Україні радять змінити систему харчового контролю | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 24.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Україні радять змінити систему харчового контролю

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) рекомендує Україні радикально змінити систему контролю харчової продукції. Адже продукти, куплені навіть у спеціалізованих крамницях можуть становити загрозу здоров’ю людини.

default

Експерти ЄС та Міжнародної фінансової корпорації разом з українським Мінюстом розробили Концепцію з реформування системи харчової безпеки в Україні. Документ передбачає гармонізацію української системи контролю продуктів харчування з європейськими нормами. Концепція передбачає запровадження на українських підприємствах міжнародної системи HACCP, коли контроль здійснюється на всіх етапах виробництва, зберігання і реалізації продукції. У Євросоюзі та США ця система є обов’язковою для виробників харчової продукції. Нині ж контролювати безпечність продуктів харчування в Україні зобов’язана ціла армія працівників держлабораторій і санітарних служб. Втім попри прискіпливу увагу держструктур часто-густо на стіл споживачеві потрапляє запліснявілий хліб, яйця з сальмонельозом, олія з хімічними домішками, зіпсоване м'ясо. Тож здебільшого контролювати наскільки продукти харчування безпечні для здоров’я доводиться самотужки.

Alte Frauen in Lviv, Ukraine

Якої якості продукти на стихійних ринках знають лише продавці

Заступниця директора міжнародного інституту безпеки та якості продуктів харчування Оксана Дорофєєва каже, що попри те, що куплені у торгівельних мережах продукти харчування мають бути безпечними, бо держава їх контролює, ніколи не завадить особисто перевірити, наскільки продукти придатні до вживання. «Таке явне псування споживач може побачити: чи бамбажна банка, чи зіпсоване упакування, чи є мікротріщінки. Все. Це перша ознака того, що може бути доступ повітря, може бути забруднення і мікробіологічне псування. Але небезпека в тому, що тільки плісняву ми може побачити оком. Всі інші мікроорганізми – ні. Порада –уважно вивчайте склад продукту, термін придатності, умови зберігання в торгівлі», - радить Оксана Дорофєєва.

Контролювати якість мають самі виробники

Вона виступає за те, щоб державні функції контролю безпеки харчових продуктів поступово переймали на себе виробники, адже вони будуть більше зацікавлені у цьому процесі. Експерт проекту IFC "Безпека харчової продукції в Україні" Юрій Зваженко теж вважає, що від запровадження виробниками системи HACCP виграють українські споживачі. Бо тоді можна буде вірити більшості тому, що написано на етикетці продукту і бути впевненим, що ним точно не можливо отруїтися. Адже в Україні непоодинокі випадки отруєння харчовими продуктами: неякісним м’ясом, ковбасою, яйцями, консервами.

Ukraine Land und Leute Marktfrau in Kiew

Особливий контроль має бути за м'ясною продукцією

«Виробник, контролюючи своє виробництво, буде впевнений, що зробив все що міг, аби продукція була безпечна. І якщо будуть інциденти, то можна буде чітко від слідкувати, звідки прийшла продукція, як була вироблена, з якої сировини і встановити відповідальних за це», - каже він.

Швидка окупність

Запровадження такої системи українському підприємству в середньому обійдеться у 50 тисяч гривень, втім ці гроші окупляться за півроку, наголошує Зваженко. Деякі виробники з власної ініціативи вже запровадили систему HACCP на виробництві і зараз є лідерами ринку. Однак без скорочення кількості контролюючих органів і звуження їхніх функцій реформа систему контролю харчової продукції результатів не дасть. Зараз в українській систему задіяні чотири міністерства, сім комітетів, служб, агентств та інспекцій. Кожне відомство має право контролювати підприємство коли їм заманеться. Свої дії вони не координують, інформацією не обмінюються. Тож одне підприємство може щоденно перевіряти якась служба, говорить експерт проекту ЄС з питань якості і безпеки продуктів Тоні Віл. Самі ж виробники не проти перейти на нову систему контрою безпеки харчових продуктів, оскільки від цього виграють і вони самі і споживачі, які знатимуть, що продукція не з підпільних цехів, а відповідає всім міжнародним нормам. Та й відкриваються можливості експорту, що є позитивним для розвитку бізнесу.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM