Уряд Меркель на межі краху через кризу біженців: що буде далі? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.06.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Уряд Меркель на межі краху через кризу біженців: що буде далі?

У Німеччині загострився конфлікт між канцлеркою та головою МВС через питання біженців. DW - про варіанти, які є у канцлерки Анґели Меркель на випадок, якщо з її уряду вийдуть міністри-члени ХСС.

Недавні союзники Анґела Меркель та Горст Зеегофер стали непримиренними противниками

Недавні союзники Анґела Меркель та Горст Зеегофер стали непримиренними противниками

У політичному Берліні - затишшя перед бурею. Позиція сторін в гострому конфлікті між головою Християнсько-демократичного союзу (ХДС), канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) та лідером Християнсько-соціального союзу (ХСС), міністром внутрішніх справ Горстом Зеегофером (Horst Seehofer) залишається непримиренною.

Суть конфлікту

Конфлікт між цими двома ветеранами німецької політики, нагадаємо, спалахнув через те, що міністр вимагає не впускати в Німеччину біженців без документів або вже зареєстрованих в якійсь іншій країні ЄС.

Канцлерка проти прикордонної політики голови МВС

Канцлерка проти прикордонної політики голови МВС

Голова уряду проти таких заходів. Меркель вважає, що вони суперечать європейським нормам надання притулку та німецькому законодавству,  а крім цього, несправедливі щодо таких країн як Греція та Італія.

Якщо цими вихідними сторони не досягнуть компромісу, то вже в понеділок, 18 червня, пригрозив Зеегофер, він скористається своїми повноваженнями міністра та заборонить німецьким прикордонникам впускати в Німеччину біженців без паспорта та з реєстрацією в інших країнах ЄС. Що тоді?

Порушення субординації в уряді

Таке свавілля міністра стало би прямим порушенням субординації в німецькому уряді, у якому за канцлеркою останнє слово в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики. Щоб не втратити обличчя, Анґелі Меркель доведеться звільняти міністра внутрішніх справ. Слідом за ним з уряду неминуче підуть й інші міністри зі складу ХСС. Це стало би кінцем урядової коаліції Меркель в складі ХДС, ХСС та СДПН, яка не проіснувала би і ста днів. 

Вотум довіри уряду ФРН

В Берліні вже ходять чутки про те, що ще до літніх парламентських канікул канцлерка винесе на голосування питання про довіру до себе. Така процедура передбачена німецькою Конституцією на випадки, коли у фракціях правлячих партій починається розлад і голова уряду хоче упевнитися в тому, що парламентська більшість підтримує обраний курс.

Одна вдома? Меркель в урядовій ложі Бундестагу

Одна вдома? Меркель в урядовій ложі Бундестагу

Якщо такої більшості глава уряду не отримує (а без голосів депутатів ХСС у Меркель серед депутатів правлячих партій її немає), то федеральний президент може розпустити парламент та призначити дострокові вибори.

В історії Німеччини, щоправда, були випадки, коли канцлер інсценував вотум недовіри самому собі спеціально для того, щоб уможливити дострокові вибори. Так, зокрема, вчинив Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) у липні 2005 року. Але він прорахувався. Перевибори він програв Анґелі Меркель.

Конструктивний вотум недовіри

Другий парламентський варіант усунення канцлера з посади, який передбачений конституцією, так званий конструктивний вотум недовіри. Для цього Бундестагу потрібно запропонувати альтернативного кандидата на посаду голови уряду та обрати його більшістю голосів. За весь час існування Федеративної республіки цей спосіб застосовували двічі. Одного разу вдало, іншого - ні.

Гельмут Коль став у 1982 році канцлером внаслідок вотуму недовіри Гельмуту Шмідту

Гельмут Коль став у 1982 році канцлером внаслідок вотуму недовіри Гельмуту Шмідту

У 1972 році консерватори спробували таким чином усунути з посади соціал-демократичного канцлера Віллі Брандта (Willy Brandt) та замінити його своїм кандидатом. Їм забракло для цього усього лише двох голосів.

А от в 1982 році саме так на чолі уряду вперше опинився Гельмут Коль (Helmut Kohl), коли його християнські демократи за підтримки лібералів оголосили конструктивний вотум недовіри соціал-демократу Гельмуту Шмідту (Helmut Schmidt).

Нині ж в Бундестазі навіть гіпотетично немає достатньо об'єднаної більшості, яка здатна висунути спільного кандидата на посаду канцлера та забезпечити його обрання.

Відставка канцлерки

Третій варіант - відставка самої Анґели Меркель, про яку вона може поросити федерального президента. У такому разі голова держави зобов'яже канцлерку виконувати свої обов'язки доти, доки депутати знайдуть на цю посаду кандидата, який влаштовує парламентську більшість.

Якщо не знайдуть, президент може або розпустити Бундестаг та призначити нові вибори або залишити канцлера, що попросив про відставку, виконувати свої обов'язки і далі - хоч аж до наступних парламентських виборів.

Без ХСС: уряд меншості

Але в принципі Анґела Меркель у разі виходу з її уряду міністрів з ХСС зовсім не зобов'язана ані йти у відставку, ані виносити на голосування в Бундестазі питання про довіру до себе. Міністерства без господарів (а окрім МВС, представники ХСС керують ще міністерством транспорту та у справах економічної співпраці) канцлерка може тимчасово віддати іншим членам свого кабінету - соціал-демократам або консерваторам з ХДС. Або запросити на вакантні посади сторонніх людей. У такому разі Меркель, правда, опинилася би формально на чолі уряду меншості, оскільки парламентарі ХСС перейшли би в опозицію. 

Утім і такий уряд міг би бути цілком дієздатним, оскільки міграційну політику Анґели Меркель швидше підтримують, ніж критикують представники також присутньої в Бундестазі партії "Союз-90/"Зелені". Варіант уряду меншості вже детально обговорювався і у вересні 2017 року, коли Меркель протягом кількох місяців не могла знайти собі партнерів для створення урядової коаліції парламентської більшості.

Нова коаліція

Зрештою, ніхто не забороняє їй після відставки міністрів з ХСС запросити в уряд представників тих же "Зелених". На земельному рівні урядові коаліції за участі ХДС та "Зелених" вже існують і цілком успішно працюють.

Правда, для такого переформатування свого уряду Анґелі Меркель довелося би знову вести коаліційні переговори та напрацьовувати нову коаліційну угоду. І невідомо, скільки часу це забере і як поведуться в цій ситуації соціал-демократи.

Дивитись відео 01:25

Якби Меркель, Трамп і Путін були біженцями... (23.03.2018)