У чому суть доктрини Путіна? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.06.2014

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У чому суть доктрини Путіна?

Німецькі експерти намагалися проаналізувати курс російського президента з політичної та військово-стратегічної точок зору. І дійшли невтішних висновків.

Назад в майбутнє? Криза в Україні та перспективи відносин Росії та Заходу " - так називалася панельна дискусія, що відбулася в Берліні за участю впливового депутата Бундестагу, колишнього генерала Бундесверу й авторитетного німецького дослідника країн Східної Європи.

Публіка після цієї дискусії розходилася у пригніченому настрої. Його не змогли поліпшити ні вино, ні пиво, які щедро розливали у фойє берлінського представництва федеральної землі Саксонія - Ангальт.

Чимало слухачів дійшли сумного висновку, що їм доведеться дорого заплатити за те, що Захід останніми роками звертав мало уваги на політичні тенденції в Москві, а в європейських країнах легковажно скорочували військові витрати і фінансування наукових інститутів, які займаються вивченням Росії.

Рівноправний супротивник?

Тон дискусії ще звертаючись до учасників із вітанням, визначив керівник берлінського філіалу Фонду імені Ганса Зайделя. "Росія завжди готова співпрацювати з Заходом, - сказав Олександр Вольф,- але тільки в ролі рівноправного супротивника". Причину погіршення відносин він бачить у тому, що в російській зовнішній політиці стали домінувати категорії конкуренції з Заходом і, особливо, з США, а у внутрішній - ідеї несумісності Росії з ліберальними західними цінностями.

Ганс- Петер Уль

Ганс-Петер Уль

Ганс-Петер Уль, котрий представляє в зовнішньополітичному комітеті Бундестагу Християнсько-соціальний союз (ХСС), назвав політичну тактику російського президента в конфлікті з Україною "класичним кадебешним підходом з елементами дезінформації і діями спецслужб, спрямованими на дестабілізацію України".

Ніхто, утім, не знає, яка кінцева мета Путіна і що саме у нього в голові. "Чи є у нього якийсь великий проект - Чи спіткає доля Криму Схід України? А, можливо, і більше? Придністров'я? Країни Прибалтики? Додаткові частини Грузії?", - запитує Уль.

Ознаки фашизму

Він вважає, що російське телебачення говорить вголос те, що у Путіна в голові. За словами німецького депутата, Путін бачить свою національну та історичну місію в тому, щоб відшкодувати збитки, завдані розвалом СРСР, і підняти Росію на рівень США і Заходу. "Бальзам на російську душу - прагнення Путіна відтворити колишню Росію", - зазначив Уль.

Але в яких кордонах, запитує він, Путін збирається її відтворювати. Уль запропонував аудиторії на мить уявити, що було б, якби який-небудь видатний німецький політик запропонував у Бундестазі відновити колишню Німеччину. "Весь світ би охопив жах, - переконаний він. - Про яку колишню Німеччину може йтися? Можливо, з кордонами 1937 року?".

Клаус Науманн

Клаус Науманн

Але особливо небезпечним Уль вважає той факт, що в самій Росії дуже широкий відгук здобувають міркування про негативний вплив західного способу життя, про декадентську Європу, про єдиний, обраний і наділений чеснотами народ - російський, котрий може всьому цьому протистояти. Депутат вбачає в таких тенденціях ознаки "не комуністичного чи посткомуністичного способу мислення, а фашизму". Німцям це добре знайоме, зауважив Ганс-Петер Уль і песимістично додав, що у близькому майбутньому не чекає спокою в цьому регіоні світу.

Військово-стратегічна оцінка німецького генерала

Колишній генеральний інспектор Бундесверу (в арміях інших країн - це начальник генштабу) Клаус Науманн, котрий очолював у 90-тих роках військовий комітет НАТО, спробував оцінити зовнішньополітичні цілі Росії зі звичної йому військово-стратегічної точки зору. Росію він називає "континентальною" державою, яка розглядає себе у протистоянні з "морським" союзом НАТО. А континентальні держави, нагадав генерал, у протистоянні з морськими споконвіку намагалися створювати якусь територіальну буферну зону для підвищення власної безпеки.

Для СРСР таким буфером були країни Варшавського договору, натомість у сьогоднішньої Росії його немає. "Ось чому Путін під личиною Євразійського союзу намагається створити щось подібне, свого роду захисний пояс з долученням Білорусі та Казахстану, а бажано й Молдови. Він думає і про Грузію", - вважає Науман. Абсолютно неприйнятна для генерала у відставці санкціонована Радою Федерації ще в 2009 році доктрина Путіна про захист співвітчизників за кордоном. "Це, - заявив Науман, - означає, ні більше, ні менше - обмеження суверенітету країн, в яких живуть російські меншини".

"Під час дискусії генерал зруйнував міф, який побутує в російських і в німецьких ЗМІ, нібито в процесі об'єднання Німеччини Москва отримала від НАТО обіцянку не розширюватися на схід. На цю тему є тільки один документ і під ним стоїть підпис самого Науманна.

Дивитись відео 04:13

Амбіції всупереч тверезому глузду: психологічний портрет Путіна

У ньому зазначається, як наголосив генерал у відставці, що НАТО не розміщуватиме на території нових членів ядерну зброю, постійні установи Альянсу, а також, що там не будуть на постійній основі дислоковані – англійською – substantial forces. У Москві Науманна попросили розтлумачити, що означає цей термін. Це означає, пояснив тоді очільник військового комітету НАТО, що блок не буде розміщувати в цих країнах на термін, що перевищує три місяці, більше однієї дивізії сухопутних сил з відповідною підтримкою авіації і флоту.

Скільки коштуватиме мир?

Німецький дослідник країн Східної Європи, професор Ганнес Адомайт нагадав про почату в 2008 році масштабну військову реформу в Росії і різке збільшення витрат на модернізацію її збройних сил.

У 2014 році вони, за даними професора, становитимуть близько 70 мільярдів доларів, 2015-му - 83, в 2016-му - 94, загалом до 2020-го - до 700 мільярдів доларів. Для порівняння: оборонний бюджет Німеччини, який постійно скорочується, складе цього року трохи більше 32 мільярдів євро.

Такий дисбаланс навів публіку в залі на неприємні роздуми: якщо загроза зі сходу знову реальна, значить, треба налаштуватися на збільшення військових витрат, а отже, - і на підвищення податків.

DW.COM

Аудіо й відео до теми