Фінансова криза: тепер ще й Кіпр благає про порятунок | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Фінансова криза: тепер ще й Кіпр благає про порятунок

Після Іспанії за прямою фінансовою інк’єкцію до європейського стабілізаційного фонду звернувся Кіпр. Програму порятунку можуть затвердити вже у жовтні, за даними газети Handelsblatt.

Щойно про фінансову допомогу попросила європейських партнерів Іспанія, як за рятувальну парасольку Європи чіпляється наступний кандидат. Кіпр заявив, що потребує рекапіталізації його банків з фонду ESM. «Нам дуже важливо, щоб ESM з 2013 року напряму рекапіталізував наші банки»,- заявив керівник кіпрського центробанку Панікос Деметріадіс в інтерв'ю німецькому виданню ділових кіл Handelsblatt. Витоком кризи є те, що кіпрські банки зазнають великих збитків з грецькими державними облігаціями.

Лише на початку липня маленька острівна держава Кіпр за чергою стала головувати у Раді Європейського Союзу на піврічний термін і, таким чином, стала першою країною, яка одночасно проводить засідання рад міністрів ЄС та розраховує на допомогу з стабілізаційного фонду єврозони.

На відміну від Іспанії, Кіпр звертається не лише за кредитами для його банків, але й проситься повністю під захист стабілізаційного механізму єврозони. Відповідний запит влада країни зробила ще у червні, і, як очікується, рішення буде ухвалено найближчим часом. Міністр фінансів Вассос Шіарлі сказав, що розраховує на погодження "Трійки" – ЄС, Європейського центробанку та МВФ – протягом одного місяця.

Скільки й на який термін?

Незрозуміло, скільки саме грошей і на який період часу потрібно кіпріотам. Рейтингове агентство Standard & Poor's виходить з потреби у 15 мільярдів євро на найближчі три роки. Водночас глава центробанку Деметріадес заявив, що трирічної програми буде недостатньо. Можливо, знадобиться до п'яти років кредитування з боку ЄС та МВФ.

Потрапляння під рятувальну парасольку ЄС означає, що Кіпр муситиме не лише провести реструктуризацію своїх фінансових інститутів, але й виконати приписи ЄС з політики заощадження та реформ. Передбачається, що Євросоюз зажадає від Кіпру скорочення зарплат держслужбовцям та соціальних виплат, підвищення ПДВ та приватизації напівдержавних установ. Кіпр, нагадаємо, відомий насамперед як держава низьких податків, де зареєстрована власність у тому числі багатьох українських підприємців.

DW.COM

Реклама