Холодницький - борець з корупцією з доганою за плечима | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.07.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Холодницький - борець з корупцією з доганою за плечима

Керівник САП Назар Холодницький відбувся доганою з боку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. За що ж прагнув звільнити його з посади глава НАБУ та на що чекати далі?

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) у четвер, 26 липня, ухвалила рішення про висловлення догани керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назару Холодницькому. Члени комісії визнали, що Холодницький вчинив дисциплінарний проступок і заслуговує на догану, але не може бути звільнений з посади згідно з законодавством.

Рішення КДКП пролунало всупереч позиції директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артема Ситника, який у своїй скарзі до КДПК наполягав на звільненні Холодницького з посади. Він, як і інший скаржник - генпрокурор України Юрій Луценко - закидали Холодницькому доведені "злиття" інформації про заплановані обшуки НАБУ, тиск на підлеглих прокурорів, а також на певних посадових осіб для прийняття ними певних рішень, підбурювання Холодницьким свідка до надання неправдивих свідчень. 

Під час засідання комісії прокурорів Ситник, зокрема, попереджав, що саме лише висловлення догани стане демотивуючим фактором для детективів, які проводять розслідування, а також посилом для антикорупційних прокурорів. Мовляв, "роби що хочеш, у найгіршому разі буде догана", застерігав керівник НАБУ. Тож після оголошення рішення членів КДКП Ситник заявив, що має намір його оскаржити.

Наслідком сьогоднішнього рішення КДКП щодо Холодницького стане збереження наявного на сьогодні конфлікту між керівнитцвом НАБУ та САП з подальшим блокуванням резонансних справ з боку САП. У цьому переконаний експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков, про що він заявив у коментарі DW. "Не було політичної волі з боку КДКП щодо усунення Холодницького з посади, адже комісія назвала помилки керівника САП "тяжкими", і теоретично могла визнати діяльність Холодницького несумісною з зайнятою посадою. Але цього не відбулося", - зазначив експерт.

Хто такий Холодницький?

Назар Холодницький закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка з відзнакою у 2006 році та почав роботу в органах прокуратури Київської області. У грудні 2014 року Холодницького призначили першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим, яку після анексії Криму Росією перенесли до Києва. У листопаді 2015 року 30-річний Холодницький переміг у конкурсі на посаду заступника генпрокурора і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Очоливши САП, Холодницький став запевняти у своїй чесності. В якості доказу незаплямованого хабарями сумління він показав журналістам свою квартиру у Вишневому. У перші місяці роботи САП Холодницький визнавав, що його відомство не відчуває жодного тиску.

Протистояння з НАБУ

5 серпня 2016 року оперативники Генпрокуратури прибули до будівлі НАБУ з наміром провести обшук. Згодом НАБУ звинувачувало прокуратуру в незаконному утриманні своїх детективів. Міжвідомчий конфлікт набув розголосу на всю Україну. Утім, у своїх інтерв'ю DW глава НАБУ Артем Ситник і сам Холодницький або уникали прямої відповіді, або заперечували наявність конфлікту. Навіть навпаки: обидва наголошували, що на рівні детективів і прокурорів співпраця відомств триває.

Наприкінці березня цього року саме НАБУ оприлюднило аудіозаписи з кабінету антикорупційного прокурора, зроблені за допомогою пристрою, схованого у акваріумі Холодницького. Коментуючи ці записи, Ситник сказав, що зафіксовані розмови підтверджують факт тиску Холодницького на суд, чиновників і свідків із метою надання ними неправдивих свідчень. Тоді ж Ситник і звернувся з дисциплінарною скаргою на Холодницького до дисциплінарної комісії прокурорів.

Гучні незавершені справи

Окрім НАБУ, претензії до глави САП висловлюють і в громадській організації Центр протидії корупції (ЦПК). Глава ЦПК Віталій Шабунін звинувачує Холодницького у "знищенні" низки проваджень НАБУ. Серед "очевидних" прикладів Шабунін називає, зокрема, "справу рюкзаків", провадження у справі щодо глави ЦВК, а також щодо пропозиції хабаря в.о. глави МОЗ.

12 липня цього року САП закрила кримінальне провадження у "справі рюкзаків" проти сина міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова - Олександра та екс-заступника керівника МВС Сергія Чеботаря. Закриття справи обґрунтували тим, що всю вину на себе взяв один з її фігурантів - представник фірми-переможця конкурсу на постачання рюкзаків для МВС Володимир Литвин. У НАБУ назвали рішення закрити справу "незрозумілим" і "непослідовним".

Так само САП тимчасово призупинила провадження у справі проти голови Центрвиборчкому Михайла Охендовського, що стала першою із порушених через "чорну бухгалтерію Партії регіонів". У Центрі протидії корупції вважають, що САП вирішила припинити справу Охендовського шляхом затягування, змусивши детективів НАБУ чекати впродовж багатьох місяців на додаткові докази.

Істотні затримки спостерігаються й у "справі Супрун". Мер Вишневого Ілля Діков пропонував виконувачці обов'язків міністерки охорони здоров'я Уляні Супрун поставити дороге обладнання в місцеву лікарню. За це їй обіцяли квартиру в новобудові. Отримані внаслідок прослуховування кабінету Холодницького матеріали, доводять, що глава САП втручається в розслідування, надаючи фігуранту справи інструкції щодо свідчень та вимагаючи від прокурорів повернути з суду клопотання про обшуки. Причиною тому, стверджують у ЦПК, - особисті зв'язки Холодницького з Діковим.

DW.COM

Серед інших гучних проваджень, які затягує САП, - "бурштинова справа" депутата Борислава Розенблата, розслідування щодо народного депутата Олександра Онищенка, справа проти колишнього депутата Миколи Мартиненка. Остання була однією з перших і тягнеться ще з 2015 року. До цього переліку можна додати й справу глави Державної фіскальної служби Романа Насірова та інших впливових посадовців.

Брак Антикорупційного суду і брак доказів

На думку експертів, відсутність конкретних результатів у справах - вироків та покарань тих, кого нині підозрюють у корупції - це проблема відсутності Антикорупційного суду, а не проблема роботи органів, що здійснюють слідство і процесуальний нагляд та представлення справ у суді. Сам Холодницький пояснював затримки із гучними справами проблемами з боку детективів НАБУ, які часто подавали прокурорам САП матеріали справи у неналежному вигляді, через що прокурори відмовлялися йти з цими справами до суду, а також відсутністю належних доказів.

У інтерв'ю DW Холодницький зокрема нарікав: "Ми повинні притягати корупціонерів не просто через те, що у них прізвища відомі, і апріорі вони вже злочинці тому, що так телебачення каже (…). Я повинен довести, що ця особа вчинила злочин".

Головна проблема

На думку експерта "Реанімаційного пакету реформ" Олександра Лємєнова, головна проблема не в конкретних персоналіях на чолі окремих антикорупційних органів, а в політичному тиску на ці органи. "Проблеми є. Наприклад, Холодницький досить часто керується якимись політичними мотивами, а не мотивами верховенства права. Правда й те, що часом справи НАБУ блокуються. Але найбільша проблема лежить в політичній площині", - пояснює Лємєнов. Приміром, без тиску представників БПП і "Народного фронту" Холодницький "не ухвалював би відповідні рішення", наголошує експерт.

На тлі численних незавершених справ та конфлікту між керівниками НАБУ і САП Холодницький визнав, що тривалий час думав про відставку, однак волів би закінчити розпочаті справи і "не піти опльованим". 25 липня 2018 року, тобто за день до засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів колектив САП звернувся письмово до керівника КДКП, ставши на захист Холодницького.

Дивитись відео 02:43

Аваков, Злочевський, Насіров: гучні корупційні справи закриваються? (17.07.2018)

Дивитись відео 03:04

Провали і досягнення САП (26.07.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама