єднання мало представників нацменшин, згоден ветеран війни на Дністрі 1992 року, голова громадської організації Credunta Patriei ( "Вірність Батьківщині") Геннадій Косован. "Але це через нерозуміння. У Румунії багато російських і російськомовних емігрантів, в тому числі старовірів. Їх захищають закони Євросоюзу. Там нічиї права не порушуються", - поділився він своїм баченням ситуації в бесіді з кореспондентом DW.

Голова Конгресу народів Молдови Ольга Гончарова, навпаки, впевнена, що ідею об'єднання поділяють "представники однієї меншини - румунської". За результатами перепису населення 2014 року, румунами вважають себе 7 відсотків жителі країни, понад 75 відсотків називають себе молдованами. 

В інтерв'ю DW Гончарова висловила думку, що "українці, росіяни, євреї, болгари, вірмени, інші етноси проживають на території сучасної Молдови понад 200 років. Кожен з них, поважаючи історичну батьківщину, проте, не сприймає себе частиною іншої країни. Тому вони завжди підтримують незалежність Молдови".

Серед прихильників незалежності і жителі гагаузької автономії. 2 лютого 2014 року на консультативному референдумі 96 відсотків жителів регіону підтримали право на самовизначення і вихід зі складу Молдови, якщо країна об'єднається з Румунією. 27 березня у низці населених пунктів автономії пройшли мітинги проти об'єднання.

Два варіанти об'єднання

Через багаторічне протистояння "уніоністов" і "державників" країна перебуває у постійній політичній напрузі, тут зберігається небезпека громадянської війни, вважає політик Юрій Рошка. З його точки зору, "хоча об'єднання двох країн малоймовірне", все-таки існують два можливі сценарії. Перший - "силовий, за грузинською або українською моделлю, з військовими діями, з втратою Придністров'я", вважає експерт. Інший сценарій, вважає молдовський політик, пов'язаний із проведенням референдуму, у ході якого 50+1 відсоток виборців повинні проголосувати за це рішення.

20 березня молдовська НУО "Європейський соціально-політичний центр" виступила із закликом до соціологічних компаній взяти участь у проведенні соцопитування, мета якого - з'ясувати реальне ставлення громадян Молдови до питань об'єднання із сусідньою державою. Опитування розпочнеться 1 квітня.

DW.COM