Уряд ″відкрив″ уже відкриті реєстри бізнесу. І що з того? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.08.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Уряд "відкрив" уже відкриті реєстри бізнесу. І що з того?

Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній. DW розібралася, чи справді українці дізнаються щось нове про власників бізнесу.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман надвечір у середу, 16 серпня, поділився у соцмережі Facebook позитивною новиною. "Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній", - написав очільник уряду. Він також повідомив, що Україна стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників. DW розібралася, чому радіє прем'єр та чи багато насправді нових приводів для відзначення чергової "перемоги".

Про що йдеться

Міністр юстиції Павло Петренко роз'яснив, що його відомство у травні поточного року разом з Державним агентством з питань електронного урядування, українським офісом Transparency International та глобальною ініціативою OpenOwnership підписали меморандум. Він має гарантувати передачу даних про кінцевих вигодонабувачів українського бізнесу до глобального реєстру бенефіціарних власників компаній.

Проект OpenOwnership - реалізація ідеї громадських антикорупційних організацій світу. Його мета полягає у створенні універсального стандарту відкритих даних стосовно бенефіціарів компаній світу та створення відповідного реєстру. На сайті ініціативи зазначено, що Україна стала першою пілотною країною, яка надала свої дані для глобального відкритого доступу. Станом на п'ятницю, 18 серпня, інформація про українські компанії на сайті проекту ще не знаходилася.

Чи справді реєстри відкрили?

Дані про бенефіціарів українських компаній справді відкрили. Справа лише в тому, що вони доступні для громадськості ще з 2014 року, коли на сайті українського мінюсту запрацював відкритий реєстр юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців. "Це не новинка взагалі,  - каже DW журналіст-розслідувальник Денис Бігус. - Нічого кардинально нового в цьому немає".

Уряд пообіцяв зручний доступ до цифрових даних про українські компанії

Уряд пообіцяв зручний доступ до цифрових даних про українські компанії

Гройсман послався на відкриту на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних інформацію, доступну для скачування. "Новий портал буде синхронізований з Глобальним реєстром(…) Також відбудеться технічне вдосконалення: розведення засновників та власне бенефіціарів, більша відкритість для скачування в зчитувальному форматі, тощо. Тобто два ключові вдосконалення: доступність та зручність", - пояснив виконавчий директор "Transpency International Україна" Ярослав Юрчишин.

"Зазначена інформація раніше не розміщувалась на порталі, на даний час почала розміщуватися", - додав заступник гендиректора держпідприємства "Національні інформаційні системи" з технічних питань Олег Ніколайчук. Утім, дані про бенефіціарів були доступні і в раніше відкритому реєстрі.

Чи стало зручніше?

Перевірити зручність новинки виявилося складно - доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних архів завантажити практично неможливо. Користувачі у Facebook скаржилися на постійний обрив зв'язку, редакції DW вдалося завантажити документ після кількох десятків спроб.

У стисненому вигляді доступні два файли у незручному з точки зору звичайного користувача форматі xml, сумарно вони важать близько двох гігабайтів, як відеофільм у непоганій якості.  Їхнє відкриття забирає чимало зусиль процесора, тоді як адекватно шукати дані по цих документах  геть незручно. У "Національних інформаційних системах", які курують проект, обіцяють зробити зручніше.

Утім, на держпідприємстві запевняють, що новий крок уряду має важливе для України значення. Xml-формат, кажуть там, потрібний для зручності комп'ютерів, а завдяки новому реєстрові будь-хто зможе автоматично аналізувати дані та їхні взаємозв'язки. "Доступ за пошуком, який був з 2014 року, не має жодного відношення до відкритих даних... Гарантую, що за тиждень-два ви побачите велику кількість різних аналітичних матеріалів щодо цих даних, які вже зможуть використовувати громадяни", - роз'яснив DW заступник голови Державного агентства з питань електронного врядування Олексій Вискуб. Він наголошує, що сенс відкритих даних зокрема в тому, що не влада, а інші використовують дані для створення різних сервісів.

Український бізнес зобов'язаний називати бенефіціарів

Бенефіціари українських компаній: відповідний закон Верховна Рада ухвалила ще у 2014 році

Відповідний закон Верховна Рада ухвалила ще у 2014 році

"Українські компанії вже зараз зобов’язані збирати, оновлювати та розкривати державному реєстратору інформацію щодо свого бенефіціарного власника", - пояснює DW керівник податково-юридичного відділу компанії EY Володимир Котенко. Він додає, що оприлюднювати ці дані має мінюст. Кожна компанія, зареєстрована в Україні, повинна надавати до Єдиного держреєстру інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або ж його відсутність.

Приміром, на сайті українського мінюсту нескладно знайти дані про компанію "Інтерстарч Україна", кінцевим вигодонабувачем якої є президент Петро Порошенко. За інформацією DW, саме через неї глава держави фактично контролює активи у Німеччині. Хоча на папері український президент не фігурує як власник німецького заводу - актив оформлений на офшорні фірми, бенефіціара яких встановити неможливо.

Чи карають за приховування бенефіціарів?

Звісно, компанії можуть приховувати реальних власників за допомогою різних схем. Ця проблема притаманна не лише Україні. Українське законодавство в принципі достатньо прогресивне,  зазначає антикорупціонер Юрчишин. "Імовірно, можна було б застосувати практику Великобританії, де за підозри в приховуванні реального власника, існує фактично презумпція винуватості - обов'язок номінального власника довести, що він реальний", - каже він та нарікає на поточну слабкість і корумпованість судової системи в Україні. Бігус зазначає, що прецеденти покарання за обман щодо бенефіціара йому невідомі.

"Добросовісне виконання положень навіть чинного законодавства здатне збільшити реальну прозорість власності в Україні", - додає правник Котенко. Над питаннями перевірки - верифікації даних - наразі працюють також на глобальному рівні, зокрема як у ЄС, так і в США.

Формально - не гірше, ніж на Заході

Україна не перша у світі запустила відкритий реєстр власників бізнесу. Один з піонерів цієї галузі - Великобританія, яка попри неабиякий спротив нещодавно таки розкрила подібну інформацію. У Євросоюзі тривалий час точилися дискусії щодо створення публічного реєстру бенефіціарних власників компанії. Після років дебатів ЄС ухвалив так звану "Четверту директиву проти відмивання коштів", вона набула чинності наприкінці червня 2017 року.

Відтепер у держав-членів є два роки на адаптацію до неї національних законодавств. Утім, в урядів залишається можливість обмежити доступ - наприклад, вимагат ідентифікувати свою особу, сплатити адміністративний збір або ж навіть мотивувати необхідність та "законність" отримання цієї інформації. В Україні, кажуть юристи, доступ організований дуже ліберально, хоча й залишає простір для зловживань.

Дивитись відео 02:19
Now live
02:19 хв

Не/прихована правда про прибутки: перевірка чиновників розпочалася

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми