У Берліні знову чекають на Петра Порошенка | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У Берліні знову чекають на Петра Порошенка

Перед візитом президента України її посол у ФРН закинув Берліну зменшення тиску на Росію та розкритикував проект газогону Nord Stream-2. DW - про реакцію німецького уряду.

Анґела Меркель та Петро Порошенко під час однієї з попередніх зустрічей, травень 2015 року

Анґела Меркель та Петро Порошенко під час однієї з попередніх зустрічей, травень 2015 року

У понеділок, 1 лютого, до Берліна знову приїде президент України. З канцлеркою Анґелою Меркель Петро Порошенко зустрічаєтсья регулярно, і головна тема переговорів завжди одна й та сама: хід реалізації Мінських домовленостей, досягнутих майже рік тому - 12 лютого 2015 року.

На переговорах цього разу, кажуть в Берліні, канцлерка та президент мають намір обговорити труднощі, які заважають виконанню низки пунктів тих домовленостей. Більш конкретно про це йтиметься й на черговій зустрічі міністрів закордонних справ країн "нормандського формату" (Німеччина, Україна, Франція та Росія), яка відбудеться ближче до першої річниці Мінських домовленостей.

Посол уповноважений заявити

Про позицію української сторони можна судити по заявах, з якими виступив посол України Андрій Мельник в інтерв'ю газеті Berliner Zeitung за кілька днів до візиту Порошенка. Мельник, зокрема, назвав "абсурдними" російські твердження про те, що саме Україна відповідальна за те, що Мінські домовленості до цих пір не реалізовані. За його словами, процес блокують "керовані Росією сепаратисти" на сході України.

Андрій Мельник

Андрій Мельник

Мета, яку при цьому переслідує Москва, на думку посла, полягає у тому, щоб "партнери України на Заході втратили терпіння" та знизили політичний тиск на Росію, скасували санкції. "Ми й насправді з тривогою помічаємо, що рішучість як Німеччини, так і ЄС слабшає, - заявив Мельник. - Логіка проста: не буде тиску, не буде вирішення проблеми".

Посол вважає правильним пов'язувати скасування санкцій з реалізацією Мінських домовленостей у повному обсязі, а відмову від такого підходу називає "фатальним", і також наводить як приклад історію санкцій щодо Ірану.

Про санкції - через півроку

В словах українського дипломата високого рангу лунає недвозначна критика німецького уряду. Як той відповість на закиди, що Берлін, буцімто, припинив чинити тиск на Москву так само рішуче, як раніше?

Мартін Шефер

Мартін Шефер

Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер не поділяє думки посла, вважаючи, що Німеччина та Франція, як і раніше, виступають у ролі посередників у справі врегулювання конфлікту на сході України. Шефер впевнений у тому, що "ніхто в німецькому уряді не зменшить тиск на сторони конфлікту, у тому числі, на Москву".

Він нагадав про те, що саме останніми днями переговори в Москві та Києві знову вели зовнішньополітичний радник канцлерки та статс-секретар міністерства закордонних справ. Але подолання цього конфлікту, додав Шефер, можливе лише тоді, "якщо обидві сторони, Росія та Україна, їх уряди будуть готові дотримуватися Мінських домовленостей та втілювати їх у життя".

Незмінною лишається, за його словами, і позиція ЄС, згідно з якою про скасування санкцій щодо Росії можна буде вести мову лише після повної реалізації Мінська-2, а не поетапно. Тож обговорювати зараз цю тему передчасно, тим паче, нагадав Шефер, санкції вже подовжили до кінця липня. "Ми маємо ще півроку, - зазначив він, - і цього часу більш ніж досить для досягнення суттєвого прогресу у ділі реалізації мінського процесу".

Nord Stream-2 під питанням

В інтерв'ю виданню Berliner Zeitung Андрій Мельник висловився й ще по одній темі, яка, судячи з усього, серйозно непокоїть український уряд. Йдеться про план подвоїти потужності північноєвропейського газопроводу з Росії до Німеччини завдяки спорудженню Nord Stream-2, що дозволить "Газпрому" практично повністю відмовитися від транзиту свого газу в Європу через територію України.

Посол назвав цей проект "антиукраїнським", підрахував, що внаслідок його реалізації Україна втрачатиме по два мільярди доларів на рік транзитних зборів. "Як може Німеччина пояснити, що вона хоче допомагати Україні і водночас втілювати в життя такий проект", - запитує посол. А й дійсно, як?

Риторичне запитання посла кореспондент DW переадресував у міністерство економіки. Його представник відповів, що Nord Stream-2 - це і одна з тем візиту віце-канцлера Зіґмара Ґабріеля, який очолює це відомство. Візит має відбутися 29 січня до Варшави, яка, як відомо, до цього проекту ставиться не менш критично, ніж Київ.

А раніше Ґабріель неодноразово вказував на три умови, при виконанні яких може бути споруджений другий газопровід по дну Балтійського моря. Перша з них, вказав представник мінекономіки, полягає в збереженні і після 2019 року транзиту газу через Україну, друге - в гарантованому забезпеченні енергетичної безпеки країн Східної Європи, і третє - у відповідності усього проекту правовим нормам ЄС.

Крім того, наголошують у Мінекономіки ФРН, проект Nord Stream-2 поки що перебуває лише на початковій стадії, не вирішена проблема фінансування, а фірми-учасниці й досі не прийняли остаточних рішень.

Дивитись відео 01:43
Now live
01:43 хв

Про що говоритимуть Меркель і Порошенко?

Аудіо й відео до теми

Реклама