«Фашист» Бандера і обурені «свободівці» під стінами німецького посольства | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

«Фашист» Бандера і обурені «свободівці» під стінами німецького посольства

Дослідник з Гамбурга Гжегож Россолінський-Лібе у середу у посольстві Німеччини в Україні виступив зі сміливою тезою: «Бандера – фашист». Залишати приміщення посольства історику довелося у супроводі охорони.

Гжегож Россолінський–Лібе – поляк, який працює у Німеччині й вільно володіє українською мовою. Публічні лекції 32-річного дослідника з Гамбурзького університету в Україні сприйняли неоднозначно. «Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам’ять про нього, 1909-2009», - такою була офіційна назва циклу лекцій німецького історика. До України Россолінський –Лібе приїхав із суто науковим, політично не таким про вокативним позначенням Бандери як «українського революційного ультранаціоналіста». Натомість у темі дисертації історика йдеться про «фашиста». «З точки зору компаративних досліджень фашизму формулювання «революційний ультранаціоналізм» і є визначенням терміну «фашизм», - пояснює німецький дослідник ультраправих течій Андреас Умланд.

Гжегож Россолінський–Лібе

Гжегож Россолінський–Лібе

Саме компаративний метод покладений в основу наукового дослідження Гжегожа Россолінського–Лібе. Порівнюючи ідеологію бандерівської ОУН з тогочасними фашистськими течіями різних країн Європи, історик провів у своїй дисертації прямі паралелі. На лекції у Києві Россолінський–Лібе продемонстрував на підтвердження своїх тез низку зібраних ним архівних матеріалів, зокрема фотознімків з гаслами, що засвідчують ідейну спорідненість з праворадикальними течіями, у тому числі німецьким фашизмом.

Зірвані лекції

Ще до приїзду історика до України його лекції набули чималого резонансу. Особливо у націоналістичних колах використання слова «фашист» у зв’язку з постаттю Степана Бандери викликало обурення. Зрештою, виступи німецького дослідника були зірвані в академічних установах Львова, Дніпропетровська та Києва. Лише у німецькому посольстві, вхід до якого надійно охороняється, лекцію у четвер увечері таки було проведено. Організатори виступів з Фонду Генріха Бьолля переконані, що ці відмови – звичайний демарш, пов’язаний з небажанням вступати в дискусію на вельми суперечливу тему.

Ігор Мірошниченко

Ігор Мірошниченко

Виступ Россолінського-Лібе у Києві супроводжувався акцією протесту під стінами німецького посольства. Кілька десятків представників партії «Свобода» нагадали організаторам лекцій, що Бандера для них - герой, який боровся як проти більшовицьких, так і проти німецьких окупантів. Фашисти ж – це німці, переконаний Ігор Мірошниченко, член політради «Свободи». Він вважає, що німці комплексують, а тому перекладають відповідальність за нацистські злочини на українців. «Такі спроби перекладення відповідальності за злочини нацизму на українців відбувались і раніше: суд над Іваном Дем’янюком показово триває для всієї Європи!», - сказав Мірошниченко Deutsche Welle.

«Свободівець» звинуватив посольство ще й у придушенні свободи слова, мовляв йому не дали можливість зайти до приміщення та висловити Россолінському-Лібе свою точку зору. «Ми розуміємо, що посольство Німеччини - це своєрідний бункер, у якому Німеччина може проводити свою політику», - заявив Мірошниченко.

Погрози на адресу історика

Прибічники Свободи під стінами посольства Німеччини

Прибічники "Свободи" під стінами посольства Німеччини

Сам Россолінський-Лібе в інтерв’ю Deutsche Welle зізнався, що йому навіть погрожували. «Після лекції в посольстві я почуваюсь набагато краще, ніж три дні тому, коли щойно приїхав в Україну. Мені телефонували, погрожували, «страчували». Люди на вулиці називають мене онуком Геббельса та фашистом», - каже історик. На виході з посольства після лекції на Россолінського-Лібе чекали четверо співробітників міліції, які мали убезпечити його від можливих нападів з боку протестувальників.

Тим часом у посольстві Німеччини переконані, що рішення запросити Гжегожа Россолінського–Лібе з лекцією до німецького дипломатичного представництва було правильним. Лекції німецьких істориків про Україну проводяться тут з 2010 року спільно з Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) та Фондом Гайнріха Бьолля. Попередні доповідачі – історики професор Франк Гольчевський та Керстін Йобст та інші теж читали лекції в посольстві.

Посольство не шкодує про резонансну лекцію

Пам`ятник Степану Бандері у Львові

Пам`ятник Степану Бандері у Львові

Презентація дослідження Россолінського-Лібе перетворилась на критичну дискусію. Історик Володимир В’ятрович був категоричний: «Лекція, яка відбулась, показала доволі невисокий рівень наукової компетентності молодого науковця. Мене дивує присутність тут молодого дослідника, який, на мою думку, зловживає скандальними формулюваннями».

Россолінський-Лібе зауважив, що працював в архівах у різних містах світу й усі його висновки документально засвідчені. Результат – монографія на 600 сторінок, яка вийде друком наступного року. На закид в ангажованості, пов’язаній з його польським походженням, дослідник відповів: «Я – історик з сімейною історією, але я роблю дослідження як історик, а не член сім’ї».


Автор: Олена Грищук
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Реклама