«Фукусіма» змінила ставлення до атомної енергетики у світі | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

«Фукусіма» змінила ставлення до атомної енергетики у світі

Катастрофа на «Фукусімі» змусила переглянути ставлення до атомної енергетики мешканців більшості держав, на території яких діють АЕС. А от уряди цих країн зробили менш однозначні висновки.

default

Аварія на японській АЕС «Фукусіма» змінила ставлення людей до атомної енергетики в цілому світі. Цю тенденцію підтверджує опитування, проведене міжнародною компанією Ipsos у 24 країнах, де зосереджено близько 60 відсотків населення планети. У 21 з 24 держав більшість респондентів висловилися за закриття АЕС. Лише в Індії, США та Польщі більша частина громадян усе ще виступають за подальше використання атомної енергетики. Особливо помітна зміна настроїв в Азії: в Китаї, Японії та Південній Кореї кількість противників атомної енергії після подій на «Фукусімі» подвоїлася.

Азія: удар для атомного лобі

До трагедії на «Фукусімі» саме Азія, більше за будь-який інший континент, робила ставку на розвиток атомної енергетики. Японія, приміром, покривала 29 відсотків своїх потреб в енергії за рахунок 55 атомних реакторів та планувала збудувати ще 15. У Північній Кореї діє 21 реактор, що виробляє понад третину усієї необхідної електроенергії, заплановано будівництво ще 11 установок. Амбітні плани з будівництва нових АЕС були в Індії та Китаї, де частка атомної енергії поки що низька – близько 2 відсотків. Індія планує збудувати 23 атомні електростанції, КНР – 77.

Японська АЕС Фукусіма до руйнівного землетрусу й цунамі

Японська АЕС Фукусіма до руйнівного землетрусу й цунамі

Хвиля антиатомних настроїв в Азії швидко докотилася і до політиків. Офіційно на континенті ніхто не відмовлявся від атомної енергетики, хоча Китай і вводив на деякий час мораторій на будівництво нових АЕС. Однак страх перед новою атомною катастрофою змусив уряди цих країн форсувати програми розвитку альтернативних, відновлювальних джерел енергії.

Найбільший виробник атомної енергії – Сполучені Штати Америки – ось уже 20 років не будує нових реакторів. 1979 року країна заледве не стала жертвою великої ядерної катастрофи на АЕС Three Miles Island у штаті Пенсільванія. Щоправда, ще більше, ніж повторення колапсу, американці бояться залишитися без світла. Тому, згідно з опитуванням газети USA Today, 53 відсотки мешканців країни вважають, що відмова від ядерної енергетики поставить під загрозу енергетичну безпеку США.

Хто наступний у Європі?

Європа вперше зіштовхнулася з наслідками атомної катастрофи ще 1986 року в Чорнобилі і винесла з цього перші уроки. Після аварії на ЧАЕС деякі західноєвропейські країни вирішили відмовитися від ядерної енергетики та згорнули програми з будівництва нових реакторів. Катастрофа на японській «Фукусімі» стала наступною віхою. Першою про відмову від атомної енергетики заявила Німеччина. До 2022 року всі атомні електростанції ФРН будуть виведені з експлуатації. Згодом проти будівництва АЕС висловилися на референдумі італійці. До 2034 року від атомної енергії відмовиться Швейцарія.

Після пошкодження реакторів ситуацію на АЕС Фукусіма досі не вдалося взяти під контроль

Після пошкодження реакторів ситуацію на АЕС Фукусіма досі не вдалося взяти під контроль

У найбільш складній ситуації опинилася Франція, де 75 відсотків попиту на електроенергію покривається за рахунок АЕС. Якщо правляча консервативна партія Ніколя Саркозі далі підтримує розвиток галузі, то «зелені» й соціалісти – а з ними й дві третини французів – вимагають  відмови від використання ядерних технологій. Консенсусу з приводу розвитку атомної промисловості в Парижі більше нема.

АЕС нерентабельні?

Упродовж десятиріч виробництво енергії за допомогою мирного атому вважалося доцільним як з екологічної, так і з економічної точок зору. Але нині експерти застерігають, що економічні ризики й витрати у випадку катастрофи надто великі. Ніхто у світі не береться страхувати ризики, пов'язані з наслідками аварій на атомних реакторах. Величезні економічні втрати в результаті аварії на «Фукусімі» або на Чорнобильській АЕС лягають на плечі всієї світової спільноти.

Антиатомні протести в Німеччині після атомної катастрофи в Японії

Антиатомні протести в Німеччині після атомної катастрофи в Японії

Дехто вважає, що і без врахування цих ризиків атомні реактори нерентабельні. За розрахунками Ребекки Гармс, голови фракції «зелених» у Європарламенті, будівництво нової АЕС коштує 7 мільярдів євро, плюс мільярд на закриття станції і 600 мільйонів – на захоронення ядерних відходів. Нинішні вітрові та сонячні електростанції – дешевші, стверджує вона. До речі, понад 90 відсотків населення в країнах, де проводилося опитування Ipsos, висловлюються за активніше використання енергії сонця, вітру та води.

Автори: Геро Рутер / Христина Ніколайчук
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM