Фукусіма – не привід для відмови України від ″ядерного ренесансу″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Фукусіма – не привід для відмови України від "ядерного ренесансу"

Попри катастрофу на японській АЕС "Фукусіма", уряд України не відмовляється від планів розвитку ядерної енергетики. Енергетична стратегія, ухвалена 2006 року, передбачає будівництво десятків нових атомних реакторів.

default

Акція протесту "Грінпісу"

В Україні 1986 року розгорнулась найбільша в історії техногенна катастрофа. Ця ядерна аварія змусила уряди багатьох країн переглянути свої стратегічні плани щодо атомної енергетики. У самій же Україні мають намір дедалі збільшувати виробництво цього виду енергії і не приділяють достатньої уваги розвитку альтернативних енергоджерел: вітру, сонця, води тощо.

Минулого року атомні електростанції України виробили 48 відсотків електроенергії від усього обсягу минулого року. Саме на них розробники Енергетичної стратегії, ухваленої 2006 року, зробили ставку на майбутнє, запланувавши побудову кількох десятків нових енергоблоків. Хоча ці плани вже зіткнулися зі значними фінансовими труднощами і мають бути скориговані в бік зменшення, повністю відмовлятися від "ядерного ренесансу" уряд України не готовий.

Екс-уповноважений президента з міжнародної енергобезпеки Богдан Соколовський закликає не сумніватися в надійності українського "мирного атома": "Кілька останніх років, принаймні чотири-п'ять, в цілому в Україні ядерних надзвичайних подій не відбувалося, і це позитивно. На сьогодні я вважаю, що за інерцією ще від проектних закладок наша система ядерної енергетики функціонує безпечно".

Старі АЕС - непередбачувані "ядерні монстри"?

Flash Galerie 25 Jahre Tschernobyl 9

26 квітня 2011 року виповнюється 25 років Чорнобилю - найстрашнішій атомній катастрофі в історії людства

Проти цього виступають екологи, які вважають, що події на Японській АЕС "Фукусіма-1" переконливо довели, що атом мирним не буває. "Ми хочемо, щоб в Україні працювали сучасні, нові, безпечні джерела енергії. Витрачати значні кошти на підтримку старих ядерних монстрів – не можна",- сказав представник Національного екологічного центру Дмитро Хмара.

Координатор енергетичних програм НЕЦ Артур Денисенко пояснив: "Українські атомні електростанції будувались, в основному, в сімдесятих-вісімдесятих роках минулого століття за технологіями, розробленими ще раніше. Тому навіть за технологічними параметрами українські атомні енергоблоки більш вразливі для подібних катаклізмів".

Утилізацію ядерних відходів у атомний тариф українці не закладають

Однак прихильники ідеї розвитку атомної енергетики кажуть, що АЕС, на відміну від інших електростанцій, виробляють значно дешевшу електроенергію. Голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик назвав такі твердження помилковими: "На відміну від європейської та світової практики, в наш тариф не закладаються видатки на утилізацію ядерного палива. Наприклад, у Франції вони складаються стільки ж, скільки й собівартість вироблення електроенергії на АЕС. Ми на майбутні покоління відкидаємо цю проблему".

У 2010 році, за даними Мінпаливенерго, в Україні було вироблено 202244,1 мільйонів кіловат-годин електроенергії. Майже 48 відсотків цієї енергії виробили атомні електростанції. Протягом 2010 року 4 218,1 мільйонів кіловат-годин Україна продала на експорт. В міністерстві наголосили, що це на третину більше, ніж у 2009 році. Згідно з Енергетичною стратегію України, до 2030 року очікується подвоєння попиту на електроенергію. Лідером збільшення споживання струму, як очікується, буде промисловість. Саме тут прогнозуються наймасштабніші процеси відмови від споживання нафти та газу та перехід на більш дешеву електроенергію.

Транспортні втрати в електроенергетиці сягають 15 відсотків

BdT Gedenken an Tschernobyl Opfer

Могили ліквідаторів чорнобильської катастрофи

З огляду на це прем'єр України Микола Азаров заперечив відхід від розвитку ядерної енергетики і сказав, що це можуть собі дозволити лише економічно потужні держави. Натомість президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук порадив урядові наперед подбати не про пошук нових потужностей, а про збереження тієї енергії, яку держава вже виробляє: "Втрати в енергосистемі в Україні в два рази більше, ніж потужність всіх гідроелектростанцій держави. Втрати в електроенергетиці, що пов'язані з транспортуванням та інфраструктурою, сягають 15 відсотків. А є такі "лідери" як Закарпатська область, Донецька, Київська, де втрати сягають 22-25 відсотків".

Аби не припуститися енергетичного колапсу, українські екологи радять урядові почати поступовий процес закриття АЕС та перехід до розвитку програм енергозбереження, альтернативної енергетики та побудови малих ГЕС. Почати цей процес фахівці національного екологічного центру пропонують за прикладом Німеччини: з відмови від подовження роботи ядерних реакторів понад визначний проектом термін.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM

Реклама