Українізація (не) за графіком. Як виконується закон про мову? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.11.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Українізація (не) за графіком. Як виконується закон про мову?

В Україні з липня діє закон про мову, але він досі не запрацював повною мірою. Днями Кабмін із запізненням затвердив склад Нацкомісії зі стандартів державної мови, а призначення мовного омбудсмена затягується.

Закон про мову має продовжити ствердження української у публічному житті

Закон про мову має продовжити ствердження української у публічному житті

Понад три місяці в Україні діє закон про функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, в Україні ще до 16 жовтня мали би затвердити склад Нацкомісії зі стандартів державної мови, яка розроблятиме вимоги до рівнів володіння українською для посадовців та іноземних громадян. До цієї ж дати необхідно було призначити мовного уповноваженого, який стежитиме за виконанням нових норм. Однак про створення комісії в уряді відзвітували лише шостого листопада. На діяльність комісії заклали понад 33 мільйони гривень, на профільного омбудсмена - 17,5 мільйонів. "З омбудсменом досі існує зволікання, але добре, що принаймні створили комісію, якийсь рух відбувається", - зазначив координатор проєкту "Становище української мови" Сергій Стуканов. Він вважає, що цього вдалося досягти завдяки пильній увазі та тиску громадськості. На думку Стуканова, виконання закону дозволить ствердити українську мову у публічному просторі.

Проблеми з омбудсменом

Один із авторів закону, народний депутат Микола Княжицький ("Європейська солідарність") позитивно оцінює зміни до проєкту бюджету, однак не поспішає говорити, чи цих коштів буде достатньо. Водночас він називає "навмисним саботажем" бездіяльність Кабміну щодо інституту уповноваженого. "Питання в тому, що вони мали б оголосити конкурс і відповідно до нього вибрати того, хто подався. Тут не треба когось шукати", - прокоментував у розмові з DW парламентар ситуацію з двома міністерствами, які досі не подали свої кандидатури.

Обрати уповноваженого з питань захисту державної мови Кабмін повинен з-поміж трьох кандидатів - по одному від міністерства культури, молоді і спорту, міністерства юстиції та від уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Найпершим свого кандидата подав парламентський омбудсмен - ним став колишній народний депутат Тараса Кремінь. Мінюст взагалі відмовився подавати свою кандидатуру. Там це пояснюють відсутністю кваліфікованого спеціаліста. А проведення конкурсу, зазначають у відомстві, це право, а не обов’язок міністерства. "Сфера мінюсту мало має відношення до мовного омбудсмена. Політики наші взагалі не перетинаються з цим… Люди, які б відповідали критеріям, визначеним у законі, у стінах міністерства не працюють", - коментує директор Департаменту публічного права мінюсту Людмила Кравченко.

DW.COM

"Зради ніякої нема"

Зі свого боку, у міністерстві культури пояснюють запізнення з кандидатурою відомчою реорганізацією, адже формально новостворене об'єднане міністерство почало діяти лише днями. Начальник відділу мовної політики Віктор Генералюк у розмові з DW наголосив, що у відомстві вболівають за впровадження закону і запевнив, що навмисно його ніхто не саботує. "Зради ніякої нема", - каже Генералюк. Тим часом прес-служба міністерства культури повідомила, що кандидатуру від цього відомства на посаду мовного омбудсмена буде подано на розгляд Кабінету міністрів вже наступного тижня.

Проблем, які б міг вирішувати омбудсмен, в Україні чимало, кажуть фахівці. "Одна з таких, це засилля іншомовних вивісок на будівлях по всій Україні. По-друге, це зловживання у різних сферах за мовною ознакою", - розповідає кандидат на мовного омбудсмена Тарас Кремінь, який проживає у Миколаєві. Він каже, що у його рідному місті "можуть викинути людину з маршрутки тільки за те, що вона українською попросила підвезти до зупинки".

 

В освіті українська вже домінує

В освіті українська вже домінує

Поступове розширення дії закону

Закон про державну мову набув чинностілише в липні цього року, проте експерти уже зараз відзначають перші результати. "Чиновники почали нарешті розмовляти українською, сфера освіти почала активно послуговуватися державною мовою, засоби масової інформації швидше реалізовують мовну політику", - говорить Тарас Кремінь. За даними аналітичного огляду про становище мови, оприлюдненого рухом "Простір свободи", українська нині домінує у сфері освіти, в кінопрокаті, книговиданні та радіо. Водночас за останній рік вона здала позиції на телебаченні й у сфері послуг, а в інтернеті та пресі переважає російська. Співкоординатор "Простору свободи" Тарас Шамайда звертає увагу на те, що з липня закон уже розповсюджується на сферу транспорту. "Це і звукова, і візуальна інформація. І обслуговування пасажирів за замовчуванням має бути українською. Це масово не виконується", - констатує експерт. Він переконаний, що здебільшого порушення виникають тому, що люди не знають про закон, а відповідні відомства не забезпечили донесення інформації.

Низка ключових норм закону запрацює упродовж наступних років. Так, з 2020 року повний перехід на українську має відбутися у сфері реклами, медицини (документація і обслуговування). З 2021-го на державну мову мають перейти усі представники сфери послуг. З 2022 року україномовну версію повинні мати національні друковані видання та сайти органів влади, державних та комунальних установ, українських ЗМІ, інтернет-магазинів. З 2024-го ці норми розповсюджуватимуться на регіональні ЗМІ, а з жовтня 2030-го лише українською має здійснюватися зовнішнє незалежне оцінювання у школах. Однак, реальне виконання цих норм багато в чому залежатиме від політичної волі нової влади, кажуть фахівці. "Зараз є позитивні публічні сигнали від міністра Володимира Бородянського (очільника міністерства культури - ред.), від прем’єра та інших посадовців, які запевняють, що будуть дотримуватися закону про мову. Але треба докладати  зусиль для його імплементації", - каже Тарас Шамайда.

Дивитись відео 07:30

Російські школи без російської мови? В очікуванні переходу на українську (07.11.2019)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама