У Лейпцигу відродили магнітофонні касети | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 08.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

У Лейпцигу відродили магнітофонні касети

Цифрова техніка давно витіснила магнітофонні касети. Переваги очевидні – якість звуку краща, записувати простіше. І все ж таки є люди, які сумують за касетами. У Лейпцигу «музика на плівці» переживає ренесанс.

default

«Я слухаю музику виключно на касетах. У мене немає МР3-плеєра, немає шикарного музичного центру, я просто завжди слухаю лише касети».

Про Надін Беслер можна сказати, що вона відстала від життя. Частково, це справді так. Але не тому, що вона не розуміє, як працює цифрова техніка, або як скачати музику з інтернету. Просто їй це не подобається.

«Мені ніколи не подобалися МР3-плеєри. Закачувати по 500 пісень на маленьку флеш-карту і носити з собою всю музичну колекцію? Мені більше подобається, коли в моєму рюкзаку п’ять касет з моєю улюбленою музикою, які треба вручну вставляти в плеєр. Це мені дуже подобається».

Любов до старомодних магнітофонних касет поєднує Надін з чотирма студентами, які кілька тижнів тому відкрили в Лейпцигу магазин під назвою «Касета». Насправді це не зовсім магазин, а щось середнє між кафе і пунктом обміну, де мінять не валюту, а обмінюються касетами.

Студенти орендують під магазин дві кімнати. У першій виставлені справжні касети з музикою, записані власноруч і з оригінальними обкладинками. Теж зробленими власноруч. На касетах написи: «Музика для відпочинку», «Чому?», або «Щаслива збірка номер два». У кожному кутку стоїть касетний магнітофон, на якому можна послухати записи.

Перед відкриттям магазину половину касет власники записали самі, щоб було з чого вибрати. Решту складають старі запаси власників і їхніх друзів із часів, коли касета була невід’ємною частиною життя молоді.

Якоб Шнайкарт – один із чотирьох власників магазину. Якщо хтось називає його «ностальгіком», він не ображається. Ностальгія сьогодні швидко може дати поштовх новій моді, каже 21-річний студент:

«Феномен «збірки» стає цікавим саме тоді, коли він фактично вимирає, і все ж таки отримує шанс знову привернути до себе увагу і навіть стати модним. Можливо, нам це частково вдалося. Ми просто подумали, що хотіли б займатися чимось цікавим, і до чого в нас пристрасне ставлення. Це альтернативний підхід до життя. Ми просто вирішили займатися тим, що нам подобається. І хоча ми на цьому не заробимо грошей, але ми можемо чудово проводити час у приємній атмосфері».

Щодня до магазину приходять близько 20 відвідувачів. Більшості з них ще немає тридцяти. Дехто справді хоче обмінятися касетами, є навіть постійні клієнти, інші приходять лише подивитися. У другій кімнаті, яку орендують студенти, стоять дивани, на яких можна посидіти, випити кави, з’їсти тістечка й послухати музику.

«Є люди, які приходять частіше, особливо, хто живе тут поруч. Просто випити кави, поспілкуватися. Є один клієнт, який щотижня бере нові касети, слухає їх у машини, а потім приносить і бере нові».

Обмінюватися касетами можна безкоштовно. Гроші на оренду студенти заробляють на каві й тістечках. Поки що магазин викликав більше резонансу в німецькій пресі, ніж привернув відвідувачів. Але власники сподіваються на усну рекламу і з осені планують влаштовувати вечірки. Звичайно, музика на них лунатиме з касетного магнітофона.

Надін Беслер теж збирається прийти потанцювати. Можливо, під музику з її власних касет. Але вона принесла в магазин не всі свої записи:

«Я ніколи не віддам комусь записи, які мені зробили хлопці, з якими я колись зустрічалася. Ці люди записали касеті спеціально для мене, витратили на це свій час. Тому ці касети назавжди залишаться в мене. Я їх регулярно слухаю, бо в мене з ними пов’язано дуже багато спогадів».

За матеріалами кореспондентів

Реклама