У Сербії на Путіна чекає помпезний прийом | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.10.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У Сербії на Путіна чекає помпезний прийом

Володимир Путін візьме участь у військовому параді з нагоди 70-річчя визволення Белграда. Росія і Сербія, яка є кандидатом на вступ до ЄС, є традиційними союзниками. Проте візит спровокував неабияку критику.

Хоч югославські партизани разом з Червоною Армією звільнили Белград від німецьких окупантів 20-го жовтня 1944 року, керівництво Сербії вирішило провести відповідні урочистості раніше на чотири дні, тобто 16-го жовтня. Урочисту дату вимушено узгодили з планом візитів та зустрічей високого гостя, бо очікують там саме Володимира Путіна, чия країна традиційно вважається у Сербії союзником і "православною матір'ю". Очільник Кремля буде спостерігати за проведенням військового параду, який уперше за 30 років організували з таким розмахом.

Белград заграє як з Брюсселем, так і з Мосвою

Не всі схвалюють час відвідин високим гостем з Кремля сербської столиці. Письменник та журналіст з Белграда Іван Іваньє дотримується думки, що "уряд Сербії недолуго ускочив у халепу". 85-річний літератор з великою пошаною ставиться до антифашистського минулого своєї країни, бо підлітком зазнав жаху концтаборів у Освенцимі та Бухенвальді через своє єврейське походження. Після Другої світової він працював перекладачем у тогочасного соціалістичного вождя Югославії Йозефа Броз Тіто і був членом дипломатичної місії країни у Бонні. Зараз Іваньє спостерігає за тим, який фурор у ЗМІ спричинив візит Путіна, відтіснивши на другий план, власне, саму річницю визволення Белграда. "Ліпше було б, якби керівництво Сербії приймало б з усіма почестями високого гостя тоді, коли у нього на це є час, а військовий парад провело б у справжній день визволення Белграда, і саме для громадян, а не для особливого гостя", - сказав Іваньє у розмові з кореспондентом DW.

Даріо Хайріч

Даріо Хайріч

На переконання молодого соціолога та блоґера Даріо Хайріча, без путінських відвідин таких урочистостей не проводили б. "Саме через візит президента Російської Федерації до Сербії політичне керівництво країни визнало за краще влаштувати для нього парад у стилі "холодної війни" під маскою антифашизму", - розкритикував він в інтервʾю DW дії Белграду. Звернувшись до теми "холодної війни" соціолог недвозначно вказав на теперішні напружені відносини між Москвою та Заходом. Сербія сподівається зберегти нейтральну позицію. Ось так країна-кандидат на членство в ЄС, стоячи фактично на порозі до Європи, хоче лавірувати між євроінтеграцією і дружніми стосунками з Росією. "Тут і не пахне дипломатичною мудрістю, мають місце лише наївні розрахунки", - підсумовує Хайріч.

Форпост Росії у Європі

Утім, політики у Белграді вірять у ефективність такої тактики. Як і решта країн на Балканах, Сербія практично повністю залежить від російського газу і бере участь у реалізації російського проекту "Південний потік". Крім того, провідні сербські ЗМІ ледь не щотижня повідомлять про мільярдні суми прямих російських інвестицій, які Росія, буцімто планує вкласти у Сербію, чи надати у якості кредиту на вигідних для Сербії умовах. "Та громадяни Сербії від такої близькості до Росії нічого не матимуть. У виграші лишаються лише політики, які ведуть бізнес з російськими олігархами", вважає Хайріч. Розмови про те, що Сербія, мовляв, вкрай важлива для Росії, він називає міфологією. А проте, чимало сербів й досі вважають Росію захисником сербських інтересів, який обстоює "сербське Косово". Адже колишню південну провінцію Сербії, що у 2008 році проголосила незалежність, яку визнала переважна більшість країн, Росія й досі не визнала. Саме через право вето Росії у Радбезі ООН Косово й досі не має членства в Організації Обʾєднаних Націй.

Іван Іваньє

Іван Іваньє

Дехто з експертів додержується думки, що не варто недооцінювати значення Балкан на геополітичній шахівниці. Так, берлінська газета Tageszeitung нещодавно написала, що Балкани є - не більше не менше - "невеличким вразливим додатковим фронтом у глобальній грі мʾязами". До такої ж думки схиляється і колишній дипломат Іван Іваньє, адже за його словами, Москва хоче засвідчити свою присутність на цих "задвірках" Європи, розігруючи карту культурної та ідеологічної тотожності. Так, російський режисер Микита Міхалков обрав саме Сербію для світової премʾєри своєї нової стрічки, а російський уряд відрядив до Сербії російських іконописців для оздоблення одного з храмів Белграда вражаюче масштабною мозаїкою.

Але це - далеко не все. Росія має на території аеродрому у південносербському місті Ніш базу, начебто, для "допомоги під час стихійних лих", а для Іваньє це більше важить. "Є такий французький іронічний вираз 'Honi soit qui mal y pense', що у перекладі означає, "негідник, хто вбачає тут лихе". Досі ніхто не захотів бути негідником, аби помітити, що теперішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який обіймає водночас і посаду міністра з надзвичайних ситуацій, частенько бував на цій базі", провадить Іваньє. Тут варто згадати, що неподалік від аеропорту, а саме у Косово розташована військова база США Кемп-Бондстил. До того ж, під час візиту Путіна заплановано підписати угоду про дипломатичний імунітет російських співробітників "Центру допомоги під час стихійних лих" у Ніші. За повідомленнями західних ЗМІ, США та Брюссель застерегли Белград, що "шпигуни Путіна" одержать тоді необмежені можливості.

Для гри потрібен партнер

З початку української кризи Брюссель став дещо пильніше придивлятися до Белграда. Сербія разом з сусідньою державою Македонією - єдиний кандидат на вступ до ЄС, який не приєднався до застосованих проти Москви санкцій. Кандидат на посаду єврокомісара з політики розширення ЄС Йоханнес Хан додержується думки, що Белграду варто було б ще раз переглянути своє ставлення до Росії, якщо Сербія дійсно серйозно замислюється над вступом до ЄС. Хоч офіційно кандидат на вступ до ЄС не зобовʾязаний підтримувати політику санкцій ЄС, у розпорядженні Брюсселя є чималий арсенал засобів вливу. У дипломатичних колах у Брюсселі стверджують, що деякі члени Євросоюзу на чолі з Німеччиною, воліли б привʾязати швидкість інтеграції Сербії до ЄС з її позицією щодо Росії.

Саме через це сербська опозиція критикує візит Путіна до Белграда. А втім, екс-націоналісти при владі не дають сумнівам спантеличити себе. За словами міністра закордонних справ Івіци Дачича, тут йдеться про двосторонню співпрацю. Посадовець стверджує, що військовий парад не організували саме для президента Російської Федерації. На його думку, Барак Обама чи Девід Кемерон могли б теж стати бажаними гостями під час параду. "Особисто я не маю нічого проти, але для гри потрібно, як мінімум, двоє", - недвозначно натякнув Дачич про симпатії країни, зовнішньополітичне відомство якої він очолює. А президент Сербії Томислав Ніколіч має навіть намір вручити Путіну орден. Останніми роками Ніколіч саме так вшановує "друзів Сербії", серед яких президент Білорусі Олександр Лукашенко і колишній президент України Янукович. Однак груди Путіна має прикрасити, згідно з повідомленнями, особливий і більший орден.

Реклама